Справа № 761/29215/21
Провадження № 1-кп/761/1779/2023
30 січня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2
обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6
при секретарі ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100002387 від 19.06.2021 року по обвинуваченню:
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Руставі Республіки Грузія, громадянина Республіки Грузія, одруженого, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання в Україні, раніше не судимого;
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Руставі Республіки Грузія, громадянина Республіки Грузія, одруженого, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , без постійного місця проживання в Україні, раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
На розгляді Шевченківського районного суду м. Києває знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_4 . Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинувачених згідно ч. 1 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим вважав, що є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Сторона захисту просила суд відмовити у клопотанні, оскільки прокурором судовому засіданні не доведено наявність зазначених ризиків, а тому захисником подано письмове клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим. Крім того, захисник клопотання про зменшення розміру застави.
Потерпіла ОСОБА_9 до суду не з'явилась, про час та дату розгляду повідомлена належним чином, до суду направила клопотання про проведення розгляду за її відсутності.
Суд, вислухавши клопотання та думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою суду обвинуваченим було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а на протязі судового розгляду продовжено строком до 04.02.2023 року, включно.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи вище викладене суд, прийшов до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_4 слід залишити незмінним, оскільки у відповідності до вимог п.п. 4, 5 ст. 183 КПК України та з врахуванням наявності ризиків передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду справи судом не відпали.
Так, суд приймає до уваги, що ОСОБА_8 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Судом також враховано й особи обвинувачених, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , які раніше хоч і не судимі, однак у разі доведення вини у даному кримінальному провадженні, законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Між тим ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , являються особами іншої держави, не працевлаштовані, достатніх стримуючих соціальних зв'язків не мають, а тому усвідомлюючи можливість призначення вказаного покарання, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, обвинувачені можуть покинути територію України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачені перебуваючи на волі можуть переховуватись від суду, з метою уникнення покарання за скоєне, незаконно впливати на покази свідків, які ще не допитувались у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Суд критично ставиться до доводів сторони захисту з приводу того, що обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_4 може бути застосований більш м'який запобіжний захід. Так, на теперішній час розпочата стадія судового розгляду, крім того, не допитано усіх свідків по даному провадженню, а тому суд приходить до висновку, що ризики передбачені ст. 177 КПК України наявні і на теперішній час.
Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стороною захисту не надано, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченим під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне продовжити до обвинувачених строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_4 обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор»
Окрім іншого суд вважає доцільним залишити застосованим альтернативний запобіжний захід у виді застави, однак змінити його розмір на 150 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який слід обраховувати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом станом на 1 січня 2023 року.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.49, 52, 183, 189, 199, 27, 314-317, 334 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_2 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 визначити до 30 березня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу - 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 402 600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;
- утриматись від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 визначити до 30 березня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 402 600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;
- утриматись від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1