Справа № 761/1281/23
Провадження № 1-кс/761/1343/2023
19 січня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого Шевченківського управління ГУНП у місті Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Краматорськ, Донецької обл., українки, громадянки України, з вищою освітою, працевлаштованої БО «БФ «Клуб Світанок», соціальним працівником, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої в порядку ст. 89 КК України,
у кримінальному провадженні №12022105100002669, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
встановив:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського управління ГУНП у місті Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022105100002669 від 03.12.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-V від 22.12.2006), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров'я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 634 від 29.07.2010, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання без мети збуту психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинила кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.
Так, 03.12.2022 приблизно о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту, використовуючи мобільний застосунок «Telegram», діючи умисно, замовила психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
Того ж дня, приблизно о 13 годині 20 хвилин, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 94/1, через термінал здійснила оплату психотропної речовини - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у розмірі 520 гривень та отримала від невстановленої особи відомості про місцезнаходження психотропної речовини.
03.12.2022, приблизно о 13 годині 35 хвилин, ОСОБА_6 , прибувши до парку «Нивки» знаходячись неподалік озера, використовуючи раніше отримані відомості про місцезнаходження психотропної речовини, діючи умисно шляхом розгрібання опалого листя, віднайшла психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку почала зберігати при собі без мети збуту. В подальшому, 03.12.2022, приблизно о 13 годині 40 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Естонська, 1/5, була зупинена працівниками поліції, де в ході проведення обшуку особи в порядку ст. 2982 КПК України, у ОСОБА_6 виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 6,584 г, яку остання незаконно придбала та зберігала без мети збуту.
Згідно Таблиці №ІІ «Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, маса PVP у розмірі 6,584 г. становить великі розміри вказаної психотропної речовини.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Краматорськ, Донецької обл., українка, громадянка України, з вищою освітою, працевлаштована БО «БФ «Клуб Світанок», соціальний працівник, заміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима в порядку ст. 89 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого їй вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-Рапортом від 03.12.2022;
-Протоколом затримання ОСОБА_6 від 03.12.2022;
-Протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_6 від 03.12.2022;
-Протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 03.12.2022;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.12.2022;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.12.2022;
-Висновком експерта №СЕ-19/111-22/53202-НЗПРАП від 02.01.2023;
-Протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_6 від 10.01.2023;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
10.01.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, переховуватись від органів досудового слідства і суду.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрювана ОСОБА_6 не заперечувала щодо задоволення клопотання та застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Так,слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022105100002669 від 03.12.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
10.01.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Метою застосування підозрюваній ОСОБА_6 , запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків, її спосіб життя, а також тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого вона підозрюється, вказує на те, що остання може ухилитися від органу досудового розслідування чи суду з метою ухилення від відбування можливого покарання у виді позбавлення волі.
2)Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вироку суду.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому є наявність достатніх обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а застосування запобіжного заходу- бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Також що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
Відтак, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_6 , яка усвідомлюючи міру можливого покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваній запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 , обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують особу підозрюваної, а також той факт, що підозрювана в судовому засіданні не заперечувала проти застосування такого виду запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, а також те, що органом досудового розслідування доведено причетність ОСОБА_6 до події інкримінованого правопорушення та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування, з покладенням на неї визначених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, з метою уникнення можливості вчинення дій, визначених ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 7, 8,177, 178, 181, 184, 186, 194, 196, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання слідчого Шевченківського управління ГУНП у місті Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12022105100002669, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, на строк 10.03.2023, та покласти на неї наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Підозрювану ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , письмово під розпис повідомити про покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя: