Справа № 524/5534/22
Провадження № 1-кп/524/207/23
27 січня 2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючого по справі - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12022175500000515 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка Орловської області, росія, громадянина України, освіта середня- спеціальна, одружений, пенсіонер, зареєстрований та який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
8 травня 2022 року приблизно о 15:00 годині, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання в квартирі АДРЕСА_2 , почув з подвір'я будинку крики своєї дружини ОСОБА_8 які виникли в результаті її конфлікту з потерпілою ОСОБА_6 , вийшов на ганок будинку, де побачив дружину яка сварилася з потерпілою ОСОБА_6 . У цей час у нього виник умисел на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень у результаті якого, він, перебуваючи позаду потерпілої кулаком правої руки наніс два удари в праву частину обличчя ОСОБА_6 після чого вона упала на підлогу. Очевидці інциденту викликали швидку допомогу та надали потерпілій першу медичну допомогу. Відповідно до висновку експерта № 355 від 23.05.2022 року у потерпілої встановлено тілесні ушкодження у виді перелому стінки правої верхньощелепної пазухи, крововиливу під шкіру правої пара орбітальної ділянки, крововиливу правої щоки та садна на верхній губі, частина з яких відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як не небезпечні для життя у момент їх спричинення.
Дії обвинуваченого кваліфіковано органами досудового розслідування за ч.1 ст. 122 КК України.
В ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 8 травня 2022 року, він разом з дружиною перебував у будинку за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 . У вікно будинку його дружина ОСОБА_8 побачила потерпілу ОСОБА_6 яка ішла по вулиці у нетверезому стані, про що повідомила йому. Через деякий нетривалий час він почув стук у двері будинку на який вийшла його дружина. Повернувшись вона сказала що приходила потерпіла ОСОБА_6 однак причин не пояснила. Через деякий час вони знову почули стук у двері та вийшли удвох. На порозі стояла ОСОБА_6 , яка перебувала у нетверезому стані, та не могла пояснити чого прийшла, при чому вживала нецензурну лексику. В ході розмови ОСОБА_6 держаком віника вдарила його по передпліччю, та хотіла вдарити ногою однак перечепилася та упала зі східців на асфальтове покриття подвір'я. Після чого вони з дружиною зачинили двері та зайшли до будинку. Будь яких тілесних ушкоджень він потерпілій не спричиняв. Місце їх спричинення пояснити не може. Заявлений цивільний позов не визнає.
Потерпіла ОСОБА_6 в ході судового розгляду спростувала пояснення ОСОБА_3 та пояснила, що 8 травня 2022 року у денний час доби вона прийшла до своєї сусідки ОСОБА_9 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_3 та є сусідкою обвинуваченого. У цей час, дворі будинку на східцях свого ганку підмітала дружина обвинуваченого ОСОБА_8 , яка запитала у претензійній формі у неї коли та відшкодує частину вартості утепленої у будинку стіни, та почала сварку. Далі почала наносити їй удари по обличчю держаком віника, на що ОСОБА_6 почала закриватися руками та почула як зі спини, з правої сторони підійшов обвинувачений ОСОБА_3 та кулаком наніс їй два удари в область правого ока та перенісся та один удар в область грудини, від чого вона упала на землю. Під час нанесення її побоїв обвинуваченим вона кричала та кликала на допомогу, так що почула ОСОБА_9 , яка була на городі, прибігла неї та викликала швидку допомогу, допомогла піднятися. Наслідком побиття стало спричинення тілесних ушкоджень в області голови та тулуба. З приводу чого зверталася за медичною допомогою де їй було встановлено діагноз перелом передньої стінки правої верхньощелепної пазухи, крововиливів та саден в області обличчя. Заявлений по справі цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої понесенням витрат на лікування у сумі 3518 грн.63 коп. та моральних збитків у сумі 100 000 грн., підтримала у повному обсязі та повідомила, що проходила лікування після спричинення їй тілесних ушкоджень та понесла витрати на придбання ліків. Крім того на обґрунтування вимоги що до стягнення моральної шкоди потерпіла зазначила що втратила час на встановлення справедливості, участі у проведенні слідчих дій, у результаті спричинення їй тілесних ушкоджень не відчуває правої частини обличчя та вимушена була терпіти біль та проходити лікування.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 зазначила що є сусідкою обвинуваченого ОСОБА_10 та у них у користуванні перебуває спільне подвір'я. У визначений день, біля 12 години вона поралася на городі, та саме поверталася до будинку, коли почула крик біля ганку квартири. Побачила як сусідка ОСОБА_8 била віником потерпілу ОСОБА_6 яка прийшла до неї по справах. На що вона почала кричати щоб її не били. Після чого обвинувачений ОСОБА_11 , який перебував поряд вдарив потерпілу кулаком в обличчя від чого вона упала. Після чого обвинувачений разом зі своєю дружиною зайшли до будинку а вона ( свідок) викликала швидку допомогу та почала надавати першу допомогу потерпілій, обличчя якої було у крові.
