20 січня 2023 року Справа № 160/18249/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Жукової Є.О., -
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетині кордону, -
14 листопада 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 р. провадження у справі було відкрито, та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
02 листопада 2022 року у зв?язку з наміром перетнути державний кордон України ОСОБА_1 пред?явив для проведення паспортного контролю уповноваженій особі державного контролю наступні документи, а саме: ??паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 (закордонний паспорт); ??довідку про прийняття на стаціонарне (денне) навчання від 01 жовтня 2022 року; ??студентську візу від 19 вересня 2022 року; посвідченні про приписку до призовної дільниці № 95/241M-97/2-7 від 05 жовтня 2022 року; ???довідку про відстрочку від військової служби.
За наслідками проведеного паспортного контролю, рішенням інспектора прикордонної служби ОСОБА_2 у міжнародному пункті пропуску «Шегині» громадянину України ОСОБА_1 було відмовлено у перетині державного кордону на виїзд з України.
Вказану відмову аргументовано тим, що таку особу тимчасово обмежено у праві виїзду з України на підставі п.3 Указу Президента України від 24.02.2022 р. №64/20/22 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з недостатністю наданих для паспортного контролю документів.
Вважаючи вказану відмову протиравною та такою, як зазначає позивач, що порушує право останнього на вільне пересування, ОСОБА_3 звертаюсь з даним адміністративним позовом до суду.
Суд зазначає, що копія ухвали суду від 16.11.2022 р. у справі №160/18249/22 була надіслана відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа - 17.11.2022 р.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.
Означена правова позиція викладена в тексті ухвали Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по страві №560/5541/20 від 17.11.2022 р., в тексті якого зазначено, що байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема, у неотриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, оскільки відзив на позовну заяву до суду не надходив, а матеріали справи містять відомості про належне повідомлення відповідача щодо відкриття провадження у справі та необхідність подання відзиву до суду, останнє не перешкоджає розгляду справи.
На підставі викладеного вище, суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_3 , копія якої міститься в матеріалах справи.
Відповідно до довідки про зарахування іноземця на денну форму навчання/про продовження іноземцем навчання на денній формі №REF-2271891 від 18.08.2022 р., копія якої міститься в матеріалах справи, пан ОСОБА_4 був зарахований протягом періоду з 01.10.2022 р. по 30.09.2025 р. на денну форму навчання І ступеня (Бакалавріат) за напрямком підготовки: Туризм і Рекреаціяна платній основі на першому семестрі.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №4738 від 05.10.2022 р. для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною аюбо дуальною формами збобуття освіти, копія якої міститься в матеріалах справи, судом встановлено, що остання видана ОСОБА_1 , посвідчення про приписку до призовної діяльності № 95/241М-97/2-7 від 05.10.2022 р., виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , 1997 року народження в тому, що він відповідно до частини 9 ст.17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» має право на відстрочку від призову на строкову військову службу. Заперечень щоджо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кондоном немає. Довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 02 листопада 2022 року у зв?язку з наміром перетнути державний кордон України ОСОБА_1 пред?явив для проведення паспортного контролю уповноваженій особі державного контролю наступні документи, а саме: паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 (закордонний паспорт); довідку про прийняття на стаціонарне (денне) навчання від 01 жовтня 2022 року; студентську візу від 19 вересня 2022 року; посвідченні про приписку до призовної дільниці № 95/241M-97/2-7 від 05 жовтня 2022 року; довідку про відстрочку від військової служби. Копії означених документів містяться в матеріалах справи.
За наслідками проведеного паспортного контролю, рішенням про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 02.11.2022 р., інспектором прикордонної служби ОСОБА_2 у міжнародному пункті пропуску «Шегині» громадянину України ОСОБА_1 було відмовлено у перетині державного кордону на виїзд з України.
Вказану відмову аргументовано тим, що таку особу тимчасово обмежено у праві виїзду з України на підставі п.3 Указу Президента України від 24.02.2022 р. №64/20/22 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з недостатністю наданих для паспортного контролю документів.
Не погоджуючись з рішенням відповідача від 02.11.2022 р., позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Статтею 64 Конституції України визначено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року №1710-VI (в редакції на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон №1710-VI), іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 року за №133/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 №259/2022 продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 р. строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022, дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб.
Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Так, згідно з статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону № 389 в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до пункту 8 Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 р. №1455 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Так, статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Пунктами 2 та 12 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 №57 (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. У ході перевірки документів під час виїзду з України з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
Відповідно до п.2-6 зазначених Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є студентом Університету Банківської Справи у Варщаві денної форми навчання та відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці №95/241М-97/2-7 від 05 жовтня 2022 року, копія якого міститься в матеріалахсправи, йому надано відстрочку від призову до 01.04.2023 р.
Наведене дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 у відповідності до статті 23 Закону №3543-XII станом на 02.11.2022 р., дату винесення оскаржуваного рішення, не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позивач прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Шегені» 02.11.2022 р. мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 14 Закону №1710-VI рішення уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону про відмову громадянину у праві перетину кордону в кожному випадку повинно бути обґрунтованим, із зазначенням конкретних причин відмови.
Водночас, відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано конкретних документів, які повинні були бути подані позивачем для виїзду за кордон, однак не подані. Відповідачем не надано такого переліку, у відповідності до норм ст.ст. 73, 74 КАС України, і під час розгляду справи.
Водночас, суд зазначає, що можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого зроблено не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією а законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню на предмет його відповідності наведеним критеріям суд зазначає, що таке рішення прийняте без дотримання принципу рівності перед законом, є необґрунтованим та непропорційним.
Зважаючи на викладене вище, суд прийшов до висновку про протиправність прийнятого відповідачем 02 листопада 2022 року рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку ОСОБА_1 , та, як насслідок таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, суд прийшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції від 14.11.2022 р. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи задоволення позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетині кордону, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудженні всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.).
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетині кордону, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 02 листопада 2022 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 Військова частина НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно дост.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова