ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 січня 2023 року м. ОдесаСправа № 923/546/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
секретар судового засідання: І.М. Станкова,
за участю представників сторін:
від прокуратури: Д.Е. Декалюк
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»
на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2021 (суддя С.В. Нікітенко, м.Херсон, повний текст складено 30.11.2021)
у справі №923/546/21
за позовом виконувача обов'язків першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області)
до Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»
про відшкодування збитків в сумі 4636795,80 грн,
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
У квітні 2021 року виконувач обов'язків першого заступника керівника Скадовської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з вимогою про відшкодування збитків, завданих Дочірнім підприємством «Санаторій «Гопри» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (надалі також - ДП «Санаторій «Гопри» або санаторій), у сумі 4636795,80 грн.
Позов мотивований порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства, яке полягає у тому, що санаторій здійснює спеціальне використання природних ресурсів у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 11.11.2021 у даній справі позов задоволено. Ухвалено стягнути з відповідача збитки, заподіяні державі у сумі 4636795,80 грн, та перерахувати цю суму до фонду охорони навколишнього природного середовища до УК у Голопристанському районі/ОТГ м. Гола Пристань, а також стягнути з відповідача на користь Херсонської обласної прокуратури суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 69551,94 грн.
Задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з того, що чинним законодавством України передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне користування надрами, так і спеціального дозволу використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування лікувальних грязей та ропи, а дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів - право на їх використання.
Суд першої інстанції, встановивши, що у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, та перевіривши правильність виконаних розрахунків розміру шкоди, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням Господарського суду Херсонської області від 11.11.2021, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи; неправильно визначив предмет доказування у справі; неправильно кваліфікував правовідносини сторін; визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи; порушив норми матеріального права.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що позивачем не доведено самого факту завдання державі збитків шляхом пошкодження водного об'єкта, болота: забирання ґрунту (гравію, піску, мулу тощо) з водойм, прориття каналів, а також факту того, що відповідну шкоду було завдано саме відповідачем і що в діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги в цій частині скаржник, зокрема, вказав, що в акті Державної екологічної інспекції у Херсонській області №07-14/344/20 від 21 вересня - 02 жовтня 2020 в розділі «Опис виявлених порушень вимог законодавства» взагалі відсутня інформація про пошкодження водного об'єкта, болота: забирання ґрунту (гравію, піску, мулу тощо) з водойм, прориття каналів.
При цьому апелянт зазначив, що відсутність факту завдання державі збитків підтверджується постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 04.01.2021 у справі №654/3507/20, провадження №3/654/2155/2020, яка набрала законної сили. Вказаною постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , який перебував на посаді заступника директора з технічної частини та відповідального за природно-заповідний фонд санаторію «Гопри», закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Також скаржник наголосив на тому, що відповідно до статті 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Натомість в матеріалах справи відсутня кадастрова еколого-економічна оцінка, на основі якої повинна визначатися шкода, що