вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" січня 2023 р. Справа №910/6441/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Ткаченка Б.О.
Алданової С.О.
секретар судового засідання: Гибало В.О.
за участю:
позивача: ОСОБА_1.
представників відповідача: Герман Н.В., Гнатуш І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 14.06.2021
про залишення позову без розгляду
у справі №910/6441/21 (суддя - Алєєва І.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
"Дніпровська набережна 9А"
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дніпровська набережна 9А" (далі - ОСББ) про визнання недійсним рішення загальних зборів членів ОСББ, проведених 25.02.2018, яке оформлене відповідним протоколом загальних зборів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/6441/21 позовну заяву ОСОБА_1 , у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання, залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/6441/21 та направити дану справу до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на грубе порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали суду. Також позивач вважає, що місцевий господарський суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи, не взяв до уваги обставини, що мають значення для справи, дійшов хибних висновків.
Апелянт, зокрема зазначає, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності, розглянувши справу за відсутності позивача та взявши до уваги обставину, що позивач був позбавлений судом можливості на підготовку і подачу відповіді на відзив. Зазначена в ухвалі суду неявка позивача в судове засідання не відповідає дійсності, оскільки представник позивача завчасно прибув до суду першої інстанції та чекав на судове засідання, однак, його так і не викликали на нього. Таким чином, позивач був позбавлений доступу до правосуддя, що є грубим порушенням його прав.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/6441/21 - без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №910/6441/21 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 у справі №910/6441/21 скасовано, а матеріали справи передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, належним чином не з'ясував обставин, що пов'язані з організацією робочого процесу в умовах карантину в Господарському суді міста Києва, зокрема 14.06.2021 в день проведення судового засідання щодо порядку допуску до приміщення суду учасників справи та щодо реєстрації представника ОСОБА_1 в журналі охорони суду; не врахував доводи скаржника, що перешкода для доступу до суду була створена недопущенням у прямій формі (заявник з'явився до суду, але не був запрошений до залу суду внаслідок неналежної організації робочого процесу суду в умовах карантину).
Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи апеляційної скарги з приводу не допуску представника позивача у приміщення суду (судове засідання), помилково поклав обов'язок доведення зазначених обставин на скаржника, посилаючись на статті 73, 77, 79, 86 ГПК України, оскільки вони не стосуються предмету спору, а вирішення питань внутрішньої діяльності та забезпечення належної організації судів є позитивним зобов'язанням держави, і відповідно до пункту 8 частини 1 статті 267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду має право вчиняти дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи, в тому числі з'ясувати питання організаційного характеру.
Тобто суд апеляційної інстанції був не обмежений в праві з'ясувати обставини щодо прибуття представника ОСОБА_1 до суду 14.06.2021 шляхом витребування інформації у суду першої інстанції, що відповідало б виконанню завдання господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 ГПК України).
28.10.2022 матеріали справи №910/6441/21 надійшли з суду касаційної інстанції до Північного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П., судді: Ткаченко Б.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі №910/6441/21 призначено на 22.11.2022.
22.11.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду відповідачем подано заяву щодо неможливості подання доказів підтвердження розміру судових витрат до закінчення судових дебатів.
У судовому засіданні 22.11.2022 оголошено перерву до 20.12.2022.
Листом від 02.12.2022 №910/6441/21 Північний апеляційний господарський суд звернувся до Господарського суду міста Києва та Служби судової охорони, в якому просив надати інформацію, щодо порядку допуску до приміщення суду учасників справи №910/6441/21 та щодо реєстрації представника ОСОБА_1 , адвоката Галі Євгена Сергійовича (посвідчення про зайняття адвокатською діяльністю №КВ3606 від 19.09.2018) та (за наявності) записи з камер відеоспостереження з 09:00 години до 10:00 години 14.06.2021.
12.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшов лист Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 №05-17/147/22, в якому надано відповідь на лист від 02.12.2022 №910/6441/21.
У судовому засіданні 20.12.2022 оголошено перерву до 24.01.2023.
26.12.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли листи про надання інформації від Служби судової охорони та Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
23.01.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про витребування інформації, в якому останній просив витребувати у Господарського суду міста Києва належним чином завірену копію аркушів журналів реєстрації відвідувачів будівель "Б" та "В" за 14.06.2021, які Господарський суд міста Києва запитував в територіальному управлінні Служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
У судове засідання 24.01.2023 з'явилися позивач та представник відповідача, які надали пояснення по суті спору.
Розглянувши вищезазначене клопотання позивача про витребування інформації, колегія суддів дійшла висновку про повернення його заявнику без розгляду, з огляду на наступне.
За приписами статті 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Частиною 1 статті 81 ГПК України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною 2 статті 81 ГПК України, у клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Дослідивши клопотання ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що вказане клопотання не відповідає вимогам до змісту клопотання про витребування доказів, встановленим у пунктах 4, 5 частини 2 статті 81 ГПК України.
Так, заявником не було у встановленому законом порядку зазначено заходів, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а також причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Як визначено у пункті 4 статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 , про витребування доказів підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Крім того, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про недопущення Гнатуш І.В. до участі у розгляді справи у зв'язку з його необґрунтованістю.
Так, позивач підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити дану справу до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
В свою чергу представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити оскаржуване судове рішення без змін.
За приписами частини 1 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Відповідно до частини 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 24.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Ухвалою від 18.05.2021 Господарський суд міста Києва прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрив провадження у справі №910/6441/21. Вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 14.06.2021, а також повідомив сторін, що явка їх представників є обов'язковою.
Ухвалу від 18.05.2021 Господарський суд міста Києва надіслав усім учасникам справи рекомендованими листами.
