31 січня 2023 року м. Київ справа №320/13095/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій
у Київській області
до приватного сільськогосподарського підприємства «КОЛОС»
про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «КОЛОС» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд приватного сільськогосподарського підприємства «КОЛОС», а саме експлуатацію виробничо-складської бази з офісними приміщеннями за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Центральна, 224 А, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 09.07.2021 №782.
Позов мотивовано недотриманням відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації належних позивачу об'єктів, що створює реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на вказаних об'єктах, та є підставою для зупинення експлуатації зазначеного об'єкта до повного усунення виявлених порушень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 дану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 відкрито спрощене провадження з проведенням судового засідання, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) і лист про направлення матеріалів перевірки уповноваженим особам та представникам ПСП «Колос» не вручалось, чим порушено норми ч.4 ст.5 Закону України №877. Стверджує, що підприємство було позбавлене права на своєчасне ознайомлення зі змістом складеного за результатами перевірки акта та надання зауважень до такого. Також відповідач зазначає, що відсутність установок автоматичної пожежної сигналізації не свідчить про наявність неприпустимого виникнення і розвитку пожежі, оскільки облаштування приміщень такими установками спрямовано на своєчасне виявлення та сповіщення про уже виниклу пожежу. Крім того, позивачем не надано жодних підтверджених доказів щодо реальної загрози життю та здоров'ю людей.
Позивачем надано до суду письмові пояснення на відзив відповідача, в яких останній підтримав позицію в позовній заяві та зазначив, що обґрунтування відповідача які викладені у відзиві не спростовують його позицію яка зазначена у позовній заяві.
Відповідачем надано до суду відповідь на пояснення позивача, в якій фактично останній підтримав свою позицію яку викладено у відзиві.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
Приватне сільськогосподарське підприємство «КОЛОС», ідентифікаційний код 30684507, місцезнаходження: вул. Леніна, 224 А, смт. Бородянка, Київська область, 07800, зареєстроване як юридична особа 04.02.2000, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 03.12.2004 запис №13311200000000091.
На підставі наказу від 29.06.2021 №783 “Про проведення планових перевірок”, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29.06.2021 №4916 Бучанським відділом ГУ ДСНС України у Київській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання - ПСП «КОЛОС» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 09.07.2021 №782.
Як вбачається зі змісту зазначеного акта, за результатами проведення заходу встановлено наявність 24 порушень відповідачем вимог законодавства, а саме: - Будівлі та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5- 56:2014 "Системи протипожежного захисту" (підпункт 1.2, пункту 1, глави 1, розділу V, ППБУ); - Дерев'яні конструктивні елементи у будівлях та спорудах, не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, відповідно до вимог табл. 1 ДБН В. 1.1- 7:2016 (пункт 2.5, пункт 2.6, глави 2, розділу III, ППБУ); - Не виконано вогнезахист несучих металевих конструкцій складських будівель та споруд (зерносклади) для доведення до відповідного класу вогнестійкості відповідно до вимог табл. 1 ДБН В. 1.1- 7:2016 (пункт 2.23, глави 2, розділу III, ППБУ); - Шляхи евакуації у будівлях та спорудах не забезпечено евакуаційним освітленням (пункт 2.31, глави 2, розділу III, ППБУ); - Будівлі, споруди та зовнішні установки не захищено пристроями від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до ДСТУ ЕК 62305-3:2012 (пункт 1.21, глави 1, розділу IV, ППБУ); - Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1, розділу IV, ППБУ); - З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6, глави 1, розділу IV, ППБУ); - В електропроводках відгалужувальні та з'єднувальні коробки не закрито кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (пункт 1.7, глави 1, розділу IV, ППБУ); - Електророзетки та інші електровироби (вимикачі, перемикачі) в будівлях та спорудах встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (пункт 1.17, глави 1, розділу IV, ППБУ); - На території об'єкта (тваринницька ферма) на в'їздах (виїздах) не встановлені схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, під'їздів пожежних автомобілів до них (пункт 1.15, глави 1, розділу IV, ППБУ); - Між будівлями зерноскладів не дотримано протипожежні відстані, відповідно до табл. 15.2 ДБН Б. 2.2-12:2019 (абзац перший, пункту 1.1, глави 1, розділу III, ППБУ); - Територія, будівлі та споруди, не дозабезпечено первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації у їх початковій стадії розвитку (пункти 3.6, 3.9, глави 3, розділу V, ППБУ); - Пожежні щити не доукомплектовано засобами пожежогасіння, а саме: вогнегасники - З шт., ящик з піском -1 шт., протипожежне покривало -1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (пункти 3.6,3.11, глави З, розділу V, ППБУ) - Об'єкт не забезпечено запасом води для здійснення цілей зовнішнього пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-74:2013 (пункт 4, розділу І, підпункт 8, пункту 2.1, глави 2, розділу V, ППБУ); - Водонапірні башти на території тваринницької ферми не забезпечені під'їздом з твердим покриттям (пункт 4, розділу І, підпункт 10, пункту 2.1, глави 2 розділу V, ППБУ); - Другу водонапірну башту (меншого об'єму) на території тваринницької ферми не пристосовано для відбору води пожежно- рятувальною технікою будь-якої пори року (пункт 4, розділу І, підпункт 10, пункту 2.1, глави 2, розділу V, ППБУ); - Посадовими особами та працівниками не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 15, пункт 16, розділу II, ППБУ); - Зернозбиральна техніка не обладнана іскрогасниками, та необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння (у комбайні і тракторі - два вогнегасники, дві штикові лопати, дві мітли; у автомобілі - вогнегасник та штикова лопата) (підпункт 8.1.1, пункту 8.1, розділу VIII, ППБ АПК); - На молочнотоварних фермах не застосовується груповий спосіб прив'язування, який забезпечує під час пожежі швидке звільнення та виведення тварин із приміщень, а при застосування індивідуального способу прив'язування ланцюги не мають мотузкові вставки (підпункт 8.6.5, пункту 8.6, розділу VIII, ППБ АПК); - Електропроводи та кабелі проходять транзитом через приміщення тваринницьких ферм та над місцями перебування тварин (абзац другий, підпункту 8.6.7, пункту 8.6, розділу VIII, ППБ АПК); - Не здійснено навчання керівного складу та працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ); - У приміщеннях та на шляхах евакуації, на видних місцях не вивішені відповідні інструкції, щодо порядку забезпечення техногенної безпеки та дій працівників об'єкта у разі виникнення надзвичайної ситуації (пункт 3, глави 6, розділу V, ПТБ); - Не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки з урахуванням усіх джерел небезпеки (стаття 9, ЗУ № 2245-ІІІ); - У приміщеннях та на шляхах евакуації, на видних місцях не вивішені відповідні інструкції, щодо порядку забезпечення техногенної безпеки та дій працівників об'єкта у разі виникнення надзвичайної ситуації (пункт 3, глави 6, розділу V, ПТБ).
Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації належного відповідачу об'єкта до повного усунення виявлених під час перевірки порушень.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877-V).
Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (абзац перший), відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (абзац другий).
Абзацом четвертим частини першої статті 6 Закону №877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Згідно частини сьомої статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI врегульовано відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, в разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1 частини 1); повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга).
Судом встановлено, що в результаті проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки під час експлуатації належних ПСП «Колос» об'єктів, які розташовані за адресою: Київська область, смт. Бороднка, вул. Центральна, 224 А.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697) затверджено “Правила пожежної безпеки в Україні”, якими встановлено загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено, зокрема, що Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2). Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4).
Як вбачається зі змісту акта перевірки від 09.07.2021 №782, відповідачем допущено ряд значних порушень Правил пожежної безпеки в Україні, що є небезпечними факторами для виникнення пожежі на об'єкті, який знаходиться за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Центральна, 224 А.
Разом з тим, відповідач у відзиві стверджує, що ним не отримано повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 17.06.2021 № 56 03-6550/1.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V (далі - Закон України № 877-V) плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).
Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.
Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік є загальнодоступний за посиланням: https://www.dsns.gov.ua/ua/Organizaciya-zdiysnennya-derzhavnogo-naglyadu-kontrolyu-Plan-grafik-perevirok.html).
Отже, інформація коли буде проведено перевірку суб'єкта господарювання розміщена на сайті ДСНС та у інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю) (ІАС).
Головне управління зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України
№ 877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв'язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
До позовної заяви долучено квитанцію про направлення за
№ 0780104886057 та зворотнє повідомлення про вручення, повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 17.06.2021 № 56 03-6550/1.
Також, відповідачем до відзиву додано відповідь АТ «Укрпошта» від 01.12.2021 № 1853-П-2021110110073-В/ 2021110110074-В в якому 6 абзацом 1 сторінки зазначено: «Відповідно рекомендовані листи з рекомендованим повідомленням № 0780104886057 та № 0780104904934 були доставлені за адресою одержувача та вручені працівникам ПСП «Колос»».
