Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 січня 2023 року Справа№200/5220/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надісланий на адресу суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.09.2022 № 104650008336 щодо відмови в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з моменту звернення за призначенням, а саме з 09.09.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з моменту звернення за призначенням, а саме з 09.09.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач вважає рішення відповідача-2 протиправним, оскільки було надано усі необхідні документи, що підтверджують право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні (ст. 263 КАС України). Запропоновано відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що документи позивача за принципом екстериторіальності надійшли на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, винесене рішення про відмову в призначенні пенсії направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для повідомлення громадянина за місцем його проживання. Вважає, що винесене рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за наслідком розгляду наданого пакету документів, було встановлено, що на момент звернення страховий стаж становив 9 років 0 місяців 04 дні. До страхового стажу позивачки не було враховано періоди роботи з 27.07.1979 по 10.09.1979, з 20.09.1979 по 02.07.1981, з 16.01.1984 по 31.12.1998, оскільки на титульній сторінці трудової книжки позивачки серія НОМЕР_2 від 28.08.1979 прізвище « ОСОБА_1» не відповідає паспортним даним «ОСОБА_1» російською мовою, Управління не мало правових підстав для врахування даних вказаної трудової книжки. Окрім того, до страхового стажу також не було враховано період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки прізвище у паспорті « ОСОБА_1 » не відповідає прізвищу у свідоцтві про народження « ОСОБА_1 », свідоцтво про зміну прізвища не надавалося.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 07.09.1999, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
20.02.1982 позивачкою отримано свідоцтво серії НОМЕР_4 про укладення шлюбу між нею та ОСОБА_5 , про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 20.02.1982 зроблений запис за № 275.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 23.01.2020, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_6 , батьками якого є: ОСОБА_5 (батько) та ОСОБА_1 (мати).
Судом встановлено, що позивач звернулась 09.09.2022 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16.09.2022 другим відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийняте рішення №104650008336 про відмову у призначенні пенсії. У рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано:
- періоди роботи згідно записів трудової книжки від 28.08.1979 серія НОМЕР_2 з 27.07.1979 по 10.09.1979, з 20.09.1979 по 02.07.1981, з 16.01.1984 по 31.12.1998, оскільки на титульній сторінці трудової книжки прізвище « ОСОБА_1» не відповідає паспортним даним заявника «ОСОБА_1» російською мовою;
- період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки прізвище у паспорті « ОСОБА_1 » не відповідає прізвищу у свідоцтві про народження « ОСОБА_1 », свідоцтво про зміну прізвища не надавалося.
Для зарахування до страхового стажу:
- періодів роботи з 27.07.1979 по 10.09.1979, з 20.09.1979 по 02.07.1981, з 16.01.1984 по 31.12.1998 заявнику рекомендовано звернутися за підтвердженням стажу в порядку передбаченому Постановою від 10.11.2006 №18-1 про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду України від 12.11.2020 № 21-1), оскільки підприємства на якому працював заявник, знаходяться на території (м. Донецьк) непідконтрольній українській владі;
- періоду догляду за дитиною до досягнення трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , надати свідоцтво про зміну прізвища.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення, дії відповідачів як суб'єктів владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
Судом досліджено записи трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 28.08.1979.
Розділ "Відомості про роботу" трудової книжки позивача містить такі записи щодо спірних періодів її трудової діяльності:
№1 - 27.07.1976 - прийнято на роботу учнем швачки-мотористки до швейного цеху;
№2 - 10.09.1979 - звільнено за власним бажанням;
№3 - 20.09.1979 - прийнято техніком-технологом;
№4 - 02.07.1981 - звільнено за власним бажанням;
№5 - 16.01.1984 - прийнято на посаду няні я/в №360;
№6, №7 - 16.02.1984 - прийнято на посаду няні д/з №353;
№8 - 01.08.1984 - переведено на посаду вихователя ясельної групи тимчасово;
№9 - 03.09.1984 - переведено на посаду вихователя ясельної групи;
№10 - 31.03.1987 - переведено вихователем в д/з №174;
№11 - 01.04.1987 - прийнято вихователем в д/з №174;
№12 - 15.01.1992 - переведено вихователем в д/з №174;
№13 - 07.05.1999 - звільнено за власним бажанням;
№14 - 04.05.2000 - прийнято маляром 5 розряду в ПП «Торнадо»;
№15 - 01.07.2002 - звільнено за переведенням в ТОВ «Спутник-2002»;
№16 - 02.07.2002 - прийнято підсобним робітником 2 розряду в ТОВ «Спутник-2002»;
№17 - 22.07.2002 - звільнено за переведенням в ПП «Блиц-99»;
№18 - 22.07.2002 - прийнято підсобним робітником 2 розряду в ПП «Блиц-99»;
№19 - 18.02.2003 - звільнено за власним бажанням;
№20 - 02.06.2003 - прийнято диспетчером в ТОВ «Укринтерстрой»;
№21 - 30.01.2004 - звільнено за власним бажанням;
№22 - 02.02.2004 - прийнято диспетчером в ТОВ «Укрстрой»;
№23 - 07.09.2006 - звільнено за власним бажанням;
№24 - 02.10.2006 - прийнято диспетчером в ТОВ «Атрий»;
№25 - 30.03.2007 - звільнено за власним бажанням;
№26 - 01.05.2011 - прийнято диспетчером в ТОВ «Атрий»;
№27 - 29.03.2012 - звільнено за власним бажанням;
№28 - 09.04.2012 - прийнято диспетчером в ТОВ «БК «ГРАУНД»;
№29 - 31.07.2014 - звільнено за власним бажанням.
Як встановлено судом та вбачається з оскаржуваного рішення, до страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи згідно записів вказаної вище трудової книжки, оскільки ім'я власниці трудової книжки не відповідає паспортним даним заявниці та згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 28.08.1979, оскільки на титульній сторінці трудової книжки прізвище « ОСОБА_1» не відповідає паспортним даним «ОСОБА_1» російською мовою.
Перевіряючи доводи сторін щодо наявності чи відсутності підстав для зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи ОСОБА_1 , суд зазначає, що за змістом пункту 2.11 Інструкції №58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.12 Інструкції №58).
Відповідно до пункту 2.13 Інструкції №58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
З дослідженого судом титульного аркуша трудової книжки серії НОМЕР_2 слідує, що власником трудової книжки є «ОСОБА_1 (закреслено), ОСОБА_1 » (російською мовою), дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата заповнення трудової книжки: ІНФОРМАЦІЯ_3 . Титульний аркуш містить відтиск печатки та підпис особи, відповідальної за видачу трудових книжок.
З титульного аркуша трудової книжки серії НОМЕР_2 вбачається зміна запису про прізвище власника трудової книжки, а саме вказано, що прізвище « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 » (російською мовою) згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 20.02.1982. Вказаний запис трудової книжки засвідчений підписом посадової особи та скріплений відповідною печаткою.
Також прізвище, ім'я, по батькові і дата народження власника трудової книжки серії НОМЕР_2 відповідають відомостям паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 07.09.1999, копії якого наявні в матеріалах справи.
Таким чином, на переконання суду, згаданий запис підтверджує відповідність прізвища власника трудової книжки « ОСОБА_1 » (російською мовою) її паспортним даним та свідоцтва про укладення шлюбу на момент вчинення такого запису.
Водночас суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Отже, виявлені відповідачем-2 недоліки у заповненні трудової книжки ОСОБА_1 , при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи тощо), не є підставою для не зарахування спірних періодів до стажу її роботи.
При цьому суд зазначає, що у трудовій книжці позивача у відомостях про роботу наявні відповідні записи про прийняття її на роботу у вищевказані підприємства та про звільнення з роботи, а також усі записи про звільнення ОСОБА_1 з вказаних підприємств засвідчені підписами та скріплені печатками відповідних підприємств.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно не зарахувало до страхового стажу позивача періоди роботи згідно записів трудової книжки від 28.08.1979 серія НОМЕР_2 з 27.07.1979 по 10.09.1979, з 20.09.1979 по 02.07.1981, з 16.01.1984 по 31.12.1998.
