Ухвала
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 159/47/22
провадження № 61-745ск23
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року у справі за позовом Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2022 року позовні вимоги Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» (далі - ПТМ «Ковельтепло») задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПТМ «Ковельтепло» заборгованість з оплати за комунальні послуги в сумі 14 207,57 грн за період з жовтня 2019 року по листопад 2021 року включно. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2022 року залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір в сумі 3 405 грн.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2022 року визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою Волинського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2022 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, ухвала Волинського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року отримана ОСОБА_1 13 грудня 2022 року, представником відповідача 12 грудня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак недоліки апеляційної скарги не усунуто.
ОСОБА_1 14 січня 2023 року засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Волинського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Тлумачення частини шостої, сьомої статті 357 ЦПК України, частини третьої статті 185 ЦПК України свідчить, що якщо недоліки апеляційної скарги не усунуті, у строк, встановлений судом, то апеляційна скарга повертається судом.
У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 367/862/19 вказано, що: «відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір)».
Оскільки у встановлений ухвалою суду апеляційної інстанції від 07 грудня 2022 року строк вимоги суду заявником не виконані, шляхом сплатити судового збору, апеляційний суд на підставі статей 185, 357 ЦПК України, дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги заявнику. Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року у справі за позовом Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук