30 січня 2023 року Справа № 280/6684/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
про стягнення суми боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
До Запорізького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивач суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 за період з липня по жовтень 2022 року, включно, у розмірі 2 167 583,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог з посиланням на норми Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР), Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція №21-1) позивач вказує, що відповідачем не відшкодовуються фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії працівникам ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» з липня по жовтень 2022 року, включно, у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 2 167 583,27 грн.
Ухвалою суду від 28.11.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами та 23.12.2022 подав відзив на позовну заяву (вх.№48630), у якому зазначає, що обов'язок з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій здійснюється виключно по пенсіонерах, які мають відповідний підтверджений пільговий стаж на підприємстві відповідача та припиняється при досягненні працівниками пенсійного віку. Тому, вважає, що питання досягнення особами, яким виплачено пенсії, пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV потребує дослідження, оскільки після досягнення такого віку жодні підприємства не зобов'язані компенсувати витрати на виплату та доставку пенсій. Наголошує, що на підтвердження заявлених вимог позивачем не надано до суду доказів, що підтверджують правомірність сформованих позивачем розрахунків. Крім того, звертає увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом. З огляду на викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.12.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Спиридонової В.С. про розгляд справи №280/6684/22 в порядку загального позовного провадження відмовлено.
Ухвалою суду від 06.01.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Спиридонової В.С. про витребування доказів по справі відмовлено.
20.01.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», адвоката Спиридонової В.С., про розстрочення виконання рішення по даній справі (вх.№3275).
30.01.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява (вх.№4549), в якій останній зазначає, що проти запропонованого представником відповідача графіка розстрочення виконання рішення суду не заперечує.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
ПАТ «Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване 18.04.2000, основним видом діяльності за КВЕД є: 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів.
Відповідно до Закону №400/97-ВР відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону №1058-ІV.
Судом встановлено, що працівникам ПАТ «Запоріжсталь» позивачем призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону №1788-ХІІ.
Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідачу по вказаним громадянам за період з липня по жовтень 2022 року включно нараховано 2 167 583,27 грн.
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-ХІІ надсилались на адресу підприємства та вручені його уповноваженому представнику під підпис, проте сума на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам ПАТ «Запоріжсталь» за період з липня по жовтень 2022 року включно відповідачем сплачена не була.
Загальна сума заборгованості ПАТ «Запоріжсталь» перед Пенсійним фондом України по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закон України №1788-ХІІ за Списком № 2 за період з липня по жовтень 2022 року включно становить 2 167 583,27 грн., про що свідчить докладний розрахунок боргу станом на 25.10.2022.
Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із позовом до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України №1058-ІV, зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.
Статтею 13 Закону №1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- за пунктом «а» - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
- за пунктами «б» - «з» - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
Пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону №1788-XII до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Відтак витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів «а», «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України №1788-ХІІ за списком №1 та списком № 2 покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року, не пов'язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №809/602/17, від 28.02.2019 у справі №808/329/17, від 12.03.2019 у справі №809/602/17 від 25.04.2019 у справі №816/3653/15.
Отже, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, передбачена діючим законодавством.
Інструкція №21-1 визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №21-1 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом пункту 2.1.1. Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці, а саме:
підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;
колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);
дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788-XII до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону №1058-IV особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону №1788-XII та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
Пунктом 6.4 № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.5 Інструкції №21-1 розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.
За приписами пункту 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, обов'язок з відшкодування у повному розмірі витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ та статті 114 Закону №1058-IV, покладений на роботодавця.
При цьому, суд зазначає, що обов'язок визначення належних до відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем. Підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунок фактичних витрат, який надсилається роботодавцю.
Також органи Пенсійного фонду зобов'язані повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання відповідного розрахунку.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання вимог пункту 6.4 Інструкції №21-2 позивачем складені та направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам призначених на пільгових умовах (за Списком №2), якими підтверджується заборгованість відповідача по відшкодуванню Пенсійному органу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня по жовтень 2022 року (включно) на загальну суму 2 167 583,27 грн. Фактична виплата пенсій підтверджується довідками, наданими позивачем до матеріалів справи.
Суд звертає увагу на те, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за відповідний період неодноразово були отримані під особистий підпис представником відповідача, що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Як вже зазначалося судом вище, відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 10.09.2020 по справі № 820/6674/15 (адміністративне провадження № К/9901/8678/18) та, відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України підлягає застосуванню при розгляді цієї справі.
Слід зазначити, що розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам призначених на пільгових умовах (за Списком №2), складені з дотриманням всіх необхідних вимог Інструкції №21-1.
Суд також виходить з того, що вказані розрахунки у встановленому законом порядку відповідачем оскаржені не були, тобто останній був згоден із зазначеними в них сумами фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно доказів протилежного суду не надано. Крім того, зазначаючи про необґрунтованість помісячного розрахунку по відшкодуванню пільгової пенсії відповідач не надає свого контррозрахунку та доказів того, що у нього відсутня заборгованість зі сплати коштів на відшкодування пільгової пенсії; обставини призначення пільгової пенсії та обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку такої пенсії відповідачем також не спростовані.
Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі визначеному позивачем.
Станом на день вирішення спору суду не надано доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.
