31 січня 2023 року Справа № 280/6704/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу управління державної міграційної служби України у місті Запоріжжі про зобов'язання вчинити дії,
25 листопада 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Дніпровського відділу управління державної міграційної служби України у місті Запоріжжі (далі - відповідач), в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Ухвалою суду від 30.11.2022 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.12.2022 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку із необхідністю отримати паспорт громадянина України зразка 1994 року, позивач звернулася до відповідача з відповідною заявою, проте у видачі паспорту було відмовлено. Позивач вважає, що чинним законодавством України передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді ID-картки, у зв'язку з чим вважає відмову протиправною, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відмова у видачі паспорту є правомірною, оскільки під час розгляду звернення позивача з'ясувалось, що 18.08.2016 ОСОБА_1 за допомогою засобів ЄДДР оформлено паспорт громадянина України у формі ID картки, терміном дії до 15.08.2026, який був отриманий позивачем особисто. Відповідач зазначає, що оскільки позивач має дійсний паспорт у формі ID картки, відсутні законодавчі підстави та механізм заміни дійсного паспорта за бажанням особи. З урахування викладеного у позовній заяві, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що 05.10.2022 ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського відділу УДМС з заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, яке затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, у зв'язку з тим, що хоче відмовитись від паспорту у формі ID картки.
Листом Дніпровського відділу УДМС від 19.10.2022 позивача повідомлено про те, що правові підстави для обміну дійсного та придатного паспорту у формі картки законом не передбачені.
Також, позивача повідомлено про те, що наразі через зупинені строки надання адміністративних послуг та відсутність бланків паспортів, зупинено строки оформлення та видачі паспорта громадянина відповідно до Положення про паспорт громадянина України, яке затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, розгляд заяв про оформлення та видачу паспортів громадянина України зразка 1994 року поновиться у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану в Запорізькій області.
Позивач не погодившись з відмовою в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України "Про громадянство України", документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII затверджено, зокрема, Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503).
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення №2503, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захист.
Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492) визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на, крім іншого, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
Згідно з положеннями статті 14 Закону № 5492, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 5492, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно з пунктом 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 302), обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія); 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Пунктом 21 Порядку № 302 передбачено, що у разі виникнення обставин (подій), у зв'язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта), документи для його обміну подаються протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).
Позовні вимоги позивача пов'язані із відмовою у обміні отриманого нею у 2016 році паспорта громадянина України у формі ID-картки та видачі паспорту громадянина України у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, з релігійних міркувань.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 2 пункту 100 Порядку №302, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо: особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання).
В даному випадку, у відповідача не було правових підстав для обміну паспорта, оскільки позивач на момент звернення до відповідача мала діючий оформлений паспорт громадянина України № НОМЕР_1 у формі ID-картки.
Також, під час звернення до відповідача позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували наявність підстав для обміну вже виданого паспорта громадянина України.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу і на ту обставину, що позивачу у листі-відповіді фактично не було відмовлено у задоволенні її заяви, а лише надано роз'яснення щодо чинного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, а також зазначено про те, що через зупинення строків надання адміністративних послуг та відсутності бланків паспортів, розгляд заяв про оформлення та видачу паспортів громадянина України зразка 1994 року поновиться у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану в Запорізькій області.
За таких обставин, позивач не позбавлена права звернутися за вирішенням спірного питання після скасування воєнного стану в Україні.
Доводи представника позивача про те, що позивача обмежено у праві пересування в межах країни, суд вважає безпідставними, оскільки позивач має дійсний паспорт громадянина України, який надає їй права користуватися всіма правами, які надані громадянам України, у тому числі і щодо переміщення в межах країни, придбання квитків, тощо.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до Дніпровського відділу управління державної міграційної служби України у місті Запоріжжі (69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 12А, код ЄДРПОУ 378334773) про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова