вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" січня 2023 р. Справа №910/10442/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Шапрана В.В.
Алданової С.О.
секретар судового засідання: Гибало В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Верещагіна А.О.
від відповідача: Слободяник І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 09.11.2021 (повний текст складено - 18.11.2021)
у справі №910/10442/21 (суддя - Паламар П.І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства
"Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс"
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання
боржником грошового зобов'язання,
ціна позову 139 047 556,04 грн.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (далі - ТОВ "Енерго Збут Транс") заборгованості у розмірі 139 047 556,04 грн., з яких: 91 663 128,65 грн. - основна заборгованість за 5 плановими платежами червня 2021 року, 40 000 000,00 грн. - основна заборгованість з оплати послуг передачі електричної енергії за фактично надані послуги з передачі за травень 2021 року, 6 823 584,79 грн. - пеня, 560 842,60 грн. - три проценти річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 29.03.2019 №0493-02024, в частині своєчасної оплати за надання послуг з передачі електричної енергії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10442/21 провадження в частині вимог про стягнення 131 663 128,65 грн. боргу закрито.
Позов ПАТ "НЕК "Укренерго" в іншій частині задоволено.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 560 842,60 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 6 823 584,79 грн. пені, 794 500 грн. витрат по оплаті судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Енерго Збут Транс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10442/21 в частині задоволення позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Енерго Збут Транс" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: ОСОБА_1., Алданової С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ТОВ "Енерго Збут Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10442/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10442/21.
29.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/10442/21 з Господарського суду міста Києва.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку та перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2022 для вирішення питання щодо руху апеляційної скарги у справі №910/10442/21 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П., судді: Шапран В.В., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Енерго Збут Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 та призначено розгляд апеляційної скарги на 29.03.2022.
Роз'яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
Відповідач у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021, в якому просить відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Енерго Збут Транс", оскаржуване рішення залишити без змін.
Так, у своєму відзиві відповідач не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, а рішення Господарського суду міста Києва законним та обґрунтованим.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
За положеннями статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Водночас, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Виходячи з положень вказаної статті Конституції України, Рада суддів України рішенням від 24.02.2022 №9 рекомендувала зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
За наведених обставин, враховуючи загострення збройної агресії російської федерації на адміністративно-територіальній одиниці, на яку розповсюджується юрисдикція Північного апеляційного господарського суду, у зв'язку із наявністю загрози життю, здоров'ю та безпеці представників учасників справи, суддів та працівників апарату суду, розгляд справи №910/10442/21 за апеляційною скаргою ТОВ "Енерго Збут Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021, призначений на 29.03.2022 - не відбувся.
Разом з тим, конституційне право кожного на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, не може бути обмеженим.
Пунктом 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Енерго Збут Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10442/21 призначено на 15.06.2022.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. у відпустці з 13.07.2022 по 17.06.2022, судове засідання, призначене на 14.06.2022, не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Енерго Збут Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10442/21 призначено на 23.08.2022.
У зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Шапран В.В., Ткаченко Б.О.
У зв'язку з посиленою небезпекою через ймовірні провокації з боку російської федерації в період з 23.08.2022 по 25.08.2022 для запобігання загрози життю та здоров'ю суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу у період дії воєнного стану, колегія суддів дійшла висновку про необхідність перенесення розгляду справи №910/10442/21 за апеляційною скаргою ТОВ "Енерго Збут Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021, розгляд якої призначено на 23.08.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Енерго Збут Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10442/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.09.2022.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному з 27.09.2022 по 30.09.2022, судове засідання, призначене на 27.09.2022, не відбулося.
У зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Шапран В.В., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Комітету на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10442/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.11.2022.
