ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" січня 2023 р. справа № 300/71/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 30630,74 грн.,-
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 30630,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальній сумі 30630,74 грн., за 2018 рік згідно податкового повідомлення - рішення №0058904-5613-1331 від 05.04.2019 в сумі 2466,49 грн., за 2019 рік згідно податкового повідомлення - рішення №0014173-5033-0905 від 20.05.2020 в сумі 13823,06 грн., за 2020 рік згідно податкового повідомлення - рішення №0551922-2406-0905 від 31.05.2021 в сумі 14341,19 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. У відповідності до вимог ч.11 ст.126, ч.1 ст.130, п.5 ч.6 ст.251 КАС України ухвала про відкриття провадження вважається належним чином врученою.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
ОСОБА_1 є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Правове регулювання обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, строк сплати та порядок зарахування до бюджетів, передбачено ст.266 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог підпункту 266.1.1. пункту 266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1. п.266.2 ст.266 ПК України).
Згідно положень підпункту 266.9.1. пункту 266.9 ст.266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1. п.266.10. ст.266 ПК України).
Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Як слідує з матеріалів справи, податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2018-2020 роки в загальній сумі 30630,74 грн. у відповідача виник в результаті несплати ним узгоджених сум податкових зобов'язань визначених контролюючим органом, на підставі податкового повідомлення-рішення №0058904-5613-1331 від 05.04.2019 (в сумі 2466,49 грн.), податкового повідомлення-рішення №0014173-5033-0905 від 20.05.2020 (в сумі 13823,06 грн.), податкового повідомлення-рішення №0551922-2406-0905 від 31.05.2021 (в сумі 14341,19 грн.) (а.с.11, 14-15).
Податкове повідомлення-рішення №0014173-5033-0905 від 20.05.2020 відповідачу вручено 20.05.2020, а податкові повідомлення-рішення №0058904-5613-1331 від 05.04.2019 та №0551922-2406-0905 від 31.05.2021 направлялись відповідачу та були повернуті на адресу позивача, що підтверджується конвертами, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.12-13, 16).
Отже, направлені відповідачу зазначені вище податкові повідомлення-рішення є врученими на підставі абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України.
Докази порушення відповідачем процедури оскарження податкових зобов'язань визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями в матеріалах справи відсутні і такі судом не встановлені. Як стверджує позивач, визначені суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є узгодженими.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми “Ф” №8892-17 від 05.02.2018, яка отримана ним 02.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення із відповідною відміткою поштового зв'язку (а.с.10). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Доказів, які б свідчили про оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень або сплати податкового зобов'язання відповідачем суду не надано, таких обставин судом не встановлено.
Сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018-2020 роки в загальному розмірі 30630,74 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою про сплату боргу, довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), а також копією інтегрованої картки платника податків (а.с.10-19).
За наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 30630,74 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, вказаний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
За змістом частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 2270,00 грн. стягненню не підлягає.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 30630,74 грн. (тридцять тисяч шістсот тридцять гривень 74 копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090, вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003),
відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.