30 січня 2023 року Справа №160/17496/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі заяву представника третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_1 - адвоката Довженка Олександра Вадимовича про відвід головуючого судді в адміністративній справі №160/17496/22 за позовом Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_1 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_3 , про зобов'язання знесення об'єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила, -
03 листопада 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2- ОСОБА_1 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_3 , в якому позивачі просять:
-зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знести за власний рахунок самочинно збудований ним об'єкт будівництва загальною площею 1353,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:03:185:0035.
Ухвалою суду від 10 листопада 2022 року позовну Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_1 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_3 , про зобов'язання знесення об'єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
На виконання ухвали суду від 10 листопада 2022 року позивачем 21 грудня 2022 року подано до суду клопотання про виконання ухвали про залишення позову без руху.
Ухвалою суду від 04.01.2023 року було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи по суті вирішено розпочати з 06.02.2023 року, одноособово суддею Тулянцевою І.В.
10.01.2023 року до суду надійшло клопотання представника Дніпровської міської ради про розгляд справи в загальному провадженні з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою суду від 13.01.2023 року у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в загальному провадженні з викликом (повідомленням) сторін було відмовлено.
30.01.2023 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_1 - адвоката Довженка Олександра Вадимовича про відвід головуючого судді в адміністративній справі №160/17496/22. В обгрунтування заяви адвокатом Довженком О.В. зазначено, що головуючим суддею Тулянцевою І.В. було порушено процесуальні строки, встановлені ч. 8 ст. 171 КАС України при винесенні ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10.11.2022 року. Крім того, було зазначено, що в ухвалі суду про залишення позову без руху було зазначено на недоліки позову (надання доказів, які б свідчили про обставини, зазначені у позові), які підлягали з'ясуванню в ході розгляду справи, що викликають сумніви в неупередженості судді при розгляді справи. Також заявником було зазначено про те, що при відкритті провадження по справі (ухвала від 04.01.2023 року) безпідставно було віднесено вказану справу до справ незначної складності та вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), оскільки на його думку, вказана справа має значний суспільний інтерес, правовідносини тривають з 2014 року, у зв'язку із чим справу потрібно було розглядати в порядку загального позовного провадження. Вказані обставини, на думку адвоката Довженка О.В., викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності головуючого судді у розгляді даної справи.
Згідно частин 3, 4, 8, 11 ст. 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
З огляду на вказані приписи, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід в порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Перевіривши матеріали справ та доводи заяви про відвід, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено ст. 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Із системного аналізу підстав, які наведені в ст.ст.36, 37 КАС України, судом зроблено висновок про те, що особа, яка заявляє відвід судді (колегії суддів), має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді (суддів). Водночас, суд зазначає, що для того, щоб ці обставини були покладені в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям (рішенням) суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ч. 4 ст. 39 КАС України, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Суд зауважує, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України.
Як вбачається з заяви про відвід, вона мотивована виключно незгодою представника третьої особи з процесуальними рішеннями суду, а саме - строками прийняття рішення щодо залишення позовної заяви без руху (ухвала від 10.11.2022 року), необхідністю надання доказів, які б свідчили про обставини, зазначені у позові, що передбачено п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України та вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (ухвала від 04.01.2023 року).
Між тим суд зазначає, що наведені заявником обставини щодо упередженості головуючого судді в ході розгляду справи є безпідставними, оскільки, як свідчить з клопотання позивачів від 21.12.2022 року про виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10.11.2022 року, Дніпровською міською радою та Управлінням державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради були усунуті чисельні недоліки позовної заяви, про які було зазначено в ухвалі суду про залишення позову без руху. Тобто, порушень прав та інтересів третьої особи - ОСОБА_1 при вирішенні питання щодо залишення позову без руху не відбувалось, оскільки самі позивачі погодились із наведеними судом обставинами, що свідчили про невідповідність позовної заяви від 03.11.2022 року вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Крім того, не може свідчити про упередженість суду в ході розгляду справи і та обставина, що ухвала суду від 10.11.2022 року про залишення позову без руху була доставлена до Єдиного державного реєстру судових рішень в умовах воєнного стану із запізненням, оскільки у зв'язку із чисельними відключеннями від електропостачання в Дніпропетровському окружному адміністративному суді наприкінці 2022 року, проблемами в роботі Автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», відомості щодо відображення в ЄДРСР окремих документів здійснювалась некоректно, що можливо і відбулось із вказаною ухвалою.
При цьому суд також зазначає, що зазначення в ухвалі суду про залишення позову без руху (від 10.11.2022 року) про необхідність надання доказів, які б свідчили про обставини, зазначені у позові, що передбачено п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, повністю відповідає вимогам ст. 169 КАС України та не викликало сумніву у позивачів щодо їх виконання.
За таких обставин, твердження представника третьої особи - адвоката Довженка О.В. щодо того, що вказані обставини (докази, які б свідчили про обставини, зазначені у позові, в тому числі: акти позапланових перевірок Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, приписи про усунення порушень законодавства, тощо) підлягають встановленню лише в ході розгляду справи, є безпідставними та необгрунтованими.
Щодо тверджень заявника про упередженість головуючого судді Тулянцевої І.В. в ході розгляду справи, оскільки справу було безпідставно призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а не за правилами загального позовного провадження, оскільки вона має значний суспільний інтерес та триваючий характер, суд зазначає наступне.
Питання щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а не загального позовного провадження вже було вирішено судом при розгляді клопотання представника позивача - Дніпровської міської ради Пастернак В.В. Так, в ухвалі суду від 13.01.2023 року були наведені мотиви, яким суд керувався при прийнятті саме такого рішення у відповідності до положень ст.ст. 12, 257 КАС України, в тому числі і з урахуванням тривалості спірних відносин та складом сторін, та ніяким чином не свідчать про будь - яку упередженість з боку суду щодо результатів розгляду справи та намагання суду обмежити третю особу у доступі до правосуддя.
При цьому суд також зазначає, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 44 КАС України, як сама третя особа так і її представник, не позбавлені права надавати до суду будь- які докази, заявляти будь - які клопотання, в тому числі клопотання про витребування доказів, незалежно від того, за якими правилами вона слухається.
Отже, незгода представника третьої особи з процесуальними діями головуючого судді, не може бути підставою для відводу.
Натомість, сторона по справі має право на оскарження судових рішень (ухвал) відповідно до норм КАС України.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2019 по справі № 855/35/19.
Крім того, суд зазначає, що згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, не є підставами для відводу судді (колегії суддів) заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
У даному випадку, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та безсторонності головуючого судді Тулянцевої І.В. при розгляді даної справи із доводів заяви про відвід не вбачається. За своєю суттю, заявлений представником третьої особи відвід фактично мотивований незгодою з процесуальним рішенням суду, що не може бути підставою для відводу судді згідно ч.4 ст. 36 КАС України. Будь-яких інших обґрунтувань для відводу суду, перелік яких визначено ст. 36 КАС України, представником не наведено.
Згідно з ч. 4 ст. 39 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст.ст. 34, 36, 37, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати необгрунтованою заяву представника третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_1 - адвоката Довженка Олександра Вадимовича від 30.01.2023 року про відвід головуючого судді в адміністративній справі №160/17496/22 за позовом Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно - будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_1 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів 1, 2 - ОСОБА_3 , про зобов'язання знесення об'єкта самочинного будівництва за рахунок особи, яка його здійснила.
Заяву представника третьої особи - адвоката Довженка Олександра Вадимовича про відвід головуючого судді Тулянцевої І.В. від 30 січня 2022 року в адміністративній справі №160/17496/22 передати для визначення судді, який буде здійснювати їх вирішення, в порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її складання і оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлений 30 січня 2023 року.
Суддя І.В. Тулянцева