23.09.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду відповідачем подано письмові пояснення по суті спору, в яких останній зазначив, що з порушення вимог чинного законодавства України з відповідача стягнуто розмір пені понад подвійну облікову ставку НБУ, яка істотно менша за 0,1% на день. Розрахунок пені та трьох процентів річних проведено помилково, а саме після кожного часткового погашення простроченого грошового зобов'язання на залишок заборгованості пеня та три відсотки річних нараховуються не з дня часткової оплати, а з першого дня виникнення заборгованості (27.05.2021 по платежах за травень 2021 року, та 03.06.2021 по платежу за червень 2021 року), що призвело до того що на одну і ту саму суму простроченої заборгованості пеня та три відсотки річних нараховувалися по декілька разів. Крім того, відповідачем надано власний контррозрахунок трьох процентів річних та пені.
26.09.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду позивачем подано письмові пояснення, в яких вказав, що після кожної часткової оплати відповідачем заборгованості, позивачем в розрахунку пені зменшувалась сума яка використовувалась як база для подальшого розрахунку пені з дня оплати на частину виконаного зобов'язання, що навпаки призвело до зменшення розміру пені. Нарахування трьох процентів річних на залишок заборгованості з першого дня виникнення зобов'язання, як пропонує відповідач, навпаки призведе до збільшення пені, шляхом подвійного нарахування пені та трьох процентів річних на одну і ту суму простроченої заборгованості.
01.11.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення відповідача.
У зв'язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду, судове засідання, призначене на 01.11.2022 року відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Енерго Збут Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10442/21 призначено на 20.12.2022.
У судовому засіданні 20.12.2022 оголошено перерву до 24.01.2023.
У судове засідання 24.01.2022 з'явилися представники сторін, які надали пояснення по суті спору.
Так, представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення в частині задоволення позовних скасувати та винести в цій частині інше, яким відмовити у задоволенні позову.
В свою чергу представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 24.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 29.03.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є ПАТ "НЕК "Укренерго" (ОСП), та ТОВ "Енерго Збут Транс" (користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0493-02024, додаткові угоди до цього договору, згідно з якими позивач зобов'язався надавати послуги з передачі електричної енергії відповідно до умов договору, а відповідач - оплачувати вартість наданих послуг на умовах договору.
Згідно з пунктом 4.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем. З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача.
За умовами пункту 5.1 договору планова та фактична вартість послуги за договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт-год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений регулятором (грн./МВт-год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
У пункті 6.2 договору встановлений поетапний порядок здійснення розрахунку:
- 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4 у кожен з наступних періодів:
- 2 платіж - з 6 до 10 числа розрахункового періоду;
- 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду;
- 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду;
- 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового періоду.
При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, на 5 днів наперед.
Відповідно до пункту 6.5 договору, в редакції додаткової угоди №4 від 07.12.2020, користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
За умовами пункту 10.1 договору планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов'язаний подавати до ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.
У разі несвоєчасної оплати користувачем отриманої послуги ОСП направляє користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості користувачем ОСП має право направити користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги відповідно до вимог КСП (пункт 10.3 договору).
Строк дії договору, відповідно до умов розділу 14 договору, встановлений з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Актами приймання-передачі послуги від 30.04.2021, 31.05.2021, інформацією про надходження коштів на рахунки позивача за період липня-серпня 2019 року, 01.08.2019-14.06.2021, підтверджується факт надання позивачем відповідачу у травні 2021 року послуг з передачі електричної енергії вартістю 40 000 000,00 грн. та факт заборгованості відповідача за 5 плановими платежами за період червня 2021 року в розмірі 91 663 128,65 грн., а всього борг за послуги у загальному розмірі 131 663 128,65 грн.
Оскільки відповідач порушив свої зобов'язання за договором, не в повному обсязі та несвоєчасно оплатив планові обсяги за травень та червень 2021 року, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 статті 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам визначені положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасник ринку електричної енергії - це виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом; користувачі системи передачі/розподілу - це фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Згідно з частиною 2 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник зобов'язаний, зокрема укладати договори, обов'язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів; сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії.
Так, ПАТ "НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі.
Відповідно до пункту 55 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про надання послуг з передачі.
За приписами частини 1 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Кодексом системи передачі, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг, забезпечує достатню потужність передачі та надійність системи передачі; проводить аналіз системних обмежень та врегульовує їх шляхом застосування недискримінаційних методів, що базуються на ринкових механізмах, відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі.
Як зазначалось вище, між сторонами був укладений договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 29.03.2019 №0493-02024.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, у травні та червні 2021 року позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором про надання послуг з передачі електричної енергії.
Відповідно до розрахунку позивача наведеного у позові, заборгованість відповідача за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 29.03.2019 №0493-02 станом на час звернення до суду становила 131 663 128,65 грн.
Під час розгляду справи, відповідачем надано докази здійснення часткових оплат після відкриття провадження у справі в загальній сумі 131 663 128,65 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що в процесі розгляду справи відповідач здійснив оплату заборгованості за договором у сумі 131 663 128,65 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 131 663 128,65 грн. сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі №910/10442/21 в частині позовних вимог про стягнення наведеної суми у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 6 823 584,79 грн. пені та 560 842,60 грн. трьох процентів річних.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог статей 622, 624 ЦК України підлягають стягненню 560 842,60 грн. трьох процентів річних та 6 823 584,79 грн. пені.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 6.7 договору у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.
Здійснивши перерахунок пені, враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованою та арифметично вірною сумою пені, що підлягає стягненню з ТОВ "Енерго Збут Транс" на користь позивача, є пеня в загальному розмірі 919 660,95 грн., з яких: 115 751,38 грн. - пеня, нарахована у період з 27.05.2021 по 30.05.2021 на суму заборгованості в розмірі 70 415 420,00 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 27 499,49 грн. - пеня, нарахована за 31.05.2021 на суму заборгованості в розмірі 66 915 420,00 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 47 601,72 грн. - пеня, нарахована у період з 01.06.2021 по 02.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 57 915 420,00 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 22 567,98 грн. - пеня, нарахована за 03.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 54 915 420,00 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 82 052,75 грн. - пеня, нарахована у період з 04.06.2021 по 07.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 49 915 420,00 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 19 691,27 грн. - пеня, нарахована за 08.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 47 915 420,00 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 18 791,02 грн. - пеня, нарахована за 09.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 45 724 808,62 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 16 119,78 грн. - пеня, нарахована за 10.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 39 224 808,62 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 31 099,08 грн. - пеня, нарахована у період з 11.06.2021 по 13.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 25 224 808,62 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 5 640,33 грн. - пеня, нарахована за 14.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 13 724 808,62 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 3 996,50 грн. - пеня, нарахована за 15.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 9 724 808,62 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 1 941,70 грн. - пеня, нарахована за 16.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 4 724 808,62 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 1 489,33 грн. - пеня, нарахована у період з 17.06.2021 по 21.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 724 808,62 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, а також 49 069,33 грн. - пеня, нарахована у період з 03.06.2021 по 09.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 17 057 434,35 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 72 719,30 грн. - пеня, нарахована у період з 10.06.2021 по 14.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 35 390 060,08 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 110 389,08 грн. - пеня, нарахована у період з 15.06.2021 по 19.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 53 722 685,81 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 88 835,32 грн. - пеня, нарахована у період з 20.06.2021 по 22.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 12 055 311,54 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ; 204 405,69 грн. - пеня, нарахована у період з 23.06.2021 по 29.06.2021 на суму заборгованості в розмірі 71 055 311,54 грн. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ.
За таких обставин, у задоволенні вимог ПАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 903 923,84 грн. слід відмовити.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши власний розрахунок трьох процентів річних, судова колегія дійшла висновку, що вірною сумою, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ПАТ "НЕК "Укренерго" є 183 927,83 грн., з яких: 23 150,28 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 70 415 420,00 грн. у період з 27.05.2021; 5 495,50 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 66 915 420,00 грн. за 31.05.2021; 9 520,34 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 57 915 420,00 грн. у період з 01.06.2021 по 02.06.2021; 4 513,60 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 54 915 420,00 грн. за 03.06.2021; 16 410,55 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 49 915 420,00 грн. у період з 04.06.2021 по 07.06.2021; 3 938,25 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 47 915 420,00 грн. за 08.06.2021, 3 758,20 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 45 724 808,62 грн. за 09.06.2021, 3 223,96 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 39 224 808,62 грн. за 10.06.2021; 31 099,08 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 25 224 808,62 грн. у період з 11.06.2021 по 13.06.2021; 1 128,07 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 13 724 808,62 грн. за 14.06.2021; 799,30 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 9 724 808,62 грн. за 15.06.2021; 388,34 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 4 724 808,62 грн. за 16.06.2021; 297,87 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 724 808,62 грн. у період з 17.06.2021 по 21.06.2021, а також 9 813,87 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 17 057 434,35 грн. у період з 03.06.2021 по 09.06.2021; 14 543,86 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 35 390 060,08 грн. у період з 10.06.2021 по 14.06.2021; 22 077,82 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 53 722 685,81 грн. у період з 15.06.2021 по 19.06.2021; 17 767,06 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 72 055 311,54 грн. у період з 20.06.2021 по 22.06.2021; 40 881,14 грн. - три проценти річних, нараховані на суму боргу в розмірі 71 055 311,54 грн. у період з 23.06.2021 по 29.06.2021, тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 376 914,77 грн. трьох процентів річних слід відмовити.
За таких обставин вимоги ПАТ "НЕК "Укренерго" підлягають частковому задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи відповідача щодо обсягів наданих протягом квітня 2021 року послуг за договором є необґрунтованими, оскільки достовірних доказів, які б спростовували дані позивача з цього приводу, не подано.
З матеріалів справи вбачається, що зазначений обсяг 379781,083 Мвт/год. обґрунтовано визначений на підставі сертифікованих даних комерційного обліку, переданих адміністратором комерційного обліку у порядку глави 9.14 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, адміністратору та учасникам ринку.
Відповідачем не надано доказів вжиття заходів з врегулювання суперечки щодо зазначених обсягів після відмови позивача на підставі листа від 25.05.2021 №01/21280 задовольнити його вимоги, викладені у листі від 11.05.2021 №890, у порядку розділу Х Кодексу комерційного обліку електричної енергії шляхом звернення до Регулятора, а у разі незгоди з рішенням останнього - оскарження в судовому порядку.
При цьому, в силу положень пункту 6.6 договору між сторонами процедура оскарження не звільняє користувача (відповідача у справі) від платіжного зобов'язання у встановлений договором термін.
Тому доводи щодо розміру простроченого грошового зобов'язання відповідача також є необґрунтованими.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на пункт 10.3 договору, в якому зазначено, що у разі несвоєчасної оплати відповідачем отриманої послуги позивачу, останній направляє письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. Лише після дотримання вищевказаного порядку та за умови несплати позивачу коштів, у останнього виникає право на нарахування штрафних санкцій з дати кінцевої оплати, яка вказана у повідомленні, стягнення коштів в судовому порядку.
Згідно з пунктом 10.3 договору, у разі несвоєчасної оплати користувачем отриманої послуги ОСП направляє користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості користувачем ОСП має право направити користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги відповідно до вимог КСП.
Зі змісту даного пункту договору вбачається, що цей пункт є обов'язковим та стосується виключно порядку врегулювання спору у разі вирішення питання можливого припинення надання послуги відповідно до вимог КСП, і жодним чином не впливає на право позивача нараховувати та стягувати в судовому порядку неустойку за неналежне виконання зобов'язань за договором.
Таким чином посилання скаржника на даний пункт договору не береться колегією суддів до уваги, оскільки предметом даного спору не є припинення надання послуги з підстав наявності заборгованості.
