31 січня 2023 року м. Київ справа №320/6213/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Петрівської сільської ради,
Головного управління Держгеокадастру у Київській області
про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити певні дії та
зобов'язання утриматись від вчинення дій
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Петрівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.01.2021 № 201/0-615/0/17-21 щодо відмови громадянину України ОСОБА_1 у розгляді клопотання про затвердження документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 площею 1,1032 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області; визнання протиправним рішення Петрівської сільської ради від 11.03.2021 №217 «Про поділ земельних ділянок комунальної власності» в частині пункту 6 щодо здійснення поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 3221885200:05:158:0170) площею 1,1032 га; зобов'язання Петрівської сільської ради затвердити поданий громадянином України ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 площею 1,1032 га для ведення особистого селянського господарства у порядку та у спосіб, передбачені пунктом 9 статті 118 Земельного кодексу України; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області не вчиняти дії щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170.
Позов мотивовано протиправністю відмови Головного управління Держгеокадастру у Київській області в затвердженні документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 з мотивів, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України.
Водночас, позивачем зазначено про протиправність, прийнятого без законних на те підстав, рішення Петрівської сільської ради від 11.03.2021 №217 «Про поділ земельних ділянок комунальної власності» в частині пункту 6 щодо здійснення поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 3221885200:05:158:0170) площею 1,1032 га.
Позивач вважає, що така підстава для відмови є протиправною та перешкоджає йому у реалізації права на отримання земельної ділянки у власність.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про правомірність оскаржуваного рішення, оскільки земельну ділянку площею 1,1032 га з кадастровим номером 322885200:05:158:0170 передано наказом Головного управління від 12.01.2021 №10-ОТГ Петрівській сільській раді Вишгородського району Київської області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Також, у відзиві вказано, що навіть у випадку задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною відмови у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність позивачу земельної ділянки, Головне управління не є розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021.
Петрівською сільською радою у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та доказів у спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.
Згідно частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 19.10.2016.
15 березня 2019 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням №3888/0/94-19, в якому відповідно до статей 118, 121 ЗК України просив надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області. До клопотання додано копії паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, посвідчення учасника бойових дій, план-схеми розташування земельної ділянки.
Листом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 12.04.2019 №3888/0-3161/0/17-19 позивачу рекомендовано визначитись з іншим місцем розташування бажаної до відведення земельної ділянки і звернутися з клопотанням, враховуючи вимоги статей 118, 121, 122 ЗК України. Підставою зазначено висловлене Лютізькою сільською радою Вишгородського району Київської області заперечення у листі від 09.04.2019 №143 щодо надання позивачу у власність бажаної для відведення земельної ділянки.
Не погоджуючись із відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 12.04.2019 №3888/0-3161/17-19 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2020 по справі №640/9102/19, яке набрало законної сили 21.10.2020, задоволено позов ОСОБА_1 повністю, визнано протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області, оформлене листом від 12.04.2019 №3888/0-3161/0/17-19 та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області, відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Відповідно до статтей 15-1,116,118,121,122,186 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2020 по справі №640/9102/19 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області згідно з наказом від 29.10.2020 наказано надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до п.3 Наказу керівника відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області при надходженні погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, в рамках договору з овариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВЗЕМ», яке має ліцензію на проведення робіт із землеустрою, останнім проведено державну експертизу та державним кадастровим реєстратором здійснено реєстрацію документації із землеустрою.
Також, як було зазначено позивачем, йому було видано проект землеустрою та витяг з державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 3221885200:05:158:170 за №НВ-3221333362020 від 23.12.2020 з її кадастровим планом.
23 грудня 2020 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про затвердження документації із землеустрою.
Листом від 12.01.2021 №М-2688/0-82/6-21 Головне управління Держгеокадастру у Київській області рекомендувало позивачу звернутися з відповідними документами до Центру надання адміністративних послуг Києво-Святошинської районної державної адміністрації за адресою: вул. Лесі Українки,88, м. Вишневе, Київська область,08132.
12.01.2021 позивачем за заявою вх. № 122 в ЦНАП при Києво-Святошинській РДА подано до Головного управління Держгеокадастру у Київській області клопотання про затвердження документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області.
Листом від 26.01.2021№201/0-615/0/17-21 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області відмовлено ОСОБА_2 у затвердженні документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,1032 га, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області з тих підстав, що за наявною інформацією у Головному управлінні земельну ділянку з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 за рахунок якої планується відведення у власність, передано у комунальну власність Петрівській сільській громаді Вишгородського району Київської області.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, рішенням від 11.03.2021 «Про надання згоди на прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність» №215 Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області вирішила надати згоду на прийняття в комунальну власність Петрівської сільської територіальної громади в особі Петрівської сільської ради земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2,2617 га згідно з додатком.
Також, рішенням від 11.03.2021 № 217 «Про поділ земельної ділянки комунальної власності» Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області вирішила, зокрема, пункт 6, здійснити поділ земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 3221885200:05:158:0170) площею 1,1032 га, яка належить Петрівській сільській територіальні громаді в особі Петрівської сільської ради, на десять земельних ділянок, які розташовуються на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області.
Вважаючи такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно пункту «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (пункт 1).
Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункт 4).
Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29 вересня 2016 року, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Згідно підпункту 13 пункту 4 Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Таким чином, до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Київської області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому приписами статті 118 Земельного кодексу України.
У свою чергу, частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України, передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Так, відповідно до положень частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 цієї ж статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно частини 4 статті 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Частиною 14 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.
Відповідно до частини 8 статті 186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
Частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Наведене в сукупності свідчить, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають погодженню у порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, після чого відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов'язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання вмотивованого рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його затвердженні із наведенням правових підстав такої відмови.
Судом встановлено, що 12.01.2021 позивачем за заявою вх. № 122 в ЦНАП при Києво-Святошинській РДА подано до Головного управління Держгеокадастру у Київській області клопотання про затвердження документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області.
Листом від 26.01.2021№201/0-615/0/17-21 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області відмовлено ОСОБА_2 у затвердженні документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,1032 га, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області з тих підстав, що за наявною інформацією у Головному управлінні земельну ділянку з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 за рахунок якої планується відведення у власність передано у комунальну власність Петрівській сільській громаді Вишгородського району Київської області.
Втім, відповідачем не надано доказів прийняття відповідного рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 26.01.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Суд зауважує, що лист від 26.01.2021№201/0-615/0/17-21 Головного управління Держгеокадастру у Київській області в розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України не може вважатись рішенням, вчиненим суб'єктом владних повноважень.
Відтак, суд дійшов висновку, що при розгляді клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України. У даному випадку відповідачем допущено бездіяльність, оскільки за результатами розгляду поданого позивачем клопотання не прийнято рішення по суті.
Разом із тим суд зауважує на набранні чинності 27.05.2021 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ (далі Закон № 1423-ІХ).
Розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту: «З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, згідно доданого переліку
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов'язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.»
Відтак, до 27.05.2021 у відповідача було право на затвердження поданого позивачем проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Таким чином, у даному випадку належним способом відновлення порушеного права позивача є саме визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо належного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 26.01.2021 № 201/0-615/0/17-21 про затвердження документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 площею 1,1032 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області.
В той же час, щодо позовних вимог в частині зобов'язання Петрівської сільської ради затвердити поданий громадянином України ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 площею 1,1032 га для ведення особистого селянського господарства у порядку та у спосіб, передбачені пунктом 9 статті 118 Земельного кодексу України, то суд відмовляє з наступних підстав.
По- перше, суд зауважує, що наданий суду витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3221885200:05:158:170 за №НВ-3221333362020 від 23.12.2020 з її кадастровим планом не є беззаперечною підставою надання останньої у власність позивачеві.
По-друге, в матеріалах справи відсутні клопотання та додатки, з якими позивач звертався щодо відведення земельної ділянки, що унеможливлює встановити, які вимоги було заявлено останнім.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Петрівської сільської ради від 11.03.2021 №208 «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3221885200:05:158:0170 площею 1,1032 для ведення особистого селянського господарства в селі Гута-Межигірська Вишгородського району Київської області у зв'язку з тим, що земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту і право власності у Петрівської сільської ради на неї не виникало.
За відсутності відповідного рішення відповідача за зверненням позивача 26.01.2021 року, суд позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо зобов'язання Петрівської сільської ради затвердити поданий громадянином України ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 площею 1,1032 га для ведення особистого селянського господарства, оскільки у суду відсутні підтвердження чи дотримано позивачем усі умови для надання на затвердження проєкту.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі № 0640/4248/18 та від 28.11.2019 по справі № 803/1067/17.
