31.01.2023 р. Справа№ 914/3199/22
Суддя Мороз Н. В.,
розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Захід», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК», м. Львів
про стягнення збитків у розмірі 219 785,03 грн
Встановив:
На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Захід» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТЕК» про стягнення збитків у розмірі 219785,03 грн.
Ухвалою суду від 20.12.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Вказана ухвала надіслана судом 22.12.2022 позивачу на зазначену останнім в позовній заяві електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин справи з метою отримання правосудного судового рішення.
Через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, мессенджерами. Такі дії, хоч і не передбачені процесуальним законом, але мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи. Отже, правова мета досягається, але в інший спосіб, який не передбачений законом.
Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі № 560/5541/20).
Враховуючи наведене, суд виконав всі необхідні дії для забезпечення позивачу реалізації конституційного права на суд. Однак, станом на 31.01.2023, від позивача жодних заяв та документів на виконання ухвали суду від 20.12.2022 не поступало, недоліки, зазначені в даній ухвалі суду у строки, визначені судом, позивачем, не усунуто. Клопотань про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви від позивача не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Статтею 113 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з п.2 ч.3 ст.2 ГПК України, одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відтак, закон встановлює імперативне правило, яке не допускає можливості відкриття провадження у справі у випадку неусунення недоліків, які містяться в ухвалі про залишення позову без руху.
З огляду на те, що зазначені в ухвалі суду від 20.12.2022 недоліки у визначений судом строк позивачем не усунуті, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.
Суд звертає увагу позивача на приписи ч. 8 ст. 174 ГПК України, згідно яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 234 ГПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс Захід» та додані до неї документи повернути позивачу.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, визначеному Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Мороз Н.В.