СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16255/22
пр. № 3/759/207/23
30 січня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., за участю захисника - адвоката Демідова І.І., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 149633 від 25.10.2022 р., 25.10.2022 р. о 01:10 у м. Києві по бульв. Академіка Вернадського, 69, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився на камеру № 477747, № 470879, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що в той вечір перебував в гостях у друга, де разом вживали алкогольні напої, він мав намір залишитись у останнього на ночівлю, але вони посварились. Тоді він пішов до свого автомобіля, в якому завів двигун для того, щоб зігрітися, наміру їхати не мав. В цей час, до нього під'їхали працівники поліції, які перевірили документи та повідомили, що від нього є запах алкоголю, після чого запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак він відмовився від огляду, оскільки не керував транспортним засобом.
Від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, у яких він просить визнати недопустимими доказами: протокол про адміністративне правопорушення, наявні у справі записи з камер та розписку від 25.10.2022 р., а провадженні у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що запис з камер починається о 01:02.57, проте транспортний засіб, яким він нібито керував з'являється в кадрі через 2 хв. - на відмітці 01:04:55 стоячи нерухомим на узбіччі, відеозапису руху транспортного засобу в матеріалах справи не має, також відсутній запис керування ним автомобілем. Крім цього, на відеозаписі відсутні докази оголошення і роз'яснення йому прав, в тому числі на правову допомогу. Відеозаписи з камер не є безперервними, натомість вони поділені на фрагменти різної тривалості. Також працівниками поліції не було залучено свідків.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Демідова І.І. надійшла промова, у якій він просить визнати недопустимими доказами: протокол про адміністративне правопорушення, наявні у справі записи з камер та розписку від 25.10.2022 р., а провадженні у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення з аналогічним підстав, викладених у вищезазначених письмових поясненнях ОСОБА_1 .
В судовому засіданні захисник просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника - адвоката Демідова І.І., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції . Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
П. 2, п. 3 та п. 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, щознижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
П. 1 -3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 (далі - Порядок № 1103) передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Аб. 1 п. 4 Порядку № 1103 встановлено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Аб. 1 п. 5 Порядку № 1103 визначено, що результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до аб. 1 п. 6 Порядку № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
З вказаних положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 вбачається, що водію транспортного засобу, щодо якого в поліцейського є підстави вважати, що той перебуває у стані алкогольного сп'яніння, поліцейським має бути запропоновано провести огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічних засобів відеозапису або в присутності двох свідків, за результатами такого огляду має бути складено акт огляду на стан сп'яніння. У разі відмови водія від проведення на огляду місці зупинки транспортного засобу або у разі незгоди водія з результатами огляду водій направляється для проведення огляду до закладу охорони здоров'я.
Судом проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 149633 від 25.10.2022 р., розписка від 25.10.2022 р. ОСОБА_1 , у якій останній зобов'язується залишити свій трансопртний засіб Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_1 , на місці зупинки за адресою: м. Київ, бульв. А. Вернадського, 69, та не сідати за кермо до повного витверезіння, та відеозаписи, які містяться на компакт-диску.
З відеозаписів, які містяться на компакт-диску вбачається, що працівники поліції рухаються на своєму службовому автомобілі та один з працівників поліції повідомляє по рації, що бачить автомобіль Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_1 . Після цього, працівник поліції виходить із свого службового автомобіля та підходить до водія автомобіля Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_1 , і запитує останнього: «що це ви ганяєте?», на що ОСОБА_1 відповідає: «заблудився». В подальшому, працівник поліції перевіряє документи ОСОБА_1 та в ході спілкування з останнім запитує: «чи вживав він алкогольні напої?», ОСОБА_1 відповів: «ні». Після цього, працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що у нього є ознаки алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповідає: «вжив 100 грам вина», тоді працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте ОСОБА_1 відмовляється. В подальшому, ОСОБА_1 розповідає, що приїхав до кума, посиділи, випили вина трішки, посварився з кумом і побилися, після цього він сів за кермо та поїхав. Також повідомив, що випив максимум 300 грам вина, тоді працівник поліції пропонує декілька разів пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або проїхати до лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 постійно повторює: «відмовляюсь». Тоді працівник поліції повідомляє, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та переходить до складання вказаного протоколу. В подальшому, працівник поліції відбирає у ОСОБА_1 розписку та ознайомлює з протоколом про адміністративне правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я із застосуванням технічних засобів відеозапису відмовився.
Суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні, зокрема, що він не керував транспортним засобом, та доводи захисника в частині того, що у матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки вони спростовуються відеозаписами, які містяться на компакт-диску.
З приводу доводів захисника в частині того, що відеозаписи, які містяться в матеріалах справи не є безперервними, суд зазначає, що відеозаписи розпочинаються з моменту початку виконання поліцейськими своїх службових обов'язків, на них зафіксовано, як поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній відмовляється. Відеозапис складається з декількох фрагментів, які в цілому відображають послідовність дій поліцейських.
З приводу доводів захисника в частині відсутності двох свідків при складанні протоколу, суд зазначає, що зважаючи на ч. 2 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, тому в даному випадку працівником поліції було застосовано саме технічні засоби відеозапису.
З приводу доводів захисника, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав та обов'язків, суд зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 149633 від 25.10.2022 р. міститься підпис ОСОБА_1 , що останньому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено, що розгляд справи відбудеться за викликом у Святошинському районному суді м. Києва.
Отже, аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, що зафіксовано в присутності двох свідків.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а такожстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
Згідно ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовує до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000,00 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. ст. 7, 23, 24, 27, 40-1, 130, 221, 245, 251 - 252, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37993783, банк отримувача -Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) -899998, рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Святошинський районний суд міста Києва ) судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя В.М. Кравець