В контексті обставин спору та встановлених обставин справи суд зазначає, що застосування такого способу захисту є передчасним, оскільки суд не досліджено, чи є мотиви відмови вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для затвердження поданого проекту. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення.
Отже, у цій справі суд констатує відсутність підстав для зобов'язання відповідача затвердити поданий громадянином України ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки обставинами справи не підтверджено, що відповідачем здійснена повна перевірка наявності чи відсутності підстав для надання такого затвердження.
Відтак, як встановлено судом вище станом на даний час, Головне управління Держгеокадастру у Київській області не є розпорядником даної земельної ділянки.
При цьому, відповідним органом, який передає земельні ділянки комунальної власності, у тому числі спірну земельну ділянку у власність громадян відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, є орган місцевого самоврядування - Петрівська сільська рада.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача у даному конкретному випадку, - є зобов'язання Петрівської сільської ради розглянути відповідне клопотання ОСОБА_1 від 26.01.2021 № 201/0-615/0/17-21 про затвердження документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 площею 1,1032 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області з прийняттям відповідного рішення, в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
Щодо вимог про визнання протиправним рішення Петрівської сільської ради від 11.03.2021 №217 «Про поділ земельних ділянок комунальної власності» в частині пункту 6 щодо здійснення поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 3221885200:05:158:0170) площею 1,1032 га, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що указом Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» постановлено Кабінету Міністрів України: 1) активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність; 2) опрацювати питання щодо стимулювання оформлення територіальними громадами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані з державної власності; 3) вжити в установленому порядку заходів щодо врегулювання питання забезпечення набуття гарантованого права громадян на землю під час передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких громадянам надано дозволи на розроблення документації із землеустрою; 4) забезпечити супроводження законопроектів щодо фінансової підтримки фермерських господарств, удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, встановлення прозорого процесу проведення електронних земельних аукціонів; 5) вжити в установленому порядку заходів щодо прискорення створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних України.
З метою забезпечення виконання вказаного Указу, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», відповідно до якої Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити:
1) прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності;
2) передачу з 17 листопада 2020 року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;
3) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліків земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (емфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;
4) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 року документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.
Наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2020 №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності» зобов'язано керівникам головних управлінь Держгеокадастру в областях передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України з 17.11.2020.
Як вбачається з наданих відповідачем пояснень та матеріалів справи, станом на 11.03.2021 спірна земельна ділянка була передана на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру від 12.01.2021 № 10-ОТГ (зі змінами від 27.01.2021 № 41-ОТГ), на підставі акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 28.01.2021 прийнята у комунальну власність Петрівською сільською радою Вишгородського району Київської області.
Також, рішенням Петрівської сільської ради від 11.03.2021 № 215 «Про надання згоди на прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної комунальної власності» вирішено надати згоду на прийняття в комунальну власність Петрівської сільської територіальної громади в особі Петрівської сільської ради земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2,2617га, згідно з додатку, в тому числі земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 3221885200:05:158:0170), площею 1,1582 га.
У той же час судом встановлено, що рішенням від 08.07.2021 № 401 Петрівська сільська рада вирішила внести зміни до рішення від 11.03.2021 № 217 у зв'язку з втратою необхідності: пункти 6, 7 рішення від 11.03.2021 № 217 «Про поділ земельних ділянок комунальної власності» вважати такими, що втратили чинність.
З урахуванням викладеного, оскаржуване позивачем рішення в частині пункту 6 втратило чинність, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
В частині позовних вимог зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області не вчиняти дії щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170, суд відмовляє з тих підстав, що дана вимога вже була предметом вирішення заходів забезпечення позову, за результатами якої було відмовлено ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 та 27.05.2021.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно абзацу другого частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів - учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, відповідно звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо належного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 26.01.2021 № 201/0-615/0/17-21 про затвердження документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 площею 1,1032 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області.
Зобов'язати Петрівську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 26.01.2021 № 201/0-615/0/17-21 про затвердження документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 площею 1,1032 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області з прийняттям відповідного рішення, в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
Відповідач - Петрівська сільська рада (код ЄДРПОУ 04359620; місцезнаходження: 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська,171).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.