Крім того, суд зазначає, що у разі неотримання повідомлення про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) від 17.06.2021 № 56 03-6550/1 Позивач мав право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до перевірки.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Як вбачається з матеріалів справи, посадових осіб органу державного нагляду (контролю) було допущено до перевірки, що підтверджується підписом про отриманням директором посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29.06.2021 № 4916.
Отже, суд зазначає, що неотримання повідомлення про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) є підставою для недопущення посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до перевірки, проте ніяк не підставою визнання дій протиправними.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України № 877-V у разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
З матеріалів справи також вбачається, що відповідач відмовився отримувати акт перевірки, тому його було направлено рекомендованим листом № 0780104304934 з зазначенням цього на 17 стр. акта від 09.07.2021 № 782.
У постанові Верховного Суду від 13.02.2020 по справі № 280/5614/18 зазначено:
Отже, такі дії ГУ ДСНС України у Запорізькій області як надіслання ТОВ «Сибмел» Акту перевірки №257 від 23 листопада 2018 року засобами електронної пошти та за допомогою поштового зв'язку рекомендованим листом не можна вважати протиправними, оскільки ці дії, навпаки, спрямовані на вручення суб'єкту господарювання акту, складеного за результатами контрольного заходу».
Щодо твердження відповідача, що один із об'єктів перевірки, а саме зерносклад був на завершальній стадії будівництва згідно договору будівельного підряду № 3 від 04.05.2021 та роботи були прийняті актами від 16.07.2021, 22.07.2021, тобто після завершення перевірка 09.07.2021, тому зазначені в акті порушення не могли створювати реальну загрозу для здоров'я і життя людей, оскільки зерносклад перебував на завершальній стадії будівництва, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 розділу I Правил пожежної безпеки в Україні (ППБУ, Правила) ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Відповідно до пункту 2 розділу I Правил, Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Державні будівельні норми (ДБН) застосовуються під час проектування і будівництва будинків, а також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить здійснення контролю за додержанням вимог техногенної та пожежної безпеки під час проведення робіт із будівництва будівель та споруд.
Отже, відповідачем як на завершальній стадії будівництва зерноскладу було грубе порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме ППБУ, ДБН, так і на момент вирішення справи.
Крім того, відповідачем не надано належних доказів усунення порушень, які виявлені під час перевірки та звернень відповідача до позивача з заявами на перевірку.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
У п. 49 постанови Верховного Суду від 20.11.2018 у справі
№ 826/1024/18 зазначено, що забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб'єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об'єкта підвищеної небезпеки (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77967910).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що відсутність установок автоматичної пожежної сигналізації не свідчить про наявність неприпустимого виникнення і розвитку пожежі, оскільки облаштування приміщень такими установкам спрямовано на своєчасне виявлення та сповіщення про уже виниклу пожежу, ліквідацію її наслідків, про що зазначено у постанові Верховного суду України від 16.09.2020 у справі № 816/4755/15 провадження к/9901/7494/18, суд не погоджується з даним твердження та зазначає наступне.
Порушення № 1 - Підпункт 1.2 пункту 1 глави 1 розділу V ППБУ будівлі та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Суд зазначає, що не тільки ті порушення які призводять до виникнення пожежі, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а й ті, які у разі її виникнення, можуть створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров'ю, а саме відсутність автоматичної пожежної сигналізації, що підтверджується нижче вказаними постановами Верховного Суду, які прийняті пізніше, ніж постанова на яку посилається Відповідач.
Також, Відповідач у своєму відзиві не заперечує, щодо наявності та не усунення вказаного порушення.
У постанові Верховного суду 15.04.2021 по справі № 320/5418/19 зазначено:
«Так, на момент постановлення рішення судом першої інстанції, КП Білоцерківської міськради «Підприємство готельного господарства» не були усунуті 3 порушення, які виявлені позивачем під час перевірки та зафіксовані у акті від 11 вересня 2019 року № 850, а саме: 1) не обладнано системами протипожежного захисту будівлю готелю згідно ДБН В.2.5-56:2014, чим порушено п. 1.2 глави 1, розділ V ППБУ; 2) не обладнано сертифікованими протипожежними дверима з межею вогнестійкості REI 30 (архіви, приміщення кастелянши, горище, підвальне приміщення, складське приміщення на першому поверсі), чим порушено п. 2.3 глави 2, розділ ІІІ ППБУ; 3) не забезпечено клас вогнестійкості не менше ЕІ 30 вхідних дверей в готельні номери, згідно вимог пункту 9.16 ДБН В.2.2-20:2008 (приміщення на 5-8 поверхах), чим порушено п. 22 розділу ІІ, п. 2.3 глави 2, розділ ІІІ ППБУ.
