Справа №760/34182/21 2/760/4435/23
30 січня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Омельченко Ю. М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з травня 2002 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу спільних дітей не мають. Сімейне життя з відповідачем не склалося через зловживання ним алкогольними напоями, внаслідок чого в сім'ї склалася нестерпна психологічна обстановка. Позивач зазначає, що протягом 5 років не підтримує з відповідачем шлюбних відносин. Шлюб між ними має лише формальний характер. Вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим, оскільки це суперечить її інтересам.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2021 року вказану справу передано судді Ішуніній Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 13 червня 2022 року за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу 15-денний термін для надання відзиву.
Оскільки розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони в судове засідання не викликались.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та прийняття справи до розгляду, а також копію позовної заяви з додатками.
У встановлений судом строк відповідач не скористалася своїм правом на подання відзиву, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом установлено, що 04 травня 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 04 травня 2002 року.
Від шлюбу спільних дітей не мають.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.
Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Статтею 112 СК України визначено, що шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином суд вважає, що подальше збереження шлюбних відносин суперечитиме інтересам позивача та відповідача, враховуючи, що жодна зі сторін не зверталася до суду з клопотанням про надання строку для примирення, тобто між подружжям відсутні будь-які намагання спрямовані на відновлення сімейних відносин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Крім того, частиною п'ятою статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 133 та частиною першою статті 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем, що включають судовий збір у розмірі 908 грн, підлягають стягненню на її користь з відповідача.
Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 1 500 грн, то суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом Гуртовою Т. І. 07 грудня 2021 року був укладений Договір про надання правової допомоги адвокатом.
З акта прийняття-передачі виконаних робіт № 1 від 10 грудня 2021 року вбачається, кількість виконаних адвокатом послуг та їх вартість, яка становить 1 500 грн.
Сплата коштів підтверджується розпискою адвоката від 10 грудня 2021 року.
Таким чином, оплата позивачем судових витрат, пов'язаних із витратами на професійну правничу допомогу, підтверджена належними та допустимими доказами.
Під час розгляду даної справи від відповідача не надходило заперечень щодо розміру попередньо визначеної позивачем у позовній заяві вартості судових витрат, фактичний розмір яких не перевищує попередньо визначений.
Співмірності судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідач також не оспорював.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 1 500 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 травня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 441.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн та 1 500 грн витрат на правничу допомогу.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. М. Ішуніна