31 січня 2023 року м. Ужгород№ 260/5555/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання Гавій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - відповідач, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області), яким просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Білинець В.О. про накладення штрафу від 29.11.2022 року у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні № 70319685.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.12.2022 року на адресу ГУ ПФУ в Закарпатській області надійшла постанова державного виконавця про накладення штрафу від 27.12.2022 року у виконавчому провадженні № 70319685, відповідно до якої - на боржника, ГУ ПФУ в Закарпатській області, накладено штраф у розмірі 5100 грн., за невиконання виконавчого листа № 260/3041/22, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 27.09.2022 року, без поважних причин.
Також вказано, що 02.11.2022 року відповідачем добровільно виконано вказане рішення суду до відкриття виконавчого провадження, зокрема, проведено перерахунок пенсії стягувачу ОСОБА_1 з 01.01.2016 року, з 01.12.2022 року виплата пенсії стягувачу здійснюється з урахуванням рішення суду. У свою чергу, різницю в пенсії (з урахуванням виплачених сум) за минулий час із 01.04.2016 року по 31.11.2022 року, в сумі 313608,49 грн., обліковано органами Пенсійного фонду України та буде виплачено після надходження коштів із Державного бюджету України.
16.11.2022 року на адресу позивача надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2022 року ВП № 70319685.
Листом від 18.11.2022 року позивач повідомив відповідача, що рішення суду ним виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, однак, 29.11.2022 року відповідач виніс оскаржену постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин.
Позивач у позові зазначав, що ним систематично вживаються заходи спрямовані на виконання рішення суду, а саме: готуються та надсилаються листи до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для проведення відповідних виплат, однак у зв'язку з відсутністю коштів (надходження), він не має можливості провести відповідні виплати.
Таким чином, ГУ ПФУ в Закарпатській області вжило заходів для належного виконання рішення, а відтак поставу про накладення на нього штрафу вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 12.01.2022 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до судового розгляду на 20.01.2023 року (не відбулося в зв'язку з перебуванням головуючого у справі на лікарняному, призначено до розгляду на 31.01.2023 року).
Враховуючи вимоги ст. 287 КАС України щодо особливостей розгляду даної категорії термінових справ та особливості повідомлення учасників справи, визначені ст. 268 КАС України, представників сторін повідомлено про розгляд справи засобами електронної пошти та доставлено до електронного кабінету, в зв'язку з чим та на підставі ч. 2 ст. 268 КАС України сторони вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи.
Представником позивача надано суду заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача, в зв'язку з чим та у відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено за відсутності представника позивача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти позовних вимог, оскільки законодавством визначено що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені законодавством заходи щодо примусового виконання рішень, а у відповідності до п. 16 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право накладати стягнення у вигляді штрафу у випадках, передбачених Законом, зокрема, за невиконання без поважних причин боржником рішення (ст. 63 цього Закону). Відтак, оскаржена постанова винесена державним виконавцем в межах повноважень та у спосіб, встановлений діючим законодавством, в зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.
В той-же час, відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечив, заяв (клопотань) щодо поважності неможливості явки в судове засідання чи відкладення розгляду справи суду не надавав, як і не надано відповідачем відзиву на позовну заяву без повідомлення про причини не подання такого (тобто, поважних причин), в зв'язку з чим, у відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України - суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті та розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи доказами, згідно ч. 6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, на виконанні у відділі примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області перебуває виконавче провадження за № 70319685, з примусового виконання виконавчого листа № 260/3041/22, виданого 03.11.2022 року Закарпатським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року, з урахуванням проведених виплат (постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинець В.О. про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2022 року ВП № 70319685).
Листом ГУ ПФУ в Закарпатській області від 18.11.2022 року за № 0700-1704-5/44546 повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про те, що виконавчий лист № 260/3041/22 виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, стягувачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, з 01.11.2022 року виплата пенсії здійснюється з урахуванням судового рішення, а різниця в пенсії (з врахуванням виплачених сум) за період з 01.01.2016 року по 31.10.2022 року становить 313608,49 грн., яка облікована органами Пенсійного фонду та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету України.
29.11.2022 року за невиконання без поважних причин боржником рішення суду, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинець В.О. прийнято постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Закарпатській області, у розмірі 5100,0 грн.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).
Відповідно до частини 1, 2 ст. 63 Закону № 1404, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 75 Закону № 1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є невиконання рішення суду без поважних причин.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.
Відтак, виплата пенсійних платежів здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України з відповідним бюджетним призначенням.
Позивач повідомив, що кошти на погашення заборгованості за рішеннями суду у 2022 році Пенсійному фонду України не виділялись, в зв'язку з чим позивачем внесені відомості щодо заборгованості за рішенням суду до "Реєстру судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України та виконання зазначеного рішення суду буде проведене після відповідних бюджетних асигнувань.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що причиною невиплати позивачем стягувачу всієї суми перерахованої пенсії, є недостатність доходів Пенсійного фонду України, а саме коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, тобто існування об'єктивних причин, що не залежать від поведінки боржника у виконавчому провадженні.
Накладення штрафу на позивача жодним чином не захищає право стягувача на отримання коштів.
Таким чином, обставини, які повідомило ГУ ПФУ в Закарпатській області свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії за рішенням суду зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а власне відсутністю фінансування витрат на виплату пенсій.
Верховний Суд у постанові від 18.06.2019 року у справі № 826/721/16 дійшов наступного правового висновку: " ... Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів." (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82447026).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а відтак постанова про накладення штрафу від 29.11.2022 року ВП № 70319685 - підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4 код ЄДРПОУ 20453063) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, буд. 14 код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Білинець В'ячеслава Олександровича про накладення штрафу від 29 листопада 2022 року у виконавчому провадженні № 70319685.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, з особливостями, визначеними ст. 287 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті