Справа №760/7675/21 2/760/3244/23
04 жовтня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючої судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Омелько Г.Т.,
представника позивача - Горбунової М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, суд, -
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі:
- 13406,4. - за спожиті послуги з водопостачання;
- 968,19 гр. - 3 % річних;
- 2431,50 гр. - інфляційні втрати.
Посилається в позові на те, що 26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який доповнено новими частинами.
Статтю 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» доповнено пунктом 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Частиною 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АТ «Київводоканал», що перейменоване на ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення.
Повідомленням визначено, що фізична особа, що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору-1.
Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
Таким чином, відповідач отримує послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору , оскільки після розміщення повідомлення та Договору у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від відповідача не надходило.
Відповідно до п. 1.1 Договору ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується надавати відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору , розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідач у порушення умов Договору зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення не виконав належним чином, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість:
- 13406,4. - за спожиті послуги з водопостачання;
- 968,19 гр. - 3 % річних;
- 2431,50 гр. - інфляційні втрати.
Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов договору, просить задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 29.03.2021 та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 12.04.2021 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк на усунення недоліків .
На виконання ухвали суду позивачем надано позовну заяву у новій редакції де позивачем визначено ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 26 травня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.
24.09.2022 на адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, який направлявся відповідачу.
На день ухвалення рішення відповідач ОСОБА_1 своїм правом не скористалася, відзив на позов не подала.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, про причини неявки суд до відома не поставив. Судова повістка, що направлялись відповідачу повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у позові, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до розрахунку заборгованості за житлово - комунальні послуги за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2021 року послуг з водопостачання та водовідведення не виконав належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 13406,24 грн.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, у тому числі, споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг.
Частиною 2 ст.7 Закону встановлено обов'язок споживача укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Звертаючись до суду, позивач не надав достовірних та належних доказів, хто є власником чи користувачем квартири, чи споживачем житлово-комунальних послуг у ній.
Натомість з матеріалів справи вбачається наступне.
Так, на виконання ухвали суду від 12.04.2021, надано заяву про усунення недоліків з додатками, а саме: довідка про заборгованість ОСОБА_2 , копія ордеру від 19.01.2004 № 00092 на право зайняття службового жилого приміщення, виданого ОСОБА_3 ; витяг з розпорядження № 649 від 01.11.2012 про виключення із складу службових житлових приміщень спірної жилої квартири , що закріплена за ОСОБА_4 ; довідка по формі №3 від 26.11.2016, що видана ОСОБА_2 з зазначенням форми власності житла -«службова»; договір про надання послуг між ОСОБА_2 та позивачем від 13.03.2014 . Та надано позовну заяву у новій редакції з позовними вимогами вже до ОСОБА_2 .
Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва у зазначеній в матеріалах справи квартирі, в якій позивачем надаються послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, зареєстрованою значиться ОСОБА_1 ..
Даних про належність квартири на праві власності до позову також не додано.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.
Тобто, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання, на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Суд враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В Рішенні Конституційного суду України № 11-рп/2012 зазначається, що засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч.1 ст.55 Конституції України.
Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст.24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
Тобто, суд конституційної юрисдикції тлумачить даний принцип, як принцип, який дає змогу усім учасникам реалізувати свої процесуальні права.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Звертаючись до суду, будь-яким чином пред'явлення позову до вказаного в позові відповідача як ОСОБА_5 так і ОСОБА_2, позивач не обґрунтував.
Крім того, суд враховує, що відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України при зверненні до суду позивач зобов'язаний вказати в позові повне найменування відповідача, а також інші дані, які дають можливість його ідентифікувати.
Згідно з ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивач - це особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин.
Відповідач - це особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.
Позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред'являє вимоги.
З точки зору ч.1 ст.2 ЦПК України завдання та основні засади цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З даного аналізу випливає, що відповідач - це особа, на яку вказує позивач в позовній заяві, як на порушника своїх прав.
Тому саме позивач визначає, до кого пред'явити позов.
Якщо позивач помилиться (неправильно зазначивши сторону) і притягне відповідачем особу, яка його прав не порушила або не заявить клопотання про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, суд у такому позові відмовляє.
Відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Тобто, на суд лише покладено обов'язок сприяння учасникам процесу в реалізації ними своїх прав, а не збирання доказів та встановлення осіб, які мають відповідати за позовом.
Статтями 83 та 84 ЦПК України врегульовано порядок подання та витребування доказів судом.
Тобто,законом на суд у певних випадках лише покладено обов'язок витребувати докази щодо предмету спору за клопотанням сторін.
Збирання ж судом інформації щодо кола осіб, які мають відповідати за позовом, суперечить вимогам закону.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з матеріалів справи, подаючи на виконання ухвали суду позовну заяву до ОСОБА_6 , позивач будь - яким чином не обґрунтовує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - це одна і та ж особа.
Виходячи з наданих позивачем доказів суд не може достовірно встановити хто є відповідачем по справі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 та достовірно стверджувати, що це є одна і таж особа, яка повинна відповідати за позовом .
З урахуванням викладеного вище підстави для задоволення вимог позивача відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.
Виходячи з цього суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 270, 00 гр. судового збору, сплаченого ним при звернені до суду.
Керуючись ст.ст. 1, 5, 16, 22, 23, 24 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», ст. ст. 15, 16, 205, 322, 509, 525, 625, 633, 639 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81 141, 259, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Усатова І.А.