20.01.2023 Справа № 756/5408/22
Унікальний номер 756/5408/22
Номер провадження 3/756/748/23
20 січня 2023 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І,С., розглянула матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 234833 від 14.07.2022 року, того ж дня о 23.40 год. за адресою: м. Київ, вул. Пріорська, 10, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а саме на вимогу пред'явити документ, який надає особі право перебувати на вулиці під час комендантської години (підстава ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», п. 16 постанови КМУ № 573 від 08.07.2020 року). Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2022 року адміністративний матеріал передано на розгляд судді Шролик І.С.
Постановою суду від 25.07.2022 року матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП повернуто до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України для до оформлення, а саме для забезпечення явки в судове засідання ОСОБА_1 , а також доручення відеозаписів з бодікамери.
29.12.2022 року до суду надійшов доопрацьований адміністративний матеріал.
Згідно рапорту командира полку № 1 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Демчика М. від 15.09.2022 року, екіпатеж патрульної поліції був здійснений виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ), де останнього не виявлено. Здійснити привід не вдалося.
З рапорту інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 2 полку 1 УПП у м. Києві ДПП Кулинич Т. слідує, що 13.09.2022 року в складі екіпажу Рубін 552, прибувши на місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ) останнього не виявлено, двері квартири ніхто не відчинив. Після перевірки особи по базі «Армор» встановлено місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Направившись за даною адресою двері в квартирі ніхто не відчинив, але крізь двері повідомила бабуся ( даних встановити не вдалося, так як вона відмовилася називатись) повідомила, що громадянина ОСОБА_1 не знає та ніколи про нього не чула, дана особа за вказаною адресою ніколи не проживала. Доставити ОСОБА_1 до Оболонського районного суду м. Києва не було можливим, у зв'язку з відсутністю інформації щодо місця його знаходження та проживання.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.12.2022 року справу передано судді Шролик І.С.
В судове засідання призначене на 20.01.2023 року о 10.30 год ОСОБА_1 не з?явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином. Судова кореспонденція повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ч. 1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається уповноваженими на те посадовими особами органів поліції за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.
Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку .
З аналізу вказаної статті можна дійти висновку, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення тих же дій щодо члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 234833 від 14.07.2022, того ж дня о 23.40 год. за адресою: м. Київ, вул. Пріорська, 10, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а саме на вимогу пред'явити документ, який надає особі право перебувати на вулиці під час комендантської години (підстава ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», п. 16 постанови КМУ № 573 від 08.07.2020 року). Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.
З наданого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, наданого працівниками поліції не вбачається, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
На відеозаписі лише вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння і його працівниками поліції доправлено до відділу поліції. Дії, які б свідчили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАУ судом не встановлено на підставі наданих суду доказів.
Так, в матеріалах справи в сукупності відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 14.07.2022 дійсно вчинив будь-які дії, які б свідчили про вчинення ним порушення в розумінні ст. 185 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Інших об'єктивних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, матеріали справи не містять.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суду не доведено поза розумним сумнівом того, що 14 липня 2022 року о 23.40 год. за адресою: м. Київ, вул. Пріорська, 10, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а саме на вимогу пред'явити документ, який надає особі право перебувати на вулиці під час комендантської години.
Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому усі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Таким чином, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суд звертає увагу на те, що обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Згідно зі статтею 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Враховуючи наведене вище та розглядаючи справу на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, які є конституційними засадами судочинства, суддя приходить до висновку, що доказами, які містяться в матеріалах справи, не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.С. Шролик