Справа № 361/4624/22
Провадження № 2/361/1398/23
16.01.2023
(ЗАОЧНЕ)
16 січня 2023 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Лелека В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
20 вересня 2022 року позивач звернулась до суду до відповідача про розірвання шлюбу.
Свій позов обґрунтовувала тим, що 12 лютого 2020 року між нею та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб Козелецьким районним відділом державної реєстраці актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. суми), актовий запис № 14.
Від спільного подружнього життя мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протягом тривалого часу життя сторін погіршилось, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, втрачено почуття любові. Протягом шести місяців вона разом не проживають, спільного господарства не ведуть, сімейного життя, шлюбних стосунків не підтримують. Мають різне бачення ролі чоловіка і дружини в сім'ї, а тому подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Спроби примиритися не дали бажаних результатів.
06 жовтня 2022 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято цивільну справу до свого провадження, призначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 05 грудня 2022 року.
Позивач, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з'явилась, разом з позовною заявою подала клопотання, в якому позов підтримала та просила справу розглядати у її відсутність.
Відповідач, повідомлявся належним чином, в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами 12 лютого 2020 року між нею та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб Козелецьким районним відділом державної реєстраці актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), актовий запис № 14.
Від спільного подружнього життя мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Положеннями ст.174 Цивільного процесуально кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст.174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що протягом тривалого часу життя сторін погіршилось, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, втрачено почуття любові. Протягом шести місяців вона разом не проживають, спільного господарства не ведуть, сімейного життя, шлюбних стосунків не підтримують. Мають різне бачення ролі чоловіка і дружини в сім'ї, а тому подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Спроби примиритися не дали бажаних результатів.
Позивач наполягала на розірванні шлюбу зазначивши це в позовній заяві та окремо подавши клопотання 20 вересня 2022 року.
Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Водночас, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Також, у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України ?Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя? №11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання.
При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.
Отже, встановивши не бажання позивача продовжувати шлюбні стосунки та відсутність будь-яких переконливих доказів того, що сторони вчиняють дії, направлені на збереження сім'ї, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим та буде суперечити інтересам сторін.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи ті обставини, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а шлюбу між позивачем та відповідачем розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди - є неможливим.
Керуючись ст. ст. 24, 56, 110, 111, 112,113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 200, 265, 268, 280 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 лютого 2020 року Козелецьким районним відділом державної реєстраці актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. суми), актовий запис № 14, - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.