Крім того, у спірному рішенні зазначено про зарахування періодів роботи позивача з 01.01.1999 по 07.05.1999, з 01.05.2000 по 18.02.2003, з 01.07.2003 по 31.12.2003 до її страхового стажу за даними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Згідно записів зроблених в трудовій книжці позивача вбачається, що вона працювала також у період з 02.06.2003 по 30.01.2004, з 02.02.2004 по 07.09.2006, з 02.10.2006 по 30.03.2007, з 01.05.2011 по 29.03.2012, з 09.04.2012 по 31.07.2014, проте відповідачем-2 не було надано оцінки вказаним періодам.
Щодо не зарахування до страхового стажу позивача період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки прізвище у паспорті « ОСОБА_1 » не відповідає прізвищу у свідоцтві про народження « ОСОБА_1 », суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону №1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, до страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року, тобто ті періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону № 1788-ХІІ та законодавством СРСР.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Відповідно до пункту 11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Наведені норми дозволяють дійти висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. При цьому, вимоги про обов'язкову наявність свідоцтва про народження дитини та паспорта чинним законодавством не передбачені.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 23.01.2020, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_6 , батьками якого є: ОСОБА_5 (батько) та ОСОБА_1 (мати).
Разом з заявою про призначення пенсії позивачем до пенсійного органу надавалась копія зазначеного свідоцтва про народження, що підтверджується розпискою-повідомленням від 09.09.2022.
Отже, оскільки позивачем було надано копію свідоцтва про народження дитини, відмова в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду, у якому позивач здійснював догляд за дитиною до досягнення трирічного віку, є протиправною.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Відтак, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач-2 наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак відповідач-2 таким правом не скористався.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача-2 на відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що рішення відповідача - 2 про відмову в зарахуванні до страхового стажу період роботи згідно записів трудової книжки від 28.08.1979 серія НОМЕР_2 з 27.07.1979 по 10.09.1979, з 20.09.1979 по 02.07.1981, з 16.01.1984 по 31.12.1998 та період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.
Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, суд враховує, що обчислення страхового стажу відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду, і суд не може перебирати на себе таку функцію.
Суд вважає передчасними вимоги про зобов'язання призначити пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з моменту звернення за призначенням, а саме з 09.09.2022, оскільки з рішення відповідача - 2 судом встановлено, що згідно записів зроблених в трудовій книжці позивача працювала також у період з 02.06.2003 по 30.01.2004, з 02.02.2004 по 07.09.2006, з 02.10.2006 по 30.03.2007, з 01.05.2011 по 29.03.2012, з 09.04.2012 по 31.07.2014, проте відповідачем-2 не було надано оцінки вказаним періодам.
Відтак, з метою відновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах наявні підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 09.09.2022 р. з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Приписами пункту 4.2 Порядку подання і оформлення документів для визначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок 2), який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не може розглядати заяву.
Порядком 2 не визначено, що після скасування судом рішення про відмову в призначенні пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву мають повторно застосовувати приписи пункту 4.2 цього ж нормативно-правового акту, у зв'язку з чим повторно розглянути заяву має той орган, який встановлено на підставі приписів пункту 4.2 Порядку. Ним є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково
Стосовно розподілу судових витрат.
Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати судовий збір в сумі 496.20 грн, з розрахунку (992,40:2).
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.09.2022 №104650008336 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 - ІV від 09.07.2003 із зарахуванні до страхового стажу періоду роботи згідно записів трудової книжки від 28.08.1979 серія НОМЕР_2 з 27.07.1979 по 10.09.1979, з 20.09.1979 по 02.07.1981, з 16.01.1984 по 31.12.1998 та період догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 496.20 грн.
Повне судове рішення складено 30.01.2023.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька