про повернення позовної заяви
31 січня 2023 року Справа № 360/60/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
До Луганського окружного адміністративного суду 24 січня 2023 року надійшов адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - позивач, ХНУВС) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 43020,06 грн.
Ухвалою від 25 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказу вручення ОСОБА_1 повідомлення про відшкодування витрат, пов'язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі, у спосіб, визначений в пункті 5 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261.
На виконання вимог ухвали від 25 січня 2023 року позивачем 27 січня 2023 року подано заяву, в якій вказано, що згідно з відомостями, зазначеними власноручно ОСОБА_1 , її зареєстроване місце проживання значиться на території Старобільського району Луганської області, який згідно з Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15 грудня 2022 року № 297), відноситься до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Тому відправка поштової кореспонденції наразі не здійснюється до вказаного району. Також відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, що також унеможливлює повідомлення відповідача вказаним способом.
Однак, з метою дотримання розумності строку пред'явлення позову до суду, а також надання можливості добровільно відшкодувати кошти, витрачені на утримання відповідача, університетом застосовано альтернативний спосіб повідомлення відповідача шляхом направлення повідомлення на номер телефону відповідача через мобільний застосунок «viber». Направлення відповідачу повідомлення альтернативним засобом зв'язку, у разі неможливості повідомлення засобами поштового зв'язку, узгоджується з правовою позицією Верховного суду, зазначеною в постанові від 17 листопада 2022 року в справі № 560/5541/20, та сприяє досягненню правової мети повідомлення відповідача про зобов'язання відшкодувати витрати в інший спосіб, не передбачений Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261. Адже, у разі не повідомлення відповідача засобами мобільного зв'язку, вказане призведе до неможливості взагалі відшкодувати кошти, витрачені на утримання курсанта в університеті, а також неповернення коштів до бюджету країни.
З доданих до позовної заяви документів встановлено, що позивачем 25 жовтня 2022 року направлено ОСОБА_1 повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі, від 25 жовтня 2022 року за допомогою мобільного додатку «Viber» на мобільний номер телефону відповідача, зазначений особисто курсантом у контракті про здобуття освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, від 01 вересня 2020 року.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 74 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону № 580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною п'ятою статті 74 Закону № 580-VIII визначено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, визначає Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі - Порядок № 261).
Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС (пункт 2 Порядку № 261).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
З викладених вище положень статті 74 Закону № 580-VIII та пункту 8 Порядку № 261 слідує, що право на звернення до суду за відшкодуванням витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, виникає у позивача лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та за умови дотримання позивачем пункту 5 Порядку № 261 в частині вручення (надіслання) особі повідомлення про відшкодування витрат.
Отже, враховуючи наведене нормативне регулювання та праворозуміння, позивач повинен вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов'язано можливість звернення навчального закладу, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 вересня 2021 року в справі № 520/11540/19, від 30 серпня 2022 року в справі № 480/8200/20, від 14 грудня 2022 року в справі № 520/5837/2020 та від 13 січня 2023 року в справі № № 440/2692/20.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що для досудового врегулювання спору позивач мав вручити відповідачу під підпис або надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах особової справи, повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, міг звернутися до суду.
Порядком № 261 не передбачено надіслання повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів у будь-який інший спосіб, не визначений в пункті 5 цього Порядку, у тому числі й на мобільний номер телефона відповідача через мобільний застосунок «Viber», тобто альтернативним засобом зв'язку.
З викладеного слідує, що позивач не надав належних та допустимих доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання.
Щодо необхідності врахування правової позиції Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 17 листопада 2022 року в справі № 560/5541/20, про що наголошує позивач, суд зазначає, що згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Правовий висновок Верховного Суду, викладений у вказаній ухвалі, у даному випадку є незастосовним, оскільки стосується застосування статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо тверджень позивача, що наслідком неврахування судом направлення відповідачу повідомлення із зобов'язанням відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі, альтернативними засобами зв'язку, як доказу звернення до відповідача для досудового врегулювання спору, стане неможливість взагалі відшкодувати кошти, витрачені на утримання курсанта в університеті, та неповернення цих коштів до бюджету, суд наголошує, що на даний час право позивача на звернення до суду з цим позовом відсутнє через не виконання ним норм Порядку № 261, а отже і строк звернення до адміністративного суду обчислюватиметься з моменту сплину 30 діб з дати вручення (надіслання) відповідачу повідомлення у спосіб, визначений пунктом 5 цього Порядку, та відмови останнього у відшкодуванні витрат.
Згідно з пунктами 1 та 4 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
Частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд вважає за необхідне повернути її позивачу.
Суд роз'яснює позивачу його право на повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила, відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяК.О. Пляшкова