20.01.2023 Справа № 756/5238/21
Унікальний №756/5238/21
Провадження №2/756/323/23
(ЗАОЧНЕ)
20 січня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря Колесник А.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачі звернулись до суду із позовом, уточненим в ході розгляду справи, про визнання права власності у порядку спадкування, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 , який був чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивачі звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Капрової Н.Ю. із заявами про прийняття спадщини, яка у тому числі складається із квартири АДРЕСА_1 . У видачі свідоцтв про право на спадщину на вказану квартиру позивачам було відмовлено у зв'язку із відсутністю документа, що підтверджує право власності за зазначене майно та у зв'язку із відсутністю інформації про реєстрацію права власності спадкодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Вказували, що до моменту відкриття спадщини спірна квартира належала спадкодавцю ОСОБА_4 , позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_3 по 1/3 частини кожному. Відповідач ОСОБА_3 вважає себе єдиним спадкоємцем майна померлого батька та також звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Однак після смерті ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 претендує на половину частки, належної спадкодавцю, як особа, яка має обов'язкову частку на спадщину, тобто на 1/6 частину квартири. Позивач ОСОБА_2 претендує на другу половину частки належного спадкодавцю майна, тобто на 1/6 частину квартири, на підставі заповіту.
На підставі викладеного позивачі просять суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку, а за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.05.2021 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідно до ухвали суду від 05.10.2021, занесеної до протоколу судового засідання, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представниками позивачів подано до суду заяви про розгляд справи без їх участі та без участі позивачів, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції. Відзиву на позов не надав, явку представника не забезпечив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.
Як убачається з матеріалів справи, 22.11.1964 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 03.04.2019 (повторно) відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №649 (а.с. 64).
Від зареєстрованого шлюбу у ОСОБА_4 та ОСОБА_1 народилося двоє дітей - ОСОБА_2 (позивач) та ОСОБА_3 (відповідач). Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 10.01.1967 Будинком щастя, м Рівне, та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 16.06.2020 (а.с. 54, 112-113).
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 25.12.1997 квартира АДРЕСА_1 загальною площею 85,3 кв. м, на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_4 та членам його сім'ї: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (а.с. 22).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 19.02.2019 відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис №3349 (а.с. 21).
Згідно заповіту, складеного та посвідченого 23.02.2007 державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Волковою С.М., ОСОБА_4. заповів позивачу ОСОБА_2 належну йому на праві власності частину спірної квартири (а.с. 23).
Згідно витягу з реєстру територіальної громади №3278069 від 21.05.2019, у квартирі АДРЕСА_1 за період з 01.01.2019 по 15.02.2019 були зареєстровані ОСОБА_4 та його дружина - ОСОБА_1 , позивач по справі (а.с. 61).
20.05.2019 за заявою відповідача ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Капровою Н.Ю. було відкрито спадкову справу №14/2019 щодо майна померлого ОСОБА_4
06.06.2019 позивач ОСОБА_1 також звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Капрової Н.Ю. із заявою про прийняття спадщини (а.с. 62).
У свою чергу, 13.08.2019 позивач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Капрової Н.Ю. із заявою про прийняття спадщини (а.с. 79).
Постановами приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Капрової Н.Ю від 09.12.2020 позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом відповідно у зв'язку із відсутністю документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, та у зв'язку з відсутністю інформації про реєстрацію права власності спадкодавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 136-139).
Так, із матеріалів спадкової справи вбачається, що окрім позивача ОСОБА_2 інших спадкоємців за заповітом щодо спірної квартири у померлого немає. Спадкоємцями за законом є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 , які подали заяви про прийняття спадщини у встановленому законом порядку.
Частиною 1 ст. 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Судом встановлено, що спадкоємець ОСОБА_2 прийняв спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини 13.09.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Матеріали справи містять відомості про те, що позивачем ОСОБА_2 було дотримано встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Отже, позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за майном померлого батька ОСОБА_4 за заповітом на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
У свою чергу, за приписами ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Судом встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 є непрацездатною вдовою померлого, а також була зареєстрована та проживала разом із померлим ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачем ОСОБА_1 також було дотримано встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Таким чином, позивач має право на обов'язкову частку спадщини незалежно від заповіту, складеного на користь позивача ОСОБА_2 , а саме: на 1/6 частину спірної квартири.
Крім того, судом встановлено, що до смерті чоловіка позивачу ОСОБА_1 на праві власності належала 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 .
Однак, у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують право власності на зазначене нерухоме майно, позивачі позбавлені права отримати свідоцтво про право на спадщину за законом та заповітом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику справах про спадкування» від 30.05.2008 за №7 зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За приписами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 та 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).
Так, згідно інформаційної довідки КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» КВ-2020 №34419 від 02.11.2020, за даними реєстрових книг квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (в рівних долях) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 25.12.1997 Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського р-ну м. Києва (розпорядження №1014), та зареєстрованого в Бюро 23.01.1998 за реєстровим №1496 (а.с. 20).
Оскільки ОСОБА_4 помер, а правовстановлюючі документи на спірне майно втрачено, отримати відповідні правовстановлюючі документи станом на день звернення до суду не вбачається за можливе.
Статтями 316, 319 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею. Незалежно від волі інших осіб, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Приписами ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частинами 1 та 2 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках, встановлених законом.
Таким чином, суд вбачає підстави для визнання за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності по 1/6 частині квартири за кожним у порядку спадкування.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити;
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом на підставі статті 1246 ЦК України після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) право власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: О.В. Диба