Рішення від 30.01.2023 по справі 300/5977/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2023 р. справа № 300/5977/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 20470,14 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 20470,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за землю в загальній сумі 20470,14 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення - рішення №0011435333 від 05.02.2020 на суму 501,35 грн., (у зв'язку із частковою сплатою сума до стягнення складає 51,35 грн.); податкового повідомлення - рішення №0011465333 від 05.02.2020 на суму 1932,82 грн., а також внаслідок несплати узгодженої суми податкових зобов'язань згідно податкових декларацій з плати за землю за 2018, 2019, 2020, 2021 рік на суму 18485, 97 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в цій адміністративній справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

ОСОБА_1 є платником орендної плати за землю з фізичних осіб та у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України (надалі також ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідач, у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст.288 ПК України).

У відповідності до вимог пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до вимог пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.4 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем подано позивачу податкові декларації з плати за землю за 2018-2021 роки, в яких самостійно розраховано розмір вказаного грошового зобов'язання (а.с.18-25).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, самостійно визначені відповідачем в податкових деклараціях податкові зобов'язання є узгодженими з дня подання таких декларацій.

Камеральною перевіркою дотримання правил застосування орендної плати з фізичних осіб за звітний податковий період з 30.08.2016 по 15.03.2018, яка виражена в акті від 22.01.2020 за №293/09-19-53-33/2655110517, встановлено порушення відповідачем термінів сплати грошового зобов'язання із орендної плати з фізичних осіб протягом строків, визначених п.287.4 статті 287 та п.288.7 статті 288 ПК України (а.с.10).

Позивачем на підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0011465333 від 05.02.2020 на суму 1932,82 грн. (а.с.16) та податкове повідомлення-рішення №0011435333 від 05.02.2020 на суму 51,35 грн. (а.с.17).

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем отримані та не оскаржувалися (а.с.9).

Оскільки відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура оскарження податкових зобов'язань, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, наведені у них суми податкових зобов'язань є узгодженими.

Зі змісту історії недоїмки по орендній платі з фізичних осіб слідує, що відповідачем частково сплачено податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 6161,99 грн. (а.с.26).

При цьому, загальна сума заборгованості за платежем орендна плата з фізичних осіб, як зазначає позивач і підтверджує довідкою про борг за платежами та історією недоїмки платника становить 18485, 97 грн. (податкові зобов'язання) (а.с.7, 26).

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми “Ф” №75969-53 від 31.07.2018, яка відповідачу вручена, що підтверджується відповідною відміткою поштового зв'язку (а.с.8). Податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю з фізичних осіб в загальній сумі 20470,14 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Податковий борг підтверджується податковою вимогою (а.с.8), довідкою про борг (а.с.7), податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.16-17), зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.26-27).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

За змістом частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 2270,00 грн. стягненню не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг в сумі 20470,14 грн. (двадцять тисяч чотириста сімдесят гривень 14 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018),

відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Попередній документ
108690906
Наступний документ
108690908
Інформація про рішення:
№ рішення: 108690907
№ справи: 300/5977/21
Дата рішення: 30.01.2023
Дата публікації: 02.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (06.03.2023)
Дата надходження: 11.10.2021
Предмет позову: про стягнення податкового боргу в сумі 20470,14 грн.
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БІНЬКОВСЬКА Н В
відповідач (боржник):
Семенишин Василь Михайлович
позивач (заявник):
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області