Аналогічні пояснення свідок ОСОБА_9 надала в ході проведення слідчого експерименту за її участю.
Свідок ОСОБА_12 в ході судового розгляду пояснив, що працює охоронником на базі розташованій навпроти будинку обвинуваченого по АДРЕСА_4 . Його робоче місце у охоронній сторожці, з якої при відкриття воріт бази проглядається подвір'я на якій відбулася сварка. У травні 2022 року біля 12 години дня потерпіла ОСОБА_13 голосно стукала у двері сусідам. На стук вийшли подружжя Коротєєви, які почали з нею сваритися. Бачив що ОСОБА_14 провокувала їх та потім відходила, потім упала. Факту бійки або нанесення тілесних ушкоджень він не бачив. Бачив що приїжджала швидка допомога, чим закінчилися події пояснити не може.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що є дружиною обвинуваченого. 08.05.2022 року біля 12 години дня вона перебувала у будинку коли почула вимогливий стук у двері. Коли вийшла разом з чоловіком ОСОБА_3 то побачила потерпілу, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння та з порога почала вживати нецензурну лайку та ображати її, ударила віником її чоловіка він відступив та закривався від потерпілої однак вона оступилася та упала. Після чого вони зайшли у будинок та викликали поліцію з приводу хуліганських дій потерпілої.
Аналогічні пояснення свідок надала у ході проведення слідчого експерименту за її участю про хід якого складено протокол( а.с.81-85) за участю свідка ОСОБА_8 та фото таблиця до нього, проведеного з метою перевірки показань свідка.
Відповідно висновку судово медичного експерта №781 від 29.08.2022 року покази свідка ОСОБА_15 надані нею під час проведення слідчого експерименту від 27.08.2022 року не відповідають об'єктивним судово- медичним даним отриманим при при проведенні судово- медичної експертизи потерпілої ОСОБА_6 а саме, тілесні ушкодження не могли утворитися як при вільному, так і при падінні коли тілу було надано прискорення з послідуючим ударом обличчя об асфальтове покриття про що свідчить локалізація та механізм утворення тілесних ушкоджень. ( а.с.86).
Крім того, стороною обвинувачення надано письмові докази зміст яких досліджено в ході судового розгляду даного кримінального провадження.
Так зі змісту витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №12022175500000515 від 09.05.2022 року вбачається, що 08.05.2022 року до органів поліції звернулася потерпіла ОСОБА_6 з заявою про отримання нею тілесних ушкоджень по АДРЕСА_4 . Того ж дня проведено огляд місця події за вказаною заявою результати якого зафіксовано у протоколі огляду від 08.05.22 року та фото таблиці до нього який проводився на відкритій ділянці місцевості в АДРЕСА_4 , поряд з одноповерховим будинком який має два різних входи та земельну ділянку під будинком розміром 5*3 перед вхідними дверима до квартири 1-2. ( а.с. 61-63).
Зі змісту протоколу слідчого експерименту та фото таблиці до нього від 23 липня 2022 року за участю потерпілої ОСОБА_6 вбачається 8 травня 2022 року біля вхідних дверей ОСОБА_16 ближче до правої частини потерпіла будучи незадоволеною відмовою сплати сусідами утеплення нею зовнішньої спільної стіни будинку підійшла до ОСОБА_16 яка перебувала на порозі своєї квартири та тримала у руках віник, звернулася до неї з претензією на погашення існуючого боргу на що вони почали сваритися та ОСОБА_16 держаком віника стала наносити її удари в область голови та обличчя. Потерпіла у цей час закривала обличчя руками. В ході нанесення їй побоїв ОСОБА_16 вона побачила з нею поруч її чоловіка обвинуваченого ОСОБА_3 , який наніс їй кулаком прямий удар в праву лицьову кістку її обличчя від чого вона відчула різкий біль у місці удару Відразу після вказаного удару обвинуваченим було нанесено ще два удари кулаком область обличчя, після чого вона упала на покриття двору та втратила свідомість. До тями прийшла уже перебуваючи на лавці під плотом двору, де сусідка витирала з неї кров. ( а.с. 68-72).
Відповідно змісту висновку експерта № 655 від 27.07.2022 року Покази потерпілої ОСОБА_6 надані нею під час слідчого експерименту від 23.07.2022 року не суперечать об'єктивним судово медичними даним отриманими при судово медичній експертизі потерпілої ОСОБА_6 а саме по кількості, локалізації та механізму утворення тілесних ушкоджень ( а.с.73).
Зі змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 25 липня 2022 року з очевидцем ОСОБА_9 яка допитана в ході судового слідства у якості свідка та дала згоду на проведення слідчого експерименту ( а.с.74-75) вбачається що остання була присутня при на місці події вчинення кримінального правопорушення відносно її сусідки ОСОБА_6 , яке мало місце на ділянці місцевості з асфальтним покриттям навпроти входу в квартиру АДРЕСА_2 . З чого почалася сварка вона не знає, однак коли прийшла до місця події то ОСОБА_8 наносила потерпілій руків'ям віника удари в область голови та тулуба а потерпіла оборонялася руками. У цей час до них підійшов обвинувачений ОСОБА_11 , який одразу кулаком правої руки наніс потерпілій ОСОБА_6 удар в область правого ока. Після чого з його боку в обличчя потерпілої було нанесено ще 2 удари після чого потерпіла упала на землю на правий бік. В ході проведення слідчого експерименту, свідок за допомогою статиста показала як фізично відбувалися події та нанесення потерпілій тілесних ушкоджень обвинуваченим. ( а.с.74-80).
Зі змісту висновку експерта, судово медичної експертизи №746 від 23.08.2022 року, покази свідка ОСОБА_17 надані нею під час проведення слідчого експерименту від 25 липня 2022року, не суперечать об'єктивним судово- медичним даним отриманим при судово- медичній експертизі потерпілої ОСОБА_6 а саме кількості, локалізації , характеру та механізму утворення тілесних ушкоджень.
Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи №355 від 23.05.2022 року, встановлено тілесні ушкодження, у вигляді: перелому передньої стінки правої верхньощелепної пазухи, гематосинусу, нейропатії трійчастого нерва, крововиливу під шкіру правої параорбітальної ділянки, крововиливу під шкіру правої щоки та садна на верхній губі в центрі - утворилися від дії тупих твердих предметів з обмежуючою травмуючої поверхнею, якими могли бути пальці рук, зжаті в кулак сторонньої людини, ноги сторонньої людини, взутті в сезонне взуття, або інший тупий предмет з обмеженою травмуючої поверхнею, за механізмом удару та тертя (садна), як мінімум від 3-х травмуючи впливів, можливо в проміжок часу та при обставинах, на які вказують обставини постанови слідчого та підекспертної, та за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як не небезпечні для життя в момент спричинення, але таких які спричинили тривалий розлад здоров'я на термін більше 21-ї доби, згідно пункту 2.2.1. правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України 6 від 17.01.1995 року; крововиливу під шкіру та садна правої поперекової ділянки, саден в проекції правого ліктьового суглобу та правого гомілково-стопного суглобу - утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючої поверхнею, якими могли бути пальці рук, зжаті в кулак сторонньої людини, ноги сторонньої людини, взутті в сезонне взуття, або інший тупий предмет з обмеженою травмуючої поверхнею, за механізмом удару та тертя-ковзання, як мінімум від 3-х травмуючи впливів, можливо в проміжок часу та при обставинах, на які вказують обставини постанови слідчого та підекспертної, та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно пункту 2.3, 2.3.2.б, 2.3.5 правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України 6 від 17.01.1995 року, вище вказані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості визначаються як ушкодження середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалого розладу здоров'я і стійкої втрати працездатності менш ніж на одну третину. ( а.с.66-67).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_18 підтримав висновки вищевказаної експертизи. Спростував пояснення сторони захисту щодо виникнення досліджених ушкоджень у вигляді переламів унаслідок падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню, вказавши, що локалізація зазначеної травми а саме : перелому передньої стінки правої верхньощелепної пазухи неможливо отримати при падінні з висоти власного зросту на поверхню у зв'язку з анатомічними особливостями розташування пазухи та природнім захистом іншими виступами обличчя. Таке пошкодження можливо було отримати тільки при прямому ударі предметом з твердою контактуючою поверхнею до якого може відноситися кулак, нога та інші предмети.
Аналізуючи зібрані за справою докази, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному нанесенні потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, та що слід кваліфікувати за ч.1 ст. 122 КК України.
До показань свідка ОСОБА_8 наданих нею у ході судового розгляду , суд відноситься критично, так як остання є дружиною обвинуваченого та може бути необ'єктивною при оцінці ситуації яка склалася при сприйнятті подій за участю її чоловіка. Вказане покази також спростовуються висновками судово медичної експертизи за результатами відтворення події за її участю, про неможливість спричинення таких тілесних ушкоджень потерпілій у результаті падіння з висоти власного зросту в силу анатомічних особливостей розташування ділянки ушкодження.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 , щодо не нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 , спростовуються свідченнями самої потерпілої ОСОБА_6 , показами свідка ОСОБА_9 , яка була безпосереднім очевидцем вказаних подій, покази якої підтверджуються об'єктивними даними судово-медичних експертиз зміст яких досліджених у ході судового розгляду справи, висновки яких опосередковано в судовому засіданні підтвердив експерт ОСОБА_18 . Невизнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_3 суд розцінює як спосіб його захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєне.
Щодо пояснень свідка ОСОБА_12 , то останній знаходився в момент вищевказаний подій у навпроти двору за огорожею, а тому не мав можливості достеменно бачити картину події, яка відбувалася у сусідньому дворі непродовжуваний час.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує особу обвинуваченого, ступінь та форму його вини, його характеристику за місцем проживання, пенсійний вік, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, обставини події, та з урахуванням суспільної небезпечності самого діяння, приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі у нижній санкції ч.1 ст.122 КК України.
При цьому, враховуючи, що останній є не судимим, його позитивну характеристику, обставини справи та поведінку самого потерпілого, що передувала конфлікту, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.
Заявлений та підтриманий в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на її користь матеріальних витрат на лікування, на підставі ст. 128 КПК України та ст. 1166 ЦК суд вважає необхідним задовольнити на суму документально підтверджених витрат на лікування в розмірі 2343грн.69 коп.
Стосовно заявленої вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 15000 грн. відповідно до наданого розрахунку суми фіксованого гонорару за надання правової допомоги у кримінальній справі ( а.с.48) то суд вважає таку вимогу передчасною, так як позивачем не надано оригінал квитанції про сплату таких послуг, а наявна у справі ксерокопія( а.с.49) квитанції №1 від 11.05.2022 року завірена адвокатом ОСОБА_7 , за відсутності акту виконаних робіт самим адвокатом за підписом клієнта відповідно до розрахунку не може вважатися належним доказом виконання послуг та оплати клієнтом наданої правової допомоги, та вважає за можливе залишити такі вимоги без розгляду, що не позбавляє потерпілу ОСОБА_6 права звернутися до суду з окремим позовом про стягнення на її користь витрат на правову допомогу..
Також потерпілою заявлено вимоги про стягнення з обвинуваченого на її користь моральної шкоди в сумі 100 000 грн у зв'язку з спричиненням її морального збитку пов'язаного втратою значного часу для доведення справедливості , прийняття участі у слідчих діях що призвело до надмірних переживань та моральних страждань. Зриві життєвих планів у зв'язку з не типовістю та стресовістю ситуації.
Виходячи з обставин справи, суд вважає доведеним, що діями ОСОБА_19 було спричинено моральну шкоду потерпілому, яка пов'язана з перенесенням страждань через нанесену фізичну травму, та приймає до уваги стан здоров'я потерпілої тяжкість вимушених змін у її житті час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.
З урахуванням вказаного, а також поведінки самого потерпілого, яка передувала виникненню конфлікту, з урахуванням принципу розумності та справедливості, на підставі ст.ст. 128 КПК України, 1167 ЦПК України, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_6 щодо стягнення моральної шкоди такими, що підлягають задоволенню частково, на суму 5000грн.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 366, 367-369, 374 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового терміну не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_3 не обиралася.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 2343 ( дві тисячі триста сорок три) грн. 69 коп., та моральну шкоду в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору, засудженому та потерпілому.
Суддя ОСОБА_1