30 січня 2023 року
м. Київ
Справа № 911/1456/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Сухового В. Г., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі
за позовом керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Узинської міської територіальної громади
до: 1) Узинської міської ради, 2) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Розаліївський"
про визнання недійсними рішення та договору оренди,
12.01.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 (повний текст складено 29.11.2022), ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2021 у справі № 911/1456/21, надіслана 05.01.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв'язку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.
Звертаючись із касаційною скаргою, заступник керівника Київської обласної прокуратури посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв'язку із застосуванням норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та порушення норм процесуального права, які передбачені частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це вплинуло на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.
У касаційній скарзі заступника керівника Київської обласної прокуратури міститься обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Проте, посилаючись на порушення судами пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, скаржник належним чином не обґрунтував підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 складено 29.11.2022, тому останнім днем її оскарження, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України є 19.12.2022.
Проте заступник керівника Київської обласної прокуратури подав касаційну скаргу 05.01.2023, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.
Скаржник у касаційній скарзі просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження і зазначає, що копію оскаржуваної постанови господарського суду апеляційної інстанції не отримав. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, заступник керівника Київської обласної прокуратури зазначає, що звертався до Північного апеляційного господарського суду з клопотанням про видачу копії оскаржуваної постанови, проте на момент звернення з цією касаційною скаргою її вручено не було, що, на думку скаржника, є підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Розглянувши клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними з огляду на таке.
Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовується процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Як зазначає скаржник, повний текст оскаржуваної постанови він не отримував, у зв'язку з чим звернувся до Північного апеляційного господарського суду з клопотанням від 30.11.2022 № 15/1-913вих22 про видачу повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022. У відповідь на подане клопотання Північним апеляційний господарським судом повідомлено заявника, що супровідним листом від 30.11.2022 № 911/1456/21/09.1-04.2/5149/22 справу № 911/1456/21 було скеровано за належністю до Господарського суду Київської області. Відповідно до пункту 17.13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України копії судових рішень видаються судом, у якому перебуває справа на момент надходження відповідної заяви. Тому скаржнику слід було звернутися за видачею копії оскаржуваної постанови до Господарського суду Київської області.
Крім того, як убачається з оскаржуваної постанови, 23.11.2022 у судовому засіданні був присутній представник від прокуратури - Філіпенко О. І.
Також Верховний Суд зазначає, що інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, у якому повний текст оскаржуваної постанови було оприлюднено 30.11.2022.
Колегія суддів вважає, що обставини пропуску строку на касаційне оскарження, наведені заступником керівника Київської обласної прокуратури не є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів звертає увагу, що таке тривале зволікання скаржника із реалізацією права на касаційне оскарження не підтверджене об'єктивними обставинами, які б розумно виправдовували неможливість звернення з касаційною скаргою у цій справі у максимально стислий строк.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів зауважує, що норми Господарського процесуального кодексу України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати суду докази та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Крім того, відповідно до рішення Ради Суддів України від 05.08.2022 з метою підвищення рівня використання електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючий, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі; виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема, з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.
Касаційну скаргу скаржник надіслав до суду касаційної інстанції лише 05.01.2023, тобто зі значним порушенням встановленого Законом строку на касаційне оскарження без належного обґрунтування причин пропуску процесуального строку, які були би пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії.
Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Оскільки скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження не наведено обставин, які були б об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та були би пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення ним процесуальної дії, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження визнається судом необґрунтованим.
Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги заступнику керівника Київської обласної прокуратури необхідно:
- подати нову редакцію касаційної скарги, у якій навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали);
- подати клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та навести інші підстави, підтверджені належними доказами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
З огляду на викладене, касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 911/1456/21 підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заступника керівника Київської обласної прокуратури буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 911/1456/21 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 911/1456/21 залишити без руху до 24.02.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді В. Г. Суховий
Ю. Я. Чумак