Справа № 761/1860/23
Провадження № 1-кс/761/1577/2023
24 січня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Траст Консалтинг Груп» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2022, у кримінальному провадженні № 12022100000000781, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2022
установив:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Траст Консалтинг Груп» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2022, у кримінальному провадженні № 12022100000000781, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2022.
В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначив, що на час його розгляду відсутні підстави для арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2022 у кримінальному провадженні № 12022100000000781, оскільки ТОВ «Траст Консалтинг Груп» є законним володільцем арештованого майна та перестали існувати підстави для продовження арешту автомобіля, оскільки органом досудового розслідування проведено всі необхідні слідчі дії. Крім того, як вказує заявник, відповідно до листа органу слідства арештований автомобіль повернено ТОВ «Траст Консалтинг Груп» на відповідальне зберігання.
У судовому засіданні заявник підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала з приводу скасування арешту у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор Київської міської прокуратури в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позиції учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.
Як вбачається з матеріалів клопотання, Київською міською прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12022100000000781, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2022.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2022 клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000781 від 07.10.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 286 КК України задоволено та накладено арешт на: автомобіль марки «Peugeot 301», державний номерний знак НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 належить ТОВ «УЛФ-Фінанс», яке зареєстроване за адресою: просп. Оболонський, 35А, оф. 300, що був оглянутий, вилучений та доставлений на майданчик тимчасового затримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 20-Б, для забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні № 12022100000000781 від 07.10.2022.
При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, підставою для задоволення клопотання та накладення арешту на нерухоме майно, послугував той факт, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є об'єктом кримінально протиправних дій.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому, підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У відповідності зі ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що право володіння та користування ТОВ «Траст Консалтинг Груп» на вказане майно виникло на підставі договору фінансового лізингу від 26.10.2021 № 11829/10/21-Г та акту (видаткової накладної) приймання-передачі автомобіля від 30.10.2021 між ТОВ «Улф-Фінанс» та ТОВ «Траст Консалтинг Груп».
Слідчим суддею також встановлено, що хоча досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100000000781 від 07.10.2022 ще триває, проте у кримінальному провадженні проведені необхідні слідчі дії, та на думку сторони обвинувачення, потреба в подальшому арешті автомобіля відпала.
Частина 1 статті 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже, на даний час відпали підстави, які існували для накладення арешту, на час розгляду клопотання відсутні будь - які підстави вважати, що стосовно майна вчиняються кримінально-протиправні дії, тому раніше встановлені ризики відпали і подальше збереження арешту майна буде порушувати право власників на мирне володіння майном.
Слідчий суддя враховує, що протягом часу після накладення арешту, який необхідний був на певній стадії досудового розслідування, щоб виправдати подальше розслідування із встановленням обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, доказового значення майна відповідно до ст. 98 КПК України не здобуто.
Одночасно вирішуючи клопотання, необхідно врахувати загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до Розділу ІІ КПК України, якими передбачено обґрунтування необхідності такого ступеню втручання у права і свободи особи потребами досудового розслідування, принцип співмірності.
За таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання, доведеності, що в подальшому відпали обставини, які слугували підставою для вжиття заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак наявність підстав для скасування вжитого заходу забезпечення у виді арешту.
Керуючись статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Траст Консалтинг Груп» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.10.2022, у кримінальному провадженні № 12022100000000781, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2022 - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/22412/22 від 21.10.2022, а саме: автомобіль марки «Peugeot 301», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1