Справа № 369/2097/22
Провадження №2/369/1358/23
26.01.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
за участю секретарі Світлак Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся 07 лютого 2022 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна.
Свої позовні вимоги мотивує тим що, на виконанні у Вишневому відділі державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 38239473 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4050/2012, виданого 15 травня 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 605 грн. починаючи з 15 жовтня 2012 року та до досягнення дитиною повноліття. У межах зазначеного виконавчого провадження постановою про арешт майна боржника старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровської Вікторії Олександрівни від 09 червня 2020 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 .
Так, вказаною постановою накладено арешт на земельні ділянки, які перебувають у власності ОСОБА_4 , а саме:
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222485201:01:022:5502 площею 0,09 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 3222485200:03:001:5063 площею 0,15 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до постанови про арешт майна боржника старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровської Вікторії Олександрівни від 09 червня 2020 року підставою накладення арешту стало наявність станом па 01 червня 2020 року боргу по аліментам, який склав 74 403,00 грн.
Разом з цим, начальником Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею Артемом Володимировичем було встановлено, що згідно наданих 20 грудня 2021 року квитанцій кошти зі сплати аліментів сплачувались боржником стягувану вчасно з моменту відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог виконавчого документа.
Зазначений факт підтверджується постановою про скасування процесуального документа від 12 січня 2022 року.
Таким чином, взагалі були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно Позивача.
Листом від 19 січня 2021 року, за підписом начальника Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича, було відмовлено у зняті арешту з майна Позивача, з посиланням на норми ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладене є безпідставним арешт накладений постановою про арешт майна боржника старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровської Вікторії Олександрівни від 09 червня 2020 року на майно Позивача.
У зв'язку із зазначеним, позивач вважає, що арешт накладений на вказане майно Позивача підлягає скасуванню.
Позивач просив звільнити його від сплати судового збору за подачу позовної заяви до Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту; скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровської Вікторії Олександрівни від 09.06.2020 року у виконавчому провадженні № 38239473; стягнути з Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код СДРПОУ 34903037) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ) судові витрати.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. від 10 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано час на усунення недоліків.
18 лютого 2022 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, та усунуто недоліки зазначені в ухвалі суду від 10 лютого 2022 року.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. від 13 квітня 2022 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 липня 2022 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.
У судове засідання позивач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягав та просив їх задовольнити, не заперечував щодо винесення заочного рішення.
У судове засідання відповідач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, не надав заяву про розгляд справи без його участі, правом надати відзив не скористався, причини неявки суду не відомі.
У зв'язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України)кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Статтею 12 ЦК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Домбровської Вікторії Олександрівни про арешт майна боржника від 09 червня 2020 року у ВП № 38239473, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-4050/2012 виданого 15 травня 2013 року Києво-Святошинського районного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 605 грн. починаючи з 15 жовтня 2012 року та до досягнення дитиною повноліття, встановлено, що станом на 01 червня 2020 року борг по аліментам склав 74 403,00 грн. та з метою забезпечення стягнення державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 22 грудня 2021 року у ВП № 38239473, наданої державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Солаткіним Кірілом Сергійовичем, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів станом на 01 грудня 2021 року становила 17 333,75 грн.
Згідно фіскального чеку № 0026081 0020765 від 21 грудня 2021 року АТ «УКРПОШТА» проведено поштовий переказ коштів на сплату аліментів для ОСОБА_5 у розмірі 17 500,00 грн.
24 грудня 2021 року постановою державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Солаткіним Кірілом Сергійовичем у ВП №38239473, при примусовому виконанні при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-4050/2012 виданого 15 травня 2013 року Києво-Святошинського районного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 605 грн. починаючи з 15 жовтня 2012 року та до досягнення дитиною повноліття, встановлено, що станом на 24 грудня 2021 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 погашена у повному обсязі. Державним виконавцем постановлено скасувати заходи примусового виконання, застосовані при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-4050/2012 виданого 15 травня 2013 року Києво-Святошинського районного суду, та виключено відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
12 січня 2022 року постановою начальника відділу Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці Артема Володимировича, про скасування процесуального документу у ВП №38239473, при примусовому виконанні при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-4050/2012 виданого 15 травня 2013 року Києво-Святошинського районного суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 605 грн. починаючи з 15 жовтня 2012 року та до досягнення дитиною повноліття, постановлено скасувати документ «Постанова про накладення штрафу» від 09 червня 2020 року, що видав ОСОБА_6 .
Відповідно до Інформаційної довідки № 295361260 від 19 січня 2022 року та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить таке майно: земельна ділянка з кадастровим номером: 3222485201:01:022:5502, площею 0.09 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 від 05 грудня 2020 року на підставі договору дарування від 05 грудня 2020 року; земельна ділянка з кадастровим номером: 3222485200:03:001:5063, площею 0,15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 від 07 травня 2014 року на підставі свідоцтва про право власності від 16 травня 2014 року.
Згідно актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень, за номером запису про обтяження: 36794479 (спеціальний розділ) від 09 червня 2020 року зареєстровано такий вид обтяження на все нерухоме майно ОСОБА_1 як арешт нерухомого майна, запис вчинений на підставі постанови про арешт майна боржника від 09 червня 2020 року, виданої Києво-Святошинським районним ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до листа Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 19 січня 2022 року щодо надання інформації ВП № 38239473, з приводу звернення ОСОБА_1 щодо надання інформації повідомив, що до відділу 20 грудня 2021 року надійшла заява боржника ОСОБА_1 щодо скасування заходів примусового виконання рішення в зв'язку з повним погашенням заборгованості зі сплати аліментів згідно наданих боржником квитанцій, тому 24 грудня 2021 року державним виконавцем винесена постанова про скасування заходів примусового виконання рішення. У листі відділу також роз'яснено про те, що арешт може бути знятий за рішенням суду.
Суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.
У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Позивач, звертаючись з позовом до суду про зняття арешту з майна, посилається на те, що кошти зі сплати аліментів сплачувались боржником вчасно, а вказаний факт підтверджується постановою про скасування процесуального документу від 12 січня 2022 року та були відсутні підстави для накладення арешту на майно Позивача, проте арешти з належного йому нерухомого майна державним виконавцем не зняті.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року, справа № 904/51/19 та від 24 травня 2021 року, справа № 712/12136/18.
В пункті 5 постанови № 5від 03.06.2016 Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" роз'яснив, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено ст. 60 Закону про виконавче провадження. У зв'язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред'являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред'явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (в редакції чинній до 15.12.2017). Аналогічна норма міститься в п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в чинній редакції.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є боржником у виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешт на його майно, а тому, він не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законодавством України у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 29 липня 2020 року в справі № 161/3171/19, від 20 січня 2021 року в справі № 157/298/19, від 24 травня 2021 року в справі № 712/12136/18, від 16.01.2021 № 473/4773/19, від 19 січня 2022 року в справі №577/4541/20.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.13, 255, 258, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з нерухомого майна.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.О. Фінагеєва