30 січня 2023 року Справа № 280/7080/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012), до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.12.2022 №083950015325 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії за віком згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за її зверненням від 29.11.2022;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 з 29.11.2022.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач зверталась до відповідача за призначенням пенсії за віком згідно із п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, оскільки мала необхідний загальний і пільговий стаж та набула відповідного пенсійного віку. Проте позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв'язку із недосягненням пенсійного віку, предбаченого ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що прийнятим рішенням відповідач 2 порушив її законні права та інтереси, оскільки воно грунтується на безпідставних мотивах і не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 19.12.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву від 09.01.2022, у якому він вказує, що оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про пенсійне забезпечення» регулюють одні і ті є правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правило мають норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
Відповідач 1 відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
21.08.2022 ОСОБА_1 виповнилось 53 роки, що підтверджується копією її паспорта НОМЕР_2 .
29.11.2022 позивач звернулась до відповідача за призначенням пенсії за віком відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, що підтверджується копією заяви за призначенням пенсії.
За результатами розгляду заяви позивача від 29.11.2022 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідачем-2 прийнято Рішення від 05.12.2022 №083950015325 про відмову в призначенні пенсії, в якому зазначено наступне, зокрема: … Відмова про призначення пенсії за віком на пільгових умовах: ОСОБА_1 . Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП заявника: НОМЕР_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 29.11.2022. Пенсійний вік визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 55 років. Вік заявника 53 роки. Необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 1 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2) становить 25 років. Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, визначений пунктом 2 частини другої статті 11.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) становить 10 років. Страховий стаж заявника становить 36 роки 0 місяців 12 днів . Пільговий стаж заявника становить 9 років 8 місяців 25 днів. Враховуючи вище викладене, відмовити ОСОБА_1 , в призначенні пенсії згідно із пунктом 2 частини другої статті 1 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовити у зв'язку із недостатністю пільгового стажу. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату 22.08.2025.
Судом досліджено: Трудову книжку НОМЕР_3 ; інші матеріали.
При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.
Відповідно до ст.62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено у п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Конституційний Суду України у Рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020, зокрема, вирішив: 1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII. 2. Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: … б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам…».
Судом врахововано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 за результатами розгляду зразкової справи №360/3611/20.
На день звернення позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах 29.11.2022 відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до вищевикладеної норми жінкам для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 2 роки (з 53 років) необхідно мати не менше 20 років загального стажу, більш ніж 5 років стажу роботи за Списком №2.
За матеріалами справи, станом на 29.11.2022 позивач досягла 53 років і на цей час мала загальний страховий стаж 36 років 12 днів, з них 9 років 08 місяців 25 днів стажу роботи за Списком №2.
Суд вважає, що у відповідача-2 були у наявності всі необхідні документи для прийняття рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Таким чином, оскаржуване Рішення відповідача-2 від 05.12.2022 №083950015325 є протиправним та підлягає скасуванню.
У межах даної справи суд розглядає фактично правовідносини що виникли між позивачем та саме відповідачем-2.
Звідси, з огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе: визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.12.2022 №083950015325 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 29.11.2022; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 з 29.11.2022.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача, відповідача-1 та 2 частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Оскільки відповідачем-2 у справі було ГУ ПФУ в Закарпатській області, то за рахунок його бюджетних асигнувань мають бути стягнуті на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 992 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012), до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 05.12.2022 №083950015325 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 29.11.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 з 29.11.2022.
В іншій частині позовної заяви відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 992 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30.01.2023.
Суддя А.В. Сіпака