про закриття провадження у справі
26 січня 2023 р. Справа № 902/535/22
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання Марчук А.П.
за відсутності учасників справи
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
27.06.2022 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 б/н та дати (вх.№ 535/22 від 27.06.2022) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою від 25.08.2022 відкрито провадження у справі № 902/535/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Павлище Г.М., призначено попереднє засідання на 04.10.2022.
30.08.2022 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_1 .. Встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 29.11.2022 попереднє засідання призначено на 13.12.2022.
Ухвалою суду від 13.12.2022, враховуючи позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 921/39/21, зобов'язано керуючого реструктуризацією боржника, арбітражного керуючого Павлище Г.М. та боржника - ОСОБА_1 письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття провадження у справі № 902/535/22) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржника, докази про що надати суду та призначено судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у даній справі на 23.01.2023.
За результатами слухання справи 23.01.2023 суд у протокольній формі ухвалив оголосити перерву до 26.01.2032.
На визначену дату в судове засідання боржник та арбітражний керуючий не з'явилися, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином під розписку від 26.01.2023, яка міститься у матеріалах справи.
Разом з тим, судом встановлено, що 25.01.2023 до суду від арбітражного керуючого Павлище Г.М. надійшло клопотання № 02-01/11 від 25.01.2023 про закриття провадження у справі.
Вказане клопотання мотивовано тим, що відповідно до поданої боржником заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, підставами для подання вищезазначеної заяви є заборгованість боржника перед ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 711 495,22 грн., яка підтверджується рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2017.
Станом на 25.01.2023 заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника до господарського суду, на адресу арбітражного керуючого та боржника не надходили.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Посилаючись на наведені обставини, арбітражний керуючий Павлище Г.М. просить суд закрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства та визнати погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексу України з процедур банкрутства строк.
Крім того, у заяві арбітражного керуючого зазначено, що остання керуючись постановою Верховного Суду від 05.10.2022 по справі № 921/39/21 надіслала на адресу АТ КБ "ПриватБанк", який не заявився у справі № 902/535/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , повідомлення 21.11.2022 та 20.12.2022 щодо правових наслідків неподання у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржника, про що надано відповідні докази.
Так, згідно постанови Верховного Суду від 05.10.2022 по справі № 921/39/21, Верховний Суд зауважує, що ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено обов'язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень частини четвертої цієї статті свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов'язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідні строки.
Такими правовими наслідками є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства та визначена частиною четвертою цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.
Розглянувши вказане клопотання, подані документи, дослідивши надані докази, судом здійснено наступні висновки.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець акцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексом України з процедур банкрутства не встановлена.
З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства), суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у пунктах 44-51 постанови від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
З наведеного суд підсумовує, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" Кодексу України з процедур банкрутства.
Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ч. 2 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Процедура банкрутства (неплатоспроможності) щодо боржника переслідує публічний та приватний інтереси. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущенні доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажі його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів.
ОСОБА_1 як фізична особа звернулася до Господарського суду Вінницької області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з наявною та непогашеною заборгованістю.
Отже, боржник проявила добросовісну поведінку, спрямовану на врегулювання наявної заборгованості шляхом застосування процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначено в ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах вказаного строку, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
В силу ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 05.10.2022 у справі № 921/39/21 дійшов таких висновків:
1) відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності, підтверджених відповідними доказами;
2) у випадку не подання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника, однак підтвердження заборгованості відповідними доказами (що стало підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи), господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою (1) зобов'язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів щодо правових наслідків не подання ними у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржника та (2) призначає судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі;
3) залежно від конкретних обставин суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами та, як наслідок, відсутності відповідного рішення зборів кредиторів. При цьому, обов'язком суду є перевірка наявності підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, визначених частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства;
4) обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника (сумлінна співпраця боржника з керуючим реструктуризацією, відкрита його взаємодія з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків, зокрема повідомлення про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), надання повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства) тощо), у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та застосування правових наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
Верховний Суд зауважує, що ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено обов'язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень частини четвертої цієї статті свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов'язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідні строки.
Такими правовими наслідками є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства та визначена частиною четвертою цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.
Протилежний підхід, а саме неподання конкурсними кредиторами відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений законом строк нівелює зобов'язальний характер порядку виявлення кредиторів та унеможливлює здійснення подальшої процедури неплатоспроможності фізичної особи, оскільки одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення.
Аналіз положень статей 45, 90, 120, 122 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності.
Натомість, у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи конкурсними кредиторами не подано у визначений законом строк заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд за результатами попереднього засідання постановляє ухвалу, якою:
1) керуючись принципом судового контролю у справах про банкрутство та з урахуванням ролі арбітражного керуючого у цій категорії справ (наділеного нормами Кодексу України з процедур банкрутства відповідними повноваженнями щодо взаємодії з кредиторами боржника), зобов'язує керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржника;
2) призначає відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.
Залежно від конкретних обставин, зокрема у випадку наявності у боржника підтвердженої відповідними доказами заборгованості перед конкурсним кредитором та подальшого ігнорування цим кредитором свого обов'язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів. Водночас таке рішення суд приймає з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника.
Поряд з цим, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи-боржника, обов'язком суду є перевірка наявності визначених частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для закриття (з власної ініціативи суду) провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом під час вирішення у подальшому питання щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 6 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та застосування наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 скористалася своїм правом на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначила що підставами для подання вищезазначеної заяви є заборгованість боржника перед ПАТ КБ "Приватбанк" в сумі 711 495,22 грн., яка підтверджується рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2017.
30.08.2022 на сайті Вищого господарського суду України було здійснене офіційне оприлюднення оголошення за № 69168 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
У відповідному оголошенні зазначався строк для подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
Як свідчать матеріали справи, після офіційного оприлюднення 30.08.2022 оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до 26.01.2023 жодних заяв від кредиторів з грошовими вимогами до боржника - ОСОБА_1 до господарського суду не надходило.
При цьому, суд враховує, що арбітражний керуючий Павлище Г.М. у поданій до суду заяві про закриття провадження у справі, зазначила, що керуючись постановою Верховного Суду від 05.10.2022 по справі № 921/39/21 надіслала на адресу кредитора, який не заявився у справі № 902/535/22 - повідомлення 21.11.2022 та 20.12.2022 щодо правових наслідків не подання ними у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржника, про що свідчить додані до матеріалів справи копії повідомлень № 02-01/92 від 21.11.2022 та № 02-01/105 від 20.12.2022 та поштові квитанції про їх надіслання.
Водночас, слід зазначити, що суд позбавлений можливості самостійно залучати кредиторів до участі у справі.
Крім того, з наданого керуючим реструктуризацією звіту про результати перевірки декларації про майновий стан боржника вбачається, що боржником надано повну і достовірну інформацію про майновий стан, розмір та джерела доходів, та відсутність будь-якого рухомого або нерухомого майна.
Також боржником подано уточнені декларації боржника за 2019, 2020, 2021 рік в частині надання інформації щодо членів сім'ї.
Отже наявними у справі документами підтверджено неплатоспроможність ОСОБА_1 , а обставини справи свідчать про добросовісну поведінку боржника щодо подання заяви про неплатоспроможність та вказаних відомостей.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення.
За умови відсутності схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника, метою якого є відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань перед кредиторами, законодавець передбачив право суду ухвалити рішення, яким визнати боржника банкрутом та перейти до процедури погашення боргів або закрити провадження у справі. Відповідне право реалізується судом з урахуванням конкретних обставин справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що ухваленню постанови про визнання боржника банкрутом передують такі умови, як не прийняття у встановлений законом строк рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника зборами кредиторів (що в свою чергу передбачає наявність кредиторів у справі про банкрутство) або ухвалення судом рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
За таких обставин, враховуючи відсутність заявлених та визнаних судом вимог кредиторів до боржника, у суду не має процесуальної можливості як продовжити судову процедуру реструктуризації боргів боржника, так і ввести процедуру погашення боргів.
Разом з цим, за вказаних умов у суду виникає право прийняти рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд звертає увагу, що четверта книга Кодексу України з процедур банкрутства містить особливі підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (ч. 7 ст. 123, ч. 11 ст. 126, ч. 3 ст. 128, ч. 3 ст. 129, ч. 1 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства).
При цьому, такої особливої підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у процедурі реструктуризації боргів як незвернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника не передбачено.
Водночас, враховуючи положення ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, під час провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи застосовуються також і загальні підстави для закриття провадження у справі про банкрутство, визначені у ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
При цьому, такої особливої підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у процедурі реструктуризації боргів як незвернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника не передбачено.
Положеннями статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України встановлені завдання та основні засади (принципи) господарського судочинства, такі як верховенство права, доступ до правосуддя, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, зокрема, рівність фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Як уже зазначалося, у даній справі відсутні кредитори, які висувають свої грошові вимоги до боржника, а також відсутні визнані судом вимоги кредиторів до боржника.
Разом з тим, слід зазначити, що суд позбавлений можливості самостійно залучати кредиторів до участі у справі.
Таким чином, враховуючи, що в межах даної справи кредиторами до боржника не висунуто вимог, зважаючи на завдання процедури відновлення платоспроможності фізичної особи, основні принципи господарського судочинства, а також конкретні обставини даної справи, суд вважає за можливе закрити провадження у справі № 902/535/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 згідно п. 6 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання боржника про закриття провадження у даній справі підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Водночас, суд припиняє повноваження арбітражного керуючого Павлище Г.М. як керуючого реструктуризацією боржника - ОСОБА_1 , а також припиняє дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.08.2022 у справі № 902/535/22, згідно ч. 5 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 90, 113, 121, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 7, 11, 18, 42, 232, 233, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Павлище Г.М. № 02-01/11 від 25.01.2023 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..
2. Закрити провадження у справі № 902/535/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Встановити, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.
4. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.08.2022 у справі № 902/535/22.
5. Припинити повноваження арбітражного керуючого Павлище Г.М., як керуючого реструктуризацією боржника - Стовпець Т.О..
6. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
7. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 31.01.2023.
9. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом, а також на відомі суду електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражного керуючого Павлище Г.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Другого відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) - info@gs.vn.dvs.gov.ua; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua, Сектору з питань банкрутства у Вінницькій області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції - bankrut@vn.minjust.gov.ua.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук.прим.:
1 - до справи;
2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )