31 січня 2023 р. № 400/6713/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
про:стягнення податкового боргу в сумі 75 889,56 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі-позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 75 889,56 грн на користь Державного бюджету.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є непогашеним. Зокрема, позивач вказує, що відповідач має податковий борг із сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Ухвалою від 25.08.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що доданий до позовної заяви акт проведеної позивачем перевірки відповідача від 25.11.2020 № 1658/11-29-09-01/ НОМЕР_1 свідчить про неправомірність рішень позивача. Відповідач цитує статтю 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячого і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” і зазначає, що змін до цієї статті після виявлення порушення не вносилося і доказів того, що відповідач нібито виготовляв та торгував пальним без ліцензії до позову не додано та в акті про це не вказано.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій посилається на акт перевірки від 25.11.2020 № 1658/11-29-09-01/ НОМЕР_1 , в якому відображені порушення відповідачем статті 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячого і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.
Ухвалою від 23.09.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі.
На підставі частини дев'ятої статті 205 та статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, відповідач має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 75 889,56 грн, з яких:
- заборгованість з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що виникла на підставі податкового повідомлення - рішення від 15.12.2020 № 00023020901 на суму 57576,80 грн, рішення про застосування фінансових санкцій від 26.03.2019 № 00019704004 на суму 13 600 грн;
- заборгованість із сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 4 467,68 грн, яка утворилася на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік з урахуванням часткової сплати в сумі 5 933,44 грн;
- військового збору в сумі 245,08 грн, яка утворилася на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік з урахуванням часткової сплати в сумі 621,68 грн;
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 42.2, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Наведене вище податкове повідомлення - рішення було надіслане відповідачу рекомендованим поштовим відправленням із зворотним повідомленням, яке повернуте позивачу з відміткою оператора поштового зв'язку про причину невручення - „за закінченням терміну зберігання”.
Зазначене вище рішення про застосування фінансових санкцій було надіслане відповідачу рекомендованим поштовим відправленням із зворотним повідомленням та було вручене відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням вручення поштового відправлення № 5400136126837.
Докази оскарження чи скасування вказаних вище податкового повідомлення - рішення та рішення про застосування фінансових санкцій у матеріалах справи відсутні.
Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання у сумі 75 889,56 грн є узгодженим.
Отже, самостійно визначена відповідачем сума податку та визначена контролюючим органом сума штрафу узгоджені, однак не сплачені та набули статусу податкового боргу.
Позивач вживав заходів, передбачених пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу від 06.05.2019 № 10123-54 рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення, яке було вручене відповідачу 14.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням вручення поштового відправлення № 5500216667850.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пункт 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлює, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 75 889,56 грн залишається непогашеним.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Суд відхилив доводи відповідача про відсутність доказів виготовлення та торгівлі пальним без ліцензії та незазначення про це в акті перевірки. Зокрема, порушення, за які до відповідача застосовані штрафні та фінансові санкції податковим повідомлення - рішенням від 15.12.2020 № 00023020901 на суму 57576,80 грн та рішенням від 26.03.2019 № 00019704004 на суму 13 600 грн, не пов'язані з виготовленням та торгівлею пальним без ліцензії.
В акті перевірки від 25.11.2020 № 1658/11-29-09-01/2629705290, на який посилається відповідач як доказ неправомірності дій позивача, навпаки зафіксовані вчинені відповідачем порушення Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячого і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.
Отже, за відповідачем обліковується податковий борг, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, на підставі чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області про стягнення податкового боргу в сумі 75 889,56 грн належить задовольнити.
Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають до стягнення з відповідача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 75 889,56 грн на користь Державного бюджету.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна