про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
30 січня 2023 р. Справа № 120/619/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бевз Оксани Іванівни до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності, рішення та наказу протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бевз Оксани Іванівни до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності, рішення та наказу протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями частин 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, як самостійно зазначає представник позивача у позовній заяві, спір, який є предметом даного позову виник із публічно-правових відносин та пов'язаний із прийняттям громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Разом із тим, положеннями частини 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У змісті позовних вимог позивач, окрім іншого, просить суд визнати протиправними та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №67 від 12.06.2020 року "Про зняття з квартирного обліку майора ОСОБА_1 " та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2020 року №301 "Про затвердження протоколу житлової комісії".
Проте, до суду позивач звернувся 25.01.2023 року, тобто після закінчення строку визначеного частиною 5 статті 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог частини 6 статті 161 КАС України, у змісті позовної заяви представником позивача викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, представник позивача зазначила, що про наявність рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 67 від 12.06.2020 року "Про зняття з квартирного обліку" та наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.06.2020 року № 301 "Про затвердження протоколу житлової комісії" позивач дізнався 14.06.2021 року.
Проте, на момент виникнення спірних правовідносин діяла усталена судова практика, що була підтверджена правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові № 6-14цс16 від 02 березня 2016 року, що спори про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до вказаної судової практики, строк позовної давності на оскарження вищезазначених протоколу житлової комісії та наказу командира військової частини НОМЕР_1 пропущено не було.
Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 року в справі № 362/643/21 для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів з приводу проходження військової служби, а саме щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій, відступила від висновку щодо розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства. Разом з тим роз'яснила судам, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв'язку з публічною службою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Тому спірні правовідносини підлягають вирішенню адміністративним судом.
Отже, процесуальний строк звернення до суду, визначений частиною 5 статті 122 КАС України, слід обраховувати саме з червеня 2022 року.
Надаючи оцінку посиланням представника позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що про наявність зміни судової практики щодо підсудності у справах про оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій, позивач дізнався із ухвали Вінницького міського суду від 23.06.2022 року у справі №127/26671/21 у межах якої були заявлені вимоги про визнання протиправними дій житлової комісії військової частини НОМЕР_1 в знятті з квартирного обліку ОСОБА_1 з порушенням процедури зняття військовослужбовця з квартирного обліку в зв'язку з переміщенням військовослужбовця по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (іншу місцевість).
У даному випадку, суд зазначає, що зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
На обґрунтування неможливості вчасного звернення до суду представник позивача вказала, що позивач є кадровим військовослужбовцем, який проходить службу у Збройних Силах України та наданий час, відповідно до вимог Закону України "Про Збройні Сили України" виконує завдання та покладенні на нього обов'язки щодо оборони та захисту суверенітету держави та забезпечення стримування збройної агресії проти України.
Одночасно, позивач перебував на бойовому чергуванні та не мав змоги відлучитися із місця виконання бойового завдання, що об'єктивно завадило звернутись до суду із позовною заявою в межах строку визначеного частиною 5 статті 122 КАС України.
Втім, суд зауважує, що належних та допустимих доказів перебування позивача у період з червня 2022 року по січень 2023 року на бойовому чергуванні та виконанні обов'язку щодо оборони і захисту суверенітету держави суду не надано.
Таким чином, посилаючись у поданій заяві на обставини, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивачем не долучено підтверджуючих доказів.
Враховуючи наведене, позивачу слід надати належні та допустимі докази перебування позивача у період з червня 2022 року по січень 2023 року на бойовому чергуванні та виконанні обов'язків щодо оборони та захисту суверенітету держави.
Також суд вважає за необхідне зазначити що, сам по собі факт введення на території України воєнного стану не є підставою для поновлення строку звернення до суду. Така обставина є поважною лише у тому випадку, якщо вона перешкоджала позивачу звернутися до суду з позовом у встановлений строк.
Слід зауважити, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
В той же час, заявляючи про поновлення процесуального строку звернення до суду представник позивача не надала доказів наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
В силу частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
З огляду на викладене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для подання доказів перебування позивача у період з червня 2022 року по січень 2023 року на бойовому чергуванні та виконанні обов'язків щодо оборони та захисту суверенітету держави або зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду із наданням підтверджуючих доказів.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 171, 172 КАС України, -
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бевз Оксани Іванівни до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності, рішення та наказу протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович