ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" січня 2023 р. справа № 300/2932/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 24503,48 грн., -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернувся до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 24503,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу по сплаті податку з доходів фізичних осіб, за результатами річного декларування на суму 1535,78 грн., внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов'язань згідно самостійно податкової декларації за 2019 рік, податкових повідомлень-рішень від 28.12.2019 №0513445033 на суму 210,90 грн. (у зв'язку із частковою сплатою сума до стягнення становить 192,34 грн.), №0513345033 на суму 275,01 грн., №0513375033 на суму 327,14 грн., №0513455033 на суму 17,18 грн., а також по сплаті штрафних санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки на суму 22967,70 грн., застосованих на підставі податкових повідомлень-рішень №00047506 від 22.10.2019 на суму 8251,00 грн., №004351/0706 від 09.07.2021 в 14716,70 грн. Загальна сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 24503,48 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в цій адміністративній справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків, що покладає на нього обов'язок сплачувати в установленому законодавством порядку податки і збори.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в редакціях, чинних на час спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
Відповідно до підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належить податок на доходи фізичних осіб.
Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Положеннями статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
У відповідності із пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (пункт 164.3 статті 164 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Судом встановлено, що відповідачем порушено строки сплати податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Вказане податкове зобов'язання самостійно визначено відповідачем у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік (а.с.9).
Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає, а відтак є узгодженим з дня подання такої декларації.
Судом встановлено, що камеральною перевіркою про порушення правил сплати (перерахування) котів, що виражена в акті від 28.12.2019 за №045542/09-19-50-33/2201527295, встановлено порушення платником термінів сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування протягом строків, визначених п.57.1 статті 57 ПК України (а.с.24).
Головним управління ДПС у Івано-Франківській області 28.12.2019 прийнято податкове повідомлення рішення форми «Ш» №0513445033, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20% в сумі 250,90 грн. (а.с.20), податкове повідомлення рішення форми «Ш» №0513455033, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% в сумі 17,18 грн. (а.с.21), податкове повідомлення рішення форми «Ш» №0513345033, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20% в сумі 275,01 грн. (а.с.22) та податкове повідомлення рішення форми «Ш» №0513375033, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% в сумі 327,14 грн. (а.с.23).
Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримано 04.01.2020.
Оскільки відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура оскарження податкових зобов'язань, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, наведені у них суми нарахованих штрафних (фінансових) санкцій є узгодженими.
Згідно із підпунктом 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Положеннями підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи наділені правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, станом на час проведення фактичної перевірки 25.09.2019) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Згідно пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, станом на час проведення фактичної перевірки 16.06.2021) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Судом встановлено, що згідно акту (довідки) фактичної перевірки №090014 від 01.10.2019 посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 25.09.2019 проведено перевірку господарської одиниці - магазину-кафе, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 (а.с.28).
Також, 16.06.2021 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку зазначеної вище господарської одиниці, за результатами якої складено акт №090337 від 16.06.2021 (а.с.12).
Вказаними актами встановлено порушення вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, наказу Міністерства доходів України №481 від 16.09.2013 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", а саме порушення порядку проведення розрахунків: не проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО, не видача розрахункового документу встановленого зразка, порушення порядку ведення обліку товарних записів за місцем їх реалізації; здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме не відображення обліку товарних записів за місцем їх реалізації у Книзі обліку доходів та витрат.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" №000047506 від 22.10.2019, яким застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8251,00 грн. (а.с.27).
Також, контролюючим органом 09.07.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0043551/0706, яким застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14716,70 грн. (а.с.19).
Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримано та не оскаржено (а.с.18, 26).
Оскільки відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура оскарження податкових зобов'язань, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, наведені у них суми нарахованих штрафних (фінансових) санкцій є узгодженими.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми “Ф” №51929-50 від 03.07.2019, яка отримана ним 17.17.2019 (а.с.8). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
Податковий борг відповідача зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування та фінансових санкцій підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.19-23, 27), довідкою про борг (а.с.7), корінцем податкової вимоги (а.с.8), розрахунком податкового боргу (а.с.7), а також копією облікової картки платника податків (а.с.33-43).
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити податковий борг в загальній сумі 24503,48 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
За змістом частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 2481,00 грн. стягненню не підлягає.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 24503,48 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот три гривні 48 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018),
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.