Згідно з п.п. 6.1, 7.1 ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації, як системи протипожежного захисту, призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що відсутність систем протипожежного захисту призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають в будівлі, у зв'язку з чим первинні заходи пожежогасіння будуть неефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, які перебувають у ній.
Доводи скаржника про те, що відповідачем частково усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров'я людей».
У постанові Верховного суду від 29.10.2020 по справі № 819/1853/17,
від 26.02.2020 по справі № 826/7073/18, зазначено:
«Водночас поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Виявлені порушення, зазначені в акті 52, зокрема, відсутності системи автоматичної пожежної сигналізації; не оброблення дерев'яних конструкцій вогнетривким розчином; не забезпечення відділення нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) не можуть призвести до пожежі, проте, не усунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров'ю. У свою чергу, наявність цих порушень підтверджується матеріалами справи».
Відповідач на усунення порушення № 2, 3, 4 посилається на акт здачі прийняття робіт № НП-00000024 від 16.07.2021, НП-00000025 від 22.07.2021 за договором будівельного підряду № 3 від 04.05.2021.
З даного приводу суд зазначає таке.
Порушення № 2 - Пункт 2.5, пункт 2.6 глави 2 розділу ІІІ ППБУ дерев'яні конструктивні елементи у будівлях та спорудах, не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, відповідно до вимог табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016.
Відповідно до пункту 2.5 глави 2 розділ ІІІ ППБУ у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
У відповідності до п. 2.6 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що роботи, пов'язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт.
Порушення № 3 - Пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не виконано вогнезахист несучих металевих конструкцій складських будівель та споруд (зерносклади) для доведення до відповідного класу вогнестійкості відповідно до вимог табл. 1 ДБН В.1.1-7:2016.
Відповідно до пункту 2.23 глава 2 розділ ІІІ ППБУ забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
Порушення № 4 - Пункт 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ шляхи евакуації у будівлях та спорудах не забезпечено евакуаційним освітленням.
Відповідно до пункту 2.31 глави 2 розділу III ППБУ. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
У відповідності до п. 2.6 глави 2 розділу ІІІ ППБУ встановлено, що роботи, пов'язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт.
Відповідно до пункту 1 розділу V Наказу МВС від 26.12.2018 № 1064 «Про затвердження Правил з вогнезахисту» роботи з вогнезахисту виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію згідно з вимогами Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а також на підставі проектної документації, розробленої і затвердженої згідно з чинним законодавством та з урахуванням вимог Регламенту.
Таким чином, відсутність документів, що підтверджують проведення вогнезахисту, а саме: сертифікат відповідності на вогнезахисну речовину, регламент проведення робіт вогнезахисною речовиною, проект проведення робіт з вогнезахисту та матеріали, що підтверджують наявність ліцензії в організації на виконання робіт з вогнезахисту - свідчать про те, що вогнезахист не проводився.
Що також зазначено у п. 33, 34, 35, 36, 38 постанови Верховного Суду
від 10.10.2019 по справі № 320/5849/18.
Вказані порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що підтверджується постановами Верховного суду від 29.10.2020 по справі № 819/1853/17, від 26.02.2020 по справі № 826/7073/18.
У акті здачі прийняття робіт № НП-00000024 та НП-00000025 зазначено про те, що виконавцем були проведені такі роботи, як будівництво зерноскладу № 7.
Суд звертає увагу, що у вказаних документах взагалі не йде мови про оброблення засобами вогнезахисту дерев'яних конструкцій які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, з відповідною групою дерев'яних конструкцій, вогнезахист несучих металевих конструкцій з доведення до відповідного класу вогнестійкості, забезпечення шляхів евакуації евакуаційним освітленням.
Суд також не може погодиться, з тим, що відповідач на усунення порушення № 5 посилається на Експертну оцінку протипожежного стану об'єкту № 25/10/2021 від 25.10.2021, де експерт у своєму висновку зазначає, що будівлю можна вважати захищеною від прямих ударів блискавки та її вторинних проявів, природніми елементами, використаними під час будівництва.
Порушення № 5 - Пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ будівлі, споруди та зовнішні установки не захищено пристроями від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до ДСТУ EN 62305-3:2012.
Суд зазначає, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 по справі № 522/1029/18 висновок експерта не є належним та допустимим доказом якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що такий висновок підготовлений для подання до суду.
