Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 січня 2023 року Справа №200/4078/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., отримавши заяву представника позивача про застосування статі 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
09.08.2022 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії від 22.07.2022 №052530002164;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи ОСОБА_1 з 26.05.1992 по 01.07.1992, з 27.09.1993 по 30.05.1997, з 20.11.1997 по 18.10.1998, з 08.07.2002 по 17.09.2003.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2022 у справі №200/4078/22 адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.07.2022 №052530002164 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.07.2002 по 17.09.2003, та до пільгового страхового стажу за Списком №1 періоди роботи з 26.05.1992 по 01.07.1992, з 27.09.1993 по 30.05.1997, з 20.11.1997 по 18.10.1998, з 08.07.2002 по 17.09.2003.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.07.2022 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі №200/4078/22 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2022 у справі № 200/4078/22 - повернуто апелянту.
12.12.2022 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2022 у справі №200/4078/22 судом видані виконавчі листі по справі.
30.01.2023 представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/4078/22 від 14.10.2022.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.
02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
Ознайомившись із заявою в порядку статі 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує наступне.
В порядку статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до частин першої-третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, яке гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129-1 Конституції України та статтею 14 КАС України.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах регулює розділ IV КАС України.
Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульовано статтею 383 КАС України.
Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини другої статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. (частина третя статті 383 КАС України).
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина четверта вказаної статті).
Відповідно до частини п'ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Отже, суд при прийнятті до розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, повинен перевірити таку заяву на відповідність вимогам, визначеним частинами другою-третьою статті 383 КАС України.
Як передбачено пунктами 7, 8 частини другої статті 383 КАС України у заяві зазначається інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження.
Тобто, передумовою звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України є пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Частиною першою статті 373 КАС України обумовлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню на підставі виконавчого листа в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Зі змісту заяви вбачається, що позивач, з метою виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.10.2022 у справі №200/4078/22, звертався до органу державної виконавчої служби та пред'явив виконавчі листи від 12.12.2022 до виконання, на підставі яких були відкриті виконавчі провадження №70686790 та №70686794.
Крім того, в заяві представник позивача зазначив, що боржник на виконання рішення суду від 14.10.2022 у справі №200/4078/22 подав державному виконавцю вищезазначене рішення №052530002164 від 14.12.2022, а детальна інформація зазначена в документах - додатках «Інформація про виконавче провадження» від 26.01.2023, та більше ніяких дій не було проведено.
Проте, із «Інформації про виконавче провадження» від 26.01.2023, суд не вбачає, які дії були вчинені виконавцем задля перевірки виконання боржником рішення суду від 14.10.2022 у справі №200/4078/22. Із наданої інформації суду не зрозуміло, які конкретно періоди роботи боржник зарахував до загального страхового стажу та до пільгового страхового стажу стягувача.
Отже, ініціюючи розгляд заяви в порядку статті 383 КАС України представник позивач в порушення пункту 8 частини другої вказаної статті не надав суду жодних доказів, які підтверджують вчинення виконавцем дій, спрямованих на перевірку виконання боржником рішення суду від 14.10.2022 у справі №200/4078/22, а саме витребування у боржника доказів, які підтверджують зарахування або не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 08.07.2002 по 17.09.2003, та до пільгового страхового стажу за Списком №1 періодів роботи з 26.05.1992 по 01.07.1992, з 27.09.1993 по 30.05.1997, з 20.11.1997 по 18.10.1998, з 08.07.2002 по 17.09.2003.
Разом із цим, суд звертає увагу, що в постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 (№11-414заі21) Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України (пункт 10 постанови).
Встановлені порушення пункту 8 частини другої розглядаємої статті та встановлені судом недоліки заяви є самостійними підставами для повернення заяви на підставі частини п'ятої статті 383 КАС України.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що заява представника позивача, що подана в порядку статті 383 КАС України, не відповідає вимогам її частини другої, тому підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 14, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача від 30.01.2023 про застосування статі 383 Кодексу адміністративного судочинства України та визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/4078/22 від 14.10.2022 - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Арестова Л.В.