Справа № 524/448/23
Провадження № 1-кс/524/213/23
27 січня 2023 року Слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчуці Полтавської області клопотання слідчого СВ ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, зареєстрованого 26.01.2023 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023170540000035 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
встановив:
Слідчий ВП №2 СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12023170540000035 від 26.01.2023, яке погоджено прокурором, а саме просить накласти арешт напланшет «GOCLEVER» та капці синього кольору власником якого є невстановлена особа, виучені в ході огляду від 25.01.2023, оскільки вилучені речі мають значення речового доказу у даному кримінальному провадженні.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Слідчим суддею встановлено, що ВП №2 Кременчуцьким РУП ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12023170540000035 від 26.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
25.01.2023 в ході огляду за місцем проживання потерпілої ОСОБА_4 виявлено та вилучено планшет «GOCLEVER» та капці синього кольору власником якого є невстановлена особа.
Постановою слідчого ВП №2 Кременчуцького РУП ГУПН в Полтавській області від 26.01.2023 вказані грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
За п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого,засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчим доведено, що вилучені речі, мають значення для забезпечення кримінального провадження, за існування підстав вважати, що це майно є доказом злочину, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правовихпідстав для арешту майна. При цьому, слідчий суддя враховує можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись статтями 98, 167, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на планшет «GOCLEVER» та капці синього кольору власником якого є невстановлена особа, виучені в ході огляду від 25.01.2023.
Визначити місце зберігання речей у кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, що розташований за адресою: м.Кременчук, пр-т Свободи, б.166.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1