30 січня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4389/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Казанчук Г.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження Авдєєвої Ольги Миколаївна в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Знам'янського районного відділу Державної міграційної служби України у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби (УДМС) України у Кіровоградській області в особі Знам'янського відділу УДМС України у Кіровоградській області щодо не оформлення та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому на ім'я ОСОБА_1 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної України від 26 червня 1992 р. №2503-ХІІ;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби (УДМС) України у Кіровоградській області в особі Знам'янського відділу УДМС України у Кіровоградській області оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітньому на ім'я ОСОБА_1 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. №2503-ХІІ, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних .
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , який діє як законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 , двічі зверталась до Знам'янського відділу УДМС України у Кіровоградській області із заявами про оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки у зв'язку з досягненням ОСОБА_1 шістнадцятирічного віку. У вказаних заявах просили врахувати правову позицію Верховного суду за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18). За результатами розгляду заяв позивачка отримала відповіді Знам'янського відділу Управління ДМС України в Кіровоградській області, оформлені листами від 22.12.2021 року №3520-710/3520.1-21 та 29.06.2022 року №3520-300/3520.1-22, в яких відмовили в оформленні та видачі паспорту з посиланням на необхідність надання усіх документів зазначених у пункту І розділі ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року №456. Позивач вважає відмову Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Знам'янського відділу Державної міграційної служби України у Кіровоградській області безпідставною і такою, що порушує права та інтереси її неповнолітньої дитини. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою судді від 26.09.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.38).
Представником Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Знам'янського відділу Державної міграційної служби України у Кіровоградській області суду надано відзив на позовну заяву (а.с.42-45), який обґрунтовано тим, що звернення позивача від 25.11.2021 не відповідають вимогам, визначеним підпунктом 1 пункту 3 розділу І Порядку №456, а додані до нього документи не відповідають переліку, що передбачений пунктом 1 розділу III Порядку №456, а тому вказане звернення не могло бути розглянуто Знам'янським відділом як заява про надання адміністративної послуги в розумінні Закону №5203-VІ, Постанови №302 або Порядку №456, а тому розглянуто в порядку Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР. Таким чином, як зазначає представник відповідача, вказана інформація та вимоги чинного законодавства щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України роз'яснені позивачу листом Знам'янського відділу від 22.12.2021 року №3520-710/3520.1-21. В подальшому, 01.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Знам'янського відділу з аналогічним по формі та змісту зверненням, надавши при цьому такий самий пакет документів. Листом Знам'янського відділу від 29.06.2022 №3520-300/3520.1-22 йому надана аналогічна відповідь та роз'яснення вимог законодавства України з порушеного питання. Представник наголошує, що відповідач не допустив жодного порушення таких прав і свобод, оскільки Закон №5492- VІ передбачає саме обов'язок особи отримати паспорт громадянина України, а не право на такий паспорт і визначає, що паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій. Заперечуючи порушення прав неповнолітнього ОСОБА_1 та посилаючись на те, що предмет спору у цій справі не є аналогічним предмету спору у зразковій справі №806/3265/17 (ПЗ/9901/2/18), представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив відповідача та зазначив, що з доводами відповідача не погоджується, зазначає, що доводів позовної заяви відзив не спростовує. Просить суду задовольнити позов в повному обсязі (а.с.64-21).
У період з 07.12.2022 року по 23.12.2022 року включно та з 26.12.2022 року по 03.01.2023 року, 23.01.2023 року по 24.01.2023 року та з 26.01.2023 року по 27.01.2023 року суддя Казанчук Г.П. тимчасово не здійснювала правосуддя у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_1 ) (а.с.20).
ОСОБА_1 та його законний представник - мати ОСОБА_2 вперше звернулися до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Знам'янського відділу Державної міграційної служби України у Кіровоградській області із заявою від 25.11.2021 року про видачу ОСОБА_1 паспорта у формі книжечки у зв'язку з досягненням шістнадцятирічного віку. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 не має наміру оформляти паспорт громадянина України у вигляді ID-карти, оскільки отримання такого паспорта є правом, а не обов'язком. Також зазначено, про не надання згоди на обробку персональних даних, заборону передачі будь-яких даних про ОСОБА_1 до ЄДР, формування стосовно нього УНЗР, використання будь-яких засобів ЄДДР. У вказаній заяві просили врахувати правову позицію Верховного суду за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) (а.с.23-26).
Знам'янський відділ Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області надало заявникам відповідь №3520-710/3520.1-21 від 22.12.2022 року у якій повідомило, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року можливе лише після надання до територіального підрозділу УДМС за місцем їхньої реєстрації заяви та усіх документів зазначених у пункту І розділі ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року №456 (в тому числі й рішення суду) (а.с.32-33).
01.06.2022 року позивач вдруге звернулась до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Знам'янського районного відділу Державної міграційної служби України у Кіровоградській області із заявою про видачу її сину ОСОБА_1 паспорта у формі книжечки у зв'язку з досягненням шістнадцятирічного віку. Заява мотивована тими ж аргументами що і попередня заява. Додатково у заяві вказано що вони подавались жодним чином не посилаючись на будь-які релігійні переконання, а виключно на підставі спеціального Закону України "Про громадянство" (а.с.27-31).
