СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/101/23
ун. № 759/18749/22
26 січня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського району м.Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка здійснює представництво інтересів власника майна - ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, подане у межах кримінального провадження № 12022100080000441, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2022 року за ч. 1 ст. 152 КК України,-
У грудні 2022 року представниця ОСОБА_4 звернулаь до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 27.04.2022 (1-кс/759/811/22, 759/3027/22).
Клопотання обґрунтоване тим, що вказаною ухвалою Святошинського районного суду міста Києва було частково задоволено клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022100080000441 від 14.02.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України та накладено арешт на автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , та ключ від автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 та яким фактично користувався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його відчуження. Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на зазначене майно було накладено з метою забезпечення його збереження як речових доказів, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Представниця ОСОБА_4 зазначає, що такий арешт підлягає скасуванню, з огляду на відсутність достатніх підстав для необхідності продовження арешту майна, яка зумовлена тим, що усі необхідні слідчі дії стосовно вказаного майна вже були здійснені органом досудового розслідування, водночас жодних нових не вчиняється.
Крім цього зазначає, що на даний час, протягом тривалого часу вказане майно перебуває в органі досудового розслідування, чим завдається істотна шкода в частині охоронюваних законом інтересів та порушуються конституційні права ОСОБА_4 .
Представниця ОСОБА_4 до суду не прибула, подала клопотання, у якому просила проводити розгляд справу у її відсутність, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
Прокурор у судове засідання не прибув, просив провести розгляд клопотання у його відсутніть, залишив розгляд клопотання на розсуд слідчого судді.
Дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва було частково задоволено клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022100080000441 від 14.02.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України та накладено арешт на автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , та ключ від автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 та яким фактично користувався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його відчуження. Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на зазначене майно було накладено з метою забезпечення його збереження як речових доказів, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення (а.с. 11-13).
В силу ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Водночас заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч.1 ст.170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2)спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
Частинами 1, 2 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За твердженнями представниці ОСОБА_4 , арештоване майно необхідно повернути власнику, оскільки відпала потреба у його подальшому арешті.
Виходячи з положень ст.174 КПК України, дана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна у разі надання доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, та відповідно доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Слідчий суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов'язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Підставою для накладення арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді від 27.04.2022, відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки прокурором не надано слідчому судді жодних відомостей про необхідність для інтересів досудового розслідування продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, це може призвести до порушення прав і законних інтересів власника майна, що суперечить положенням ст. 41 Конституції України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950), учасником яких є України. Статтею 1 Протоколу №1 (1952) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом загальними принципами міжнародного права.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що потреба у арешті автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 та ключа від нього відпала, з огляду на те, що на даний час усі необхідні слідчі дії стосовно вказаного майна вже були здійснені органом досудового розслідування, прокурор не заперечує проти їх повернення власнику, а тому клопотання підлягає задооленню.
Керуючись ст.ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка здійснює представництво інтересів власника майна - ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, подане у межах кримінального провадження № 12022100080000441 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2022 року за ч. 1 ст. 152 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 27 квітня 2022 року у справі №759/3027/22, в рамках кримінального провадження № 12022100080000441 від 14.02.2022, а саме на:
- автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ; - ключ від автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1