Рекомендований лист з ухвалою від 18.05.2021 (трек-номер 0105480226867) позивач згідно з рекомендованим повідомленням про вручення йому цього поштового відправлення одержав 28.05.2021.
Отже, позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, призначеного ухвалою від 18.05.2021 на 09 год. 45 хв. 14.06.2021, проте у вказане засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Позивач заяв про розгляд справи за відсутності його представника до господарського суду не подав.
Положеннями статті 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Положеннями статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Частиною 4 статті 202 ГПК України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15.
Таким чином, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у даній справі про відкриття провадження у справі була надіслана, зокрема, позивачу за адресою його місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Місцевим господарським судом встановлено, що позивач про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0105480226859. Водночас, в ухвалі суду першої інстанції було зазначено, що явка сторін в судове засідання є обов'язковою.
У судове засідання позивач чи його представник не з'явився. Заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в Постанові №910/16978/19 від 05.06.2020, аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, дійшла висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Твердження позивача, що зазначена в ухвалі суду першої інстанції неявка позивача в судове засідання не відповідає дійсності, оскільки представник позивача завчасно прибув до суду першої інстанції та чекав на судове засідання, однак, його так і не викликали на нього спростовується колегією суддів з огляду на наступне.
З метою з'ясування інформації, щодо прибуття представника ОСОБА_1. в судове засідання, яке було призначено на 14.06.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021, Північний апеляційний господарський суд звернувся до Господарського суду міста Києва та Служби судової охорони з листами про надання інформації, щодо порядку допуску до приміщення суду учасників справи №910/6441/21 та щодо реєстрації представника ОСОБА_1 , адвоката Галі Євгена Сергійовича (посвідчення про зайняття адвокатською діяльністю №КВ3606 від 19.09.2018) та (за наявності) записів з камер відеоспостереження з 09:00 години до 10:00 години 14.06.2021.
12.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшов лист Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 №05-17/147/22, в якому останній повідомив, що порядок пропуску до приміщень суду осіб, які не є його представниками, визначають Правила пропуску до приміщень Господарського суду міста Києва та на його територію осіб і транспортних засобів, затверджені наказом Голови Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 №27 (зі змінами).
Зокрема, особи, які прибули для участі у розгляді судових справ, інші особи, які мають намір бути присутніми у судових засіданнях, працівники засобів масової інформації, пропускаються до будівель, в яких розташовані зали судових засідань за пред'явленням документа, що посвідчує особу. Інформація щодо цих осіб заноситься працівниками Служби судової охорони до журналу реєстрації відвідувачів.
При цьому слід зазначити, що станом на 14.06.2021 пропускний режим у суді здійснювався з урахуванням особливостей, визначених наказом Голови Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 №43 "Про особливий режим роботи суду". Так, відповідно до цього наказу, особи, що прибули для участі в судових засіданнях, не проходили до залів самостійно, а очікували секретаря судового засідання біля входу до відповідної будівлі.
Враховуючи, що пропускний режим у суді здійснюють співробітники підрозділу охорони Територіального управління служби судової охорони у м. Києві та Київський області, Господарський суд міста Києва направив до вищевказаного управління запит щодо надання належним чином завірених копій аркушів журналів реєстрації відвідувачів за 14.06.2021. Також суд першої інстанції зазначив, що надати записи з камер відеоспостереження не вбачається за можливе, оскільки технічні характеристики комплексу відео спостереження суду не передбачають такого тривалого зберігання відеоматеріалів.
26.12.2022 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов лист Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, в якому останнє зазначило, що порядок допуску відвідувачів до приміщення суду регламентується спільним наказом Державної судової адміністрації України та Служби судової охорони від 30.01.2020 №43/61 "Про затвердження Примірних правил пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів" та наказом Голови господарського суду міста Києва від 13.04.2020 №27 "Правила пропуску до приміщень Господарського суду міста Києва та на його територію осіб і транспортних засобів" (із змінами внесеними наказами від 23.04.2020 №30, від 17.07.2020 №51).
Також, Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області повідомило, що запис про відвідування адвокатом Галя Євгеном Сергійовичем приміщення суду з 09:00 до 10:00 14.06.2021 в журналі обліку відвідувачів суду відсутній.
Враховуючи, неявку позивача, його належне повідомлення про дату, час та місце судового засідання та неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції, правомірно застосував частину 4 статті 202 та пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України, залишивши позов без розгляду.
Твердження апелянта про наявність свідка не ототожнюється з його показаннями викладеними відповідно до норм ГПК України та не підтверджує факту прибуття апелянта до суду.
Колегія суддів зазначає, що про відсутність позивача (апелянта) в судовому засіданні також зазначено у протоколі судового засідання, однак позивач не скористався правом подання до суду зауваження на протокол судового засідання, що передбачено частиною 1 статті 224 ГПК України.
Отже, апелянтом не доведено обставину прибуття його представника до суду першої інстанції на судове засідання, яке було проведене 14.06.2021.
Критично колегія суддів відноситься і до твердження позивача щодо неподання відповіді на відзив на позовну заяву, оскільки його наявність, як і відсутність, не нівелює обов'язку позивача подати до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у випадку неприбуття до суду.
Твердження апелянта про те, залишаючи його позовну заяву без розгляду, суд позбавив його доступу до правосуддя, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни ухвали не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення питання про залишення позову без розгляду в даній справі та правильність висновків суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 у справі №910/6441/21 має бути залишена без змін.
З огляду на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на підставі статті 129 ГПК України підлягають покладенню на скаржника.
Керуючись статтями 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/6441/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/6441/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/6441/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 30.01.2023.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді Б.О. Ткаченко
С.О. Алданова