29.06.2022 року Знам'янським відділом Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області вдруге надано відповідь за вих.№3520-300/3520.1-22, аналогічну за змістом, у якій також повідомило, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року можливе лише після надання до територіального підрозділу УДМС за місцем їхньої реєстрації заяви та усіх документів зазначених у пункту І розділі ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 року №456 (в тому числі й рішення суду) (а.с.34-35).
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача та не отримавши позитивної відповіді по суті поставлених питань, а листи-відповіді містять перелік нормативно-правових актів та цитують окремі їх норми, що не вирішує проблеми з отримання на законних підставах паспорта громадянина України у формі книжечки, позивачка звернулась до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини.
Позивачка вважає, що порушені права її неповнолітнього сина, оскільки зразок та форма паспорта книжечки затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994 р. №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», ця постанова є чинною. Обґрунтовуючи свою позицію, позивачка наголошувала, що примушування до обробки персональних і конфіденційних даних з метою оформлення паспорта громадянина України у формі ID картки є неправомірним втручанням в особисте життя з боку держави та порушенням вимог статті 8 Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» (далі Закон №2297-VI).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року.
Закон України "Про громадянство України" від 18.01.2001 року №2235-III (далі - Закон №2235-III) відповідно до його преамбули визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Згідно статті 1 Закону №2235-III громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Відповідно до статей 6,7 Закону №2235-III громадянство України набувається, зокрема, за народженням. Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
ОСОБА_1 народився в Україні, його батьки є громадянами України.
Статтею 5 Закону №2235-III визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
До прийняття Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" №5492-VI єдиним нормативним актом, який визначав порядок формування, видачи паспорту громадянина України, було Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ, відповідно до пунктів 1-3, 5, якого визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Відповідно до пунктів 2-4 Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, паспорт громадянина України (далі-паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
20.11.2012 року прийнятий Закон України "Про Єдиний Державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" №5492-VI, яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Так, правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначає Закон про ЄДДР.
Відповідно до частини 1 статті 13 вказаного Закону №5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2, 4, 5 статті 14 Закону про ЄДДР передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (частина 1 статті 21 Закону).
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу, є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Згідно із частиною 3 статті 13 Закону про ЄДДР, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 № 2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.
Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна"; нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт"; На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України".
На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резусфактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Пунктом 1 постанови КМУ від 25.03.2015року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом пункту 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (пункт 3 Постанови №302).
Пунктом 131 Постанови №302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні данні особи.
При розгляді вказаної справи суд вважає необхідним врахувати та застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі №806/3265/17 щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Суд критично оцінює твердження представника відповідача, що висновки вказаної справи не можуть бути застосовані, оскільки справа стосувалась іншої конкретної особи, тобто має індивідуальний характер.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Великою Палатою Верховного Суду визначено, що ознаками цієї типової справи є: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що законодавець, приймаючи Закон України від 14.07.2016 року №1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон №1474-VIII), яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України. На час звернення позивача до Відділу УДМС діяло два нормативних акту: Положення про паспорт №2503-XII і Постанова №302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягнені відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (частина 3 статті 21 Закону №5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Оскільки дії Відділу УДМС розглядаються як дії держави в цілому, і такі дії порушують основоположні права громадян, то вони визнаються протиправними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для належного захисту порушених прав позивачки слід зобов'язати Відділ УДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт №2503-ХІІ.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. На думку Великої Палати Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом"), не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що особа не може бути позбавлена права на отримання паспорту громадянина України у вигляді книжечки, за її бажанням.
З урахуванням викладеного підстави викладені у відповіді на заяву позивача в якості відмови у видачі паспорту у вигляді книжечки, суд вважає протиправними, оскільки на час виникнення спірних правовідносин Положення про паспорт громадянина України не втратив чинності та пунктом 3 вказаного Положення визначено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України 1994 року. Тобто особа має право на вибір, у якому вигляді бажає отримати паспорт громадянина України.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, право на отримання паспорту громадянина України у вигляді книжечки передбачено з частиною 2 статті 14 Закону про ЄДДР, Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ та Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України», затвердженим наказом МВС України від 06.06.2019 року №456.
Крім того, відповідно до статті 14 Конвенції користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, незалежності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі "Х'ю Джордан проти Великої Британії" сформулював таку позицію: "Якщо загальна політика або захід мають непропорційно шкідливі наслідки для конкретної групи, то вони (загальна політика або захід) можуть вважатися дискримінаційними, незважаючи на те, що вони не спрямовані конкретно на цю групу".
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії щодо відмови Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Знам'янського відділу Державної міграційної служби України у Кіровоградській області в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, оскільки саме вказаний суб'єкт владних повноважень на виконання делегованих йому повноважень відмовив позивачу в оформленні та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки.
Позовні вимоги позивача про зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Знам'янського відділу Державної міграційної служби України у Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, оскільки саме вказаний суб'єкт владних повноважень є юридичною особою та делегував свої повноваження територіальному органу.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно пунктом 5 частини статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.
На підставі пункту 14 частини 2 статті 2 Закону України “Про судовий збір” позивачка звільнена від сплати судового збору, оскільки подав позовну заяву про захист прав неповнолітнього сина.
Інших судових витрат, понесених позивачем по даній справі, судом не встановлено.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області в особі Знам'янського відділу Державної міграційної служби України у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області в особі Знам'янського відділу УДМС України у Кіровоградській області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Кіровоградській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Копію рішення суду направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук