Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
31 січня 2023 року Справа №200/338/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Логойда Т.В., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
25 січня 2023 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним позовом (позов зареєстрований в суді 30 січня 2023 року), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що полягає у невиплаті йому заборгованості з пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 січня 2023 року в сумі 399713,24 грн.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на його користь заборгованості з пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 січня 2023 року в сумі 399713,24 грн.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, а також судові рішення щодо позивача, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та набрали законної сили, судом встановлено наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року в справі № 200/1161/22, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року та набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 квітня 2019 року ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14 грудня 2021 року №ФС-58354/09/01/2130; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки від 14 грудня 2021 року №ФС-58354/09/01/2130, що видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач листом від 19 січня 2023 року №866-17654/М -02/8-0500/23 повідомив позивача про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року в справі № 200/1161/22 в січні 2023 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 14 грудня 2021 року №ФС-58354/09/01/2130, в результаті чого доплата до пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 січня 2023 року становить 399713,24 грн. Зазначена сума заборгованості з пенсії за вказаний період облікована в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та буде виплачена на умовах окремого порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України, ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання.
Статтею 1291 Конституції України також визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ст. 370 вказаного Кодексу судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 вказаного Кодексу суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 вказаного Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Комплексний аналіз вказаних норм дає суду підстави для висновку, що нормами ст.ст. 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані процесуальні норми Кодексу мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність в Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом (ст. 382 Кодексу), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Тобто, у випадку невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України.
Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року в справі № 806/2143/15, від 21 грудня 2020 року в справі № 440/1810/19, від 25 лютого 2021 року в справі №640/13599/20, від 30 березня 2021 року в справі №580/3376/20, від 27 квітня 2021 року в справі №460/418/20.
Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Фактичною підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року в справі № 200/1161/22, яке набрало законної сили, в частині невиплати заборгованості з пенсії, що виникла внаслідок її перерахунку з 01 квітня 2019 року.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм Кодексу адміністративного судочинства України (ст.ст. 382, 383), що направлені на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача (яким є позивач) шляхом подання позову.
Отже, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили, рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 31 січня 2023 року.
Суддя Т.В. Логойда