Також відповідач зазначає, що при розгляді справи суд не врахував принцип "contra preferentem" та посилається на постанови Верховного Суду у справах №910/16328/19 від 24.06.2021 та №927/1041/19 від 28.07.2021, а також вказує, що у відповідача з позивачем, як оператором системи передачі, правовідносини виникли на підстав типового договору, умови якого запропоновані позивачем, і будь-які неточності щодо умов договору мають в силу принципу "contra preferentem" трактуватись на користь відповідача.
Водночас у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №927/1041/19, на яку посилається відповідач, суд вказав, що коли правила, встановлені статтею 213 ЦК України, не дозволяють визначити зміст умови договору, то потрібно застосовувати принцип "contra preferentem" - особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови.
В даному випадку даний принцип не може бути застосований, оскільки у пункті 10.3 договору відсутні будь-які неточності, а його умови є чіткими та зрозумілими для сторін. Цей пункт договору не містить жодної фрази, що стосується права позивача нараховувати неустойку, а лише зазначає, що направленню ОСП повідомлення про припинення надання послуги з передачі повинно передувати повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати.
Крім того, відповідач посилається на пункт 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №918/631/19, в якій надано визначення авансу (попередньої оплати) як грошової суми, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар який має бути поставлений, роботи, які мають бути виконані. Відповідач зазначає, що з вказаної постанови вбачається, що до надання однією з сторін правочину послуги (передачі товару, виконання робіт) внесена іншою стороною сума попередньої оплати за такі послуги (товар, роботу) не є грошовим зобов'язанням, за несвоєчасне виконання якого нараховуються штрафні санкції та інфляційні втрати на підставі статті 625 ЦК України, а є платежем наперед у рахунок майбутніх розрахунків, до яких положення частини 2 статті 625 ЦК України не застосовуються.
Судова колегія дійшла висновку, що відповідач помилково посилається на дану правову позицію Великої Палати Верховного Суду та безпідставно ототожнює договір про виконання робіт, поставки товару з договором про надання послуг з передачі електричної енергії, а планові платежі, передбачені договором про надання послуг з передачі електричної енергії з авансом за договором поставки товару.
Слід зазначити, що оплата планової вартості послуги з передачі не має нічого спільного з авансовими платежами за договорами поставки або виконання робіт, надання послуг, оскільки оплата в даному випадку здійснюється за безпрерервне надання послуги, фактичний обсяг якої може бути більшим або меншим запланованого.
Разом із тим, колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача, що судом першої інстанції невірно вирішено питання розподілу судових витрат.
Згідно з частиною 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на часткове задоволення позову, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини 4 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі суд, зокрема, вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Разом із тим, за приписами частини 1 статті 7 наведеного Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду лише за клопотанням особи, яка його сплатила.
Колегія суддів звертає увагу позивача, що останній не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про повернення йому сплаченої суми судового збору в частині закриття провадження в даній справі.
За приписами частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов'язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10442/21 в частині стягнення пені та трьох процентів річних ухвалено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині. В іншій частині судове рішення підлягає залишенню без змін.
Отже, апеляційна скарга ТОВ "Енерго Збут Транс" підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на часткове задоволення апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 267-271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10442/21 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10442/21 скасувати в частині задоволення позову про стягнення 5 903 923,84 грн. пені та 455 758,85 грн. трьох процентів річних, у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Провадження у справі №910/10442/21 в частині вимог про стягнення 131 663 128,65 грн. боргу закрити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (01135, місто Київ, вулиця Златоустівська, будинок 23А, літ. "М"; ідентифікаційний код 42588390) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) 919 660 (дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 95 коп. пені, 183 927 (сто вісімдесят три тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 83 коп. трьох процентів річних, а також 6 305 (шість тисяч триста п'ять) грн. 77 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити".
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (01135, місто Київ, вулиця Златоустівська, будинок 23А, літ. "М"; ідентифікаційний код 42588390) 151 443 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста сорок три) грн. 87 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
5. Матеріали справи №910/10442/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 30.01.2023.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді В.В. Шапран
С.О. Алданова