Справа № 1013/8111/2012
Провадження №6/367/34/2023
Іменем України
31 січня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Одарюка М.П.,
за участі секретаря судового засідання Довгополої І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», заінтересована особа - ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа,
встановив:
24 листопада 2022 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява представника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №1013/8111/2012 (367/1506/13-ц).
В обґрунтування заяви представник заявника зазначає, що 26 грудня 2012 року Ірпінським міським судом Київської області було ухвалено рішення по цивільній справі №1013/8111/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором №055-2008-2575 від 05 серпня 2008 року у розмірі 763 552,99 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1820,00 грн. Рішення набрало законної сили 22 квітня 2013 року. На виконання вищевказаного рішення суду 25 грудня 2013 року було видано: виконавчий лист №367/1506/13-ц стосовно ОСОБА_1 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором №055-2008-2575 від 05 серпня 2008 року у розмірі 763 552,99 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1820,00 грн.
Вказаний вище виконавчий лист було направлено на примусове виконання до приватного виконавця Микитин Оксани Степанівни, якою 23 лютого 2022 року відкрито виконавчого провадження №68764902, яке згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на дату подання даної заяви - відкрито, а сам виконавчий лист №367/1506/13-ц втрачений через пожежу, що сталася орієнтовно 27 лютого 2022 року, тому АТ «Універсал Банк» позбавлений можливості стягнути з боржника заборгованість згідно виконавчого листа.
На даний час, заборгованість ОСОБА_1 залишається непогашеною перед АТ «Універсал Банк», а отже виконавчий документ підлягає подальшому примусовому виконанню, тому представник заявника просить видати дублікат виконавчого листа.
Учасники в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд, розглянув матеріали заяви, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про видачу дублікату виконавчого листа не підлягає задоволенню з наступних підстав.
26 грудня 2012 року Ірпінським міським судом Київської області було ухвалено рішення по цивільній справі №1013/8111/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором №055-2008-2575 від 05 серпня 2008 року у розмірі 763 552,99 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1820,00 грн., яке набрало чинності 22 квітня 2013 року.
Виконавчий лист на підставі вказаного рішення було видано 25 грудня 2013 року, строк пред'явлення даного виконавчого листа до виконання - 1 рік (копія виконавчого листа мається в матеріалах цивільної справи - том 2 а.с. 18).
На звороті вказаного виконавчого листа є відмітка приватного виконавця Голяченко І.П. про те, що 22 вересня 2020 року виконавчий лист повернуто на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд наголошує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині 1 статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
У підпункті 17.4 пункту 1розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
В той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 у справі № 6/256, від 26.04.2018 у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г).
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі №2-836/11 (провадження № 14-308цс19, ЄДРСРУ №86566261) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 6 статті 12 Закону №1404-VIII).У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині 1 статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Такої позиції дотримався і 13 січня 2020 року Верховний Суду складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи№ 2-12454/10, провадження № 61-14491св19 (ЄДРСРУ № 86903658), 08 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи№ 760/6367/18, провадження № 61-7357св19 (ЄДРСРУ № 86828286) та у справі№ 2-5171/10, провадження № 61-16396св19 (ЄДРСРУ № 86828290) досліджував питання особливостей видачі дублікату виконавчого документа у разі його втрати.
Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Враховуючи те, що строк пред'явлення виконавчого листа №367/1506/13-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором №055-2008-2575 від 05 серпня 2008 року у розмірі 763 552,99 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1820,00 грн. встановлений терміном в один рік, виконавчий лист повернуто без виконання 22 вересня 2020 року, подана заява та додані документи не містять підтвердження про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, до суду з такою вимогою представник стягувача не звертався, суд приходить до висновку про відмову у задоволені заяви представника стягувача про видачу дублікату виконавчого листа у зв'язку з її не обґрунтованістю.
Керуючись статтями 260, 261, 433, п.17.4 частини 1 Перехідних положень ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», заінтересована особа - ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа - відмовити.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду, шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя М.П. Одарюк