СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1437/23
пр. № 2-о/759/286/23
30 січня 2023 року Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Марченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -
ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із заявою в якій просить суд встановити факт смерті - громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Луганська область, місто Рубіжне, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Сєвєродонецьк, Луганська область, Україна, з метою подальшої реєстрації факту смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану з отриманням відповідного свідоцтва, оскільки, факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України.
Заява обґрунтована тим, що заявниця є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до акту сусідів від 21.03.2022 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть настала внаслідок повторного інсульту.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
З огляду на вказані обставини, заявниця змушена була звернутися до суду.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.01.2023 року відкрито провадження у справі.
У судове засідання заявниця не з'явилась, в заяві поданій до суду просить розглянути дану заяву за її відсутності.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5) ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до абз. 2, ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року у справі № 644/6785/18 (провадження №61-434св19), зазначено, що «суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право».
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Відповідно до положення частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами, внесеними згідно із Законом № 2217-IX від 21.04.2022, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Вказані документи у відповідності до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану, визнаються дійсними в Україні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 в справі № 320/948/18 (провадження N 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішення спору про право.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Згідно п.14 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні затверджених Наказом Міністерства юстиції України (від 18.10.2000 № 52/5 із змінами та доповненнями), у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
Разом з тим, у порядку ст. 317 ЦПК України можливе звернення заявника до суду про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, але вказана норма має застосовуватись в сукупності зі ст. 315 ЦПК України.
Тобто, коли в особи відсутні документи, які вона може подати до органів РАЦСУ для проведення реєстрації факту смерті, вона реалізує своє право на подачу до суду заяви про встановлення такого юридичного факту.
Зокрема така правова позиція висвітлена у Постанові Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у справі № 759/11871/22, № 22-ц/824/11479/22; у Постанові Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року у справі № 759/7001/22, пр. № 22-ц/824/8575/2022.
Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного та встановлених у судовому засіданні обставин справи суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Луганська область, місто Рубіжне, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Сєвєродонецьк, Луганська область Україна, з метою подальшої реєстрації факту смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13, 77-83, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 315, 317, 430 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити юридичний факт смерті - громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Луганська область, місто Рубіжне, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Сєвєродонецьк, Луганська область Україна, у віці 73 роки, з метою подальшої реєстрації факту смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану з отриманням відповідного свідоцтва.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя Ключник А.С.