30 січня 2023 року Справа № 280/121/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі,
05.01.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі на загальну суму 24 367, 82 грн. на користь позивача.
На виконання вимоги частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом на адресу Управління ДМС у Запорізькій області направлений запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, на який 24.01.2023 отримано відповідь. Відповідно до наданої інформації відповідач зареєстрований за адресою зазначеною у позові.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 5, ч. 6 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 33145904 зареєстрована юридична особа з повним найменуванням Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту. Відтак позивачем невірно зазначене повне найменування юридичної особи.
Крім того, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Всупереч вищенаведеним положенням, у позовній заяві не вказано відомості щодо представника, яким підписано позовну заяву.
За змістом частини другої статті 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Проте, доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів матеріали позову не містять.
За правилами ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В даному випадку до позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів, а саме - на копіях не вказано дату засвідчення.
Відповідно до положень статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною п'ятою зазначеної норми встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Враховуючи характер спірних правовідносин у даній справі та беручи до уваги те, що відповідачем укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Державній спеціальній службі транспорту, суд дійшов висновку, що розглядуваний спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, оскільки пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебувала на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 по справі №420/9694/20 наголосив на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти (далі - Порядок №964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д ", "е ", "є ", "з ", "и" пункту 1 та підпунктів "д ", "е ", "є ", "ж ", "з" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).
Пунктом 7 Порядку №964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Тобто, строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби, у даному випадку, необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.
З наданих до суду документів встановлено, що відповідача наказом від 05.02.2021 звільнено з військової служби в запас Збройних сил України, а також виключено із списків особового складу кафедри військової підготовки та всіх видів забезпечення. З даним наказом відповідач ознайомлений, про що свідчать відповідні підписи останнього на довідці про суми нарахованого грошового забезпечення військовослужбовцю за період з 18.08.2020 по 05.02.2021, довідці про вартість речового майна, що підлягає утриманню, довідці-розрахунку витрат на харчування за період з 18.08.2020 по 05.02.02.2021 (з яким відповідач ознайомився 05.02.2021).
Проте матеріали справи не містять відомостей та доказів на підтвердження строку, протягом якого відповідач має виконати зобов'язання та добровільно відшкодувати витрати на навчання, відтак суд позбавлений можливості встановити початок перебігу строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі.
Водночас позивач просить суд поновити строк звернення до суду з даним позовом, посилаючись на введення воєнного стану в Україні, відтак, у зв'язку з обставинами, що виникли та носять об'єктивний характер, позивач не мав можливості звернутися з адміністративним позовом раніше.
Однак сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки через запровадження такого, на переконання суду, не можна вважати поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Крім того, вказані обставини виникли з 24.02.2022.
Також, позивач не зазначає жодних причин неможливості звернення до суду потягом 2021 року, початку 2022 року.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78), пункт 96 рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v. France, заява № 29731/96).
У справі «Bellet v. France» (заява №23805/94, пункт 36) Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Разом з тим, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню права на звернення з даним позовом, суддя виходить з оцінки та аналізу всіх наведених доводів, а також з того, чи мав позивач можливість своєчасно реалізувати своє право на звернення. За таких обставин, позивачу необхідно надати суду відповідні пояснення та докази на підтвердження об'єктивної неможливості своєчасно звернутись із вказаною позовною заявою до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя
Залишити без руху позовну заяву Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
-уточненої позовної заяви з вірним повним найменуванням позивача, із зазначенням усіх відомостей, визначених у п. 2 ч. 5, ч. 6 ст. 160 КАС України щодо представника позивача, яким підписано позовну заяву;
- засвідчених належним чином копій письмових доказів доданих до позову у 2-х екземплярах;
-доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою із зазначенням підстав поважності причин його пропуску.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.В. Стрельнікова