Наданий Відповідачем висновок експерта № 25/10/2021 від 25.10.2021 не є належним та допустимим доказом та не може бути врахований судом, через відсутність у ньому інформація про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиву інформацію, і що він підготовлений для подання до суду.
Також зазначаємо, що експертом не зазначений жодний документ (проект блискавкозахисту та інше) на підставі якого ґрунтується його висновок, про що також зазначено у постанові Верховного суду від 27.04.2020 по справі № 335/2108/17.
Пунктами 53, 55 постанови Верховного Суду від 29.10.2020 по справі № 520/11608/19 в якій зазначено: «Також Верховний Суд наголошує на необґрунтованості доводів Підприємства, викладених у касаційній скарзі, щодо не врахування судами попередніх інстанцій висновку експерта, який відповідачем надано до суду першої інстанції.
Як вбачається із оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій надана оцінка вищезазначеному висновку експерта, і зроблено висновок, з яким погоджується колегія суддів Верховного Суду, що саме контролюючий орган, а не експерт, наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику.».
У п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації, блискавкозахисту є істотними порушеннями, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).
У постанові Верховного суду від 11.12.2019 по справі
№ 320/7019/18 зазначено: «Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до матеріалів перевірки, проведеної ГУ ДСНС України у Київській області у приміщеннях ТОВ «Укрполімерконструкція» за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Торф'яна, 28, підтверджується факт допущення відповідачем порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, зокрема, відсутність системи протипожежного захисту в цеху виробництва, необладнання вікон сходових кліток для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів, відсутність у цеху виробництва будівельних конструкцій або щільних вертикальних завіс з негорючих матеріалів, які опускаються зі стелі (перекриття) на підлогу, але не нижче ніж 2,5 м від підлоги, утворюючи під стелею (перекриттям) резервуари диму для розділення виробничого приміщення на димові зони площею не більше 1600 м2, відсутність захисту будівлі КПП та складу сировини від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, що є порушенням п. 1.2 ППБУ глави 1 розділу V; п. 13 табл. А1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014, пункту 22 розділу II ППБУ та п. 7.3.26 ДБН В.1.1-7-2016, п. 1.2 ППБУ глави 1 розділу V, п. 10.4.3 ДБН В.2.5-56:2014, п. 1.21 ППБУ глави 1, розділ IV.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що кожне із зазначених порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
Доводи скаржника про те, що ним частково усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров'я людей.»
Щодо решти порушень, то Відповідач посилається, або на внутрішні документи, з яких не можливо встановити факт часткового виконання порушень, або вказує лише про можливий намір в майбутньому усунути порушення.
У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 по справі № 320/6592/19, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року справі №826/7292/18.
Суд зазначає, що вказані порушення не є формальними,
а стосуються відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її виявлення, оповіщення про пожежу, швидкого реагування на неї, розповсюдження пожежі і чадного газу та продуктів горіння по всьому об'єкту, швидкої евакуації людей та ліквідації пожежі.
Отже, порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі. Що також підтверджується постановами Верховного Суду які зазначені Головним управлінням.
У постанові Верховного суду від 11.12.2019 по справі № 320/7019/18 зазначено: «Що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 по справі № 823/589/16.
Зупинення експлуатації об'єкту є обґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Про що також зазначається у п. 36, 37 постанови Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18.
Відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували усунення порушень які вказані в акті перевірки №782 від 09.07.2021, що стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до суду для застосування заходів реагування.
Відтак, за висновком суду, порушення відповідачем вимог техногенної та пожежної безпеки, в даному випадку є достатнім доказом існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють чи перебувають на такому об'єкті.
Суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос" за адресою: Київська обл., смт. Бородянка, вул. Центральна, 224 А, шляхом заборони експлуатації будівель та споруд, направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до Відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18, якою було залишено без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018 про повне зупинення Білоцерківської міської лікарні № 1.
Отже, враховуючи ненадання відповідачем належних та достатніх доказів на підтвердження усунення порушень цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті перевірки від 09.07.2021 №782, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд приватного сільськогосподарського підприємства «КОЛОС», а саме експлуатацію виробничо-складської бази з офісними приміщеннями за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Центральна, 224 А, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 09.07.2021 №782. Відтак, позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд приватного сільськогосподарського підприємства «КОЛОС», а саме експлуатацію виробничо-складської бази з офісними приміщеннями за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Центральна, 224 А, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 09.07.2021 №782.
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (ідентифікаційний код 38537963, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8).
Відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство «КОЛОС» (ідентифікаційний код 30684507, місцезнаходження: вул. Центральна, 224 А, смт. Бородянка, Київська область, 07800).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.