Згідно зі статтею 23 Закону №1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а також те, що за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня по жовтень 2022 року включно у розмірі 2 167 583,27 грн., а доказів її погашення суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають задоволенню.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву, щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з огляду на таке.
У постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/18891/14, від 26.06.2018 у справі №804/8277/14, наголошено на тому, що у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону №1058-IV.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01.12.2021 по справі №140/1205/19.
У відповідності до частини п'ятнадцятої статті 106 Закону №1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Таким чином, положення статті 122 КАС України не застосовуються для звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення заборгованості, яка виникла через несвоєчасну сплату (несплату) суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, оскільки Законом №1058-ІV передбачено інший строк звернення до суду з таким позовом, що є спеціальним для такого суб'єкта владних повноважень, а відтак пріоритетним.
Відтак суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Відповідно до положень частин першої, другої статей 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Водночас представник відповідача подав заяву про розстрочення виконання рішення по даній справі, обґрунтовану тим через військову агресію Російської Федерації, з метою запобігання негативним наслідкам техногенного, природного характеру та збереження життя і здоров'я працівників підприємства та мешканців м.Запоріжжя, ПАТ «Запоріжсталь» був виданий наказ №179 від 07.03.2022 про виведення персоналу підприємства у вимушений простій. Крім того, представник зазначає, що підприємство знаходиться у скрутному матеріальному становищі, що значно ускладнить виконання рішення, ухваленого за результатами розгляду даної справи. Також зауважує, що сума дебіторської заборгованості контрагентів перед ПАТ «Запоріжсталь» станом на 01.12.2022 становить 46 199 995 тис. грн., а відповідно до фінансовій звітності та бухгалтерського обліку за 9 місяців 2022 року збиток ПАТ «Запоріжсталь» склав 2 883 850 тис. грн.
Наведені обставини, на думку представника відповідача, свідчать про ускладнення виконання рішення суду, у зв'язку з чим просить розстрочити його виконання на 12 місяців, запропонувавши при цьому наступний графік сплати заборгованості: лютий 2023 року - 180 631,93 грн.; березень 2023 року - 180 631,93 грн.; квітень 2023 року - 180 631,93 грн.; травень 2023 року - 180 631,93 грн.; червень 2023 року - 180 631,93 грн.; липень 2023 року - 180 631,93 грн.; серпень 2023 року - 180 631,93 грн.; вересень 2023 року - 180 631,93грн.; жовтень 2023 року - 180 631,93 грн.; листопад 2023 року - 180 631,93 грн.; грудень 2023 року - 180 631,93 грн.; січень 2024 року - 180 632,04 грн.
В матеріалах справи міститься заява позивача, в якій останній зазначає, що проти запропонованого представником відповідача графіка розстрочення виконання рішення суду не заперечує.
Розглядаючи заяву відповідача про розстрочення виконання рішення у даній справі, суд звертає увагу на наступне.
Частиною шостою статті 246 КАС України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також вказується про порядок і строк виконання рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
Підстави та порядок розстрочення виконання судового рішення встановлені статтею 378 КАС України. Частиною першою статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналіз наведених норм права вказує, що суд за заявою сторони у справі може розстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, якщо суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Отже, підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Слід зазначити, що на дату ухвалення рішення в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.
Представником відповідача в обґрунтування поданої заяви про розстрочення виконання рішення надано довідку про наявність станом на 01.12.2022 за даними бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості перед ПАТ «Запоріжсталь», що становить 46 199 995 тис. грн., чистий збиток за 9 місяців 2022 року складає 2 883 850 тис. грн. Крім того, до суду надано копію наказу генерального директора ПАТ «Запоріжсталь» №179 від 07.03.2022 про виведення персоналу підприємства у вимушений простій. Також суд бере до уваги, що представником відповідача запропоновано детальний графік розстрочення виконання рішення суду шляхом щомісячної сплати заборгованості, проти якого не заперечує представник позивача.
Встановлені судом обставини свідчать про наявність у відповідача об'єктивних обставин, які ускладнять виконання рішення суду у даній справі, що є підставою для розстрочення його виконання.
Враховуючи вищевикладене, врахувавши фінансове становище відповідача, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про розстрочення виконання рішення суду по справі №280/6684/22 строком на дванадцять місяців шляхом щомісячної сплати заборгованості відповідно до узгодженого графіку.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно з п.«б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам відповідача за період з липня по жовтень 2022 року (включно) у розмірі 2 167 583,27 грн. (два мільйони сто шістдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні двадцять сім копійок).
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців шляхом щомісячної сплати заборгованості наступним чином: лютий 2023 року - 180 631,93 грн.; березень 2023 року - 180 631,93 грн.; квітень 2023 року - 180 631,93 грн.; травень 2023 року - 180 631,93 грн.; червень 2023 року - 180 631,93 грн.; липень 2023 року - 180 631,93 грн.; серпень 2023 року - 180 631,93 грн.; вересень 2023 року - 180 631,93грн.; жовтень 2023 року - 180 631,93 грн.; листопад 2023 року - 180 631,93 грн.; грудень 2023 року - 180 631,93 грн.; січень 2024 року - 180 632,04 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», місцезнаходження: 69008, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд.72; код ЄДРПОУ 00191230.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30.01.2023.
Суддя К.В. Мінаєва