Справа № 372/2603/22
Провадження № 2-1315/22
21 грудня 2022 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сташків Т.Г.,
при секретарі Григор'євій К.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернулась до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), у якому просила стягнути із відповідача 23 300,05 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.01.2021 року по 31.08.2022 рік. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28.10.2020 року справа № 372/1170/20 ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.04.2020 року, та до досягнення дитиною повноліття. Проте, відповідач ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини за період з 01.01.2021 року по 31.08.2022 року не сплачував, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 23 300,05 грн., що є предметом даного позову.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02.11.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судовий розгляд по суті.
У судове засідання позивач не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вказав, що перебував на обліку у центрі зайнятості як безробітний, та у зв'язку з відсутністю роботи за ним виникла заборгованість зі сплати аліментів. Крім того, просив суд врахувати, що аліменти не сплачував з початку введення воєнного стану на території України з лютого 2022 року. Проте, з листопада 2022 року працевлаштувався та отримує заробітну плату, а також погасив заборгованість у повному обсязі. Відтак, просив суд стягнути на користь позивача пеню у розмірі 10 000 грн.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши її у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28.10.2020 року у справі № 372/1170/20 ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.04.2020 року, та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості № 41492 від 07.09.2022 року зі сплати аліментів по виконавчому листу № 372/1170/20 від 03.12.2022 року, що складена старшим державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Черненко А.А., станом на 01.09.2022 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 23 300,05 грн.
Згідно з розрахунком (неустойки) за несвоєчасну сплату аліментів ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 з 01.01.2021 року по 31.08.2022 рік загальний розмір пені становить 131 784,44 грн.
З огляду на те, що частиною 1 статті 196 СК України обмежено стягнення неустойки (пені) у розмірі не більше 100 відсотків заборгованості, позивач просила стягнути з відповідача пеню в сумі 23 300,05 грн.
Поряд із цим судом встановлено, що згідно довідки № 202 від 30.08.2022 року, виданої Обухівською міськрайонною філією Київського обласного центру зайнятості, ОСОБА_1 перебував на обліку як безробітний у Обухівській міськрайонній філії Київського обласного центру зайнятості з 09.04.2021 року по 08.07.2022 рік.
Відповідно до довідки №03112022 від 03.11.2022 року ОСОБА_1 з 03.11.2022 року працює в ТОВ «БІК ГРУП» з окладом 7 000 грн. на посаді інженера-конструктора.
При цьому, станом на 01.12.2022 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів відсутня, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу № 372/1170/20 від 03.12.2022 року, складеною головним державним виконавцем Черненко А.А.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та ст.196 СК України, неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов'язаних з її матеріальним забезпеченням.
Обов'язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов'язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, а навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Така правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постановах від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18), від 19 вересня 2019 року у справі №235/4359/16-ц (провадження №61-31462св18).
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 виникла з початку введення воєнного стану на території України, а саме з лютого 2022 року.
При цьому, з 09.04.2021 року по 08.07.2022 відповідач перебував на обліку як безробітний, проте починаючи з 03.11.2022 року працює в ТОВ «БІК ГРУП» з окладом 7 000 грн. на посаді інженера-конструктора.
Як встановлено судом, станом на 01.12.2022 року заборгованість відповідачем зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у сумі 23 300,05 грн. погашена добровільно в повному обсязі.
Таким чином, враховуючи обставини, що зумовили виникнення заборгованості, суд, проаналізувавши пояснення відповідача та письмові докази, які містяться у матеріалах цивільної справи, приходить до висновку стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 10 000 грн.
Згідно ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1,2 ст. 136 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову, судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 425,92 грн., від сплати якого позивач була звільнена при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 192, 196 Сімейного кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 10 000 грн. за період з 01.01.2021 по 31.08.2022 року.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 425 грн. 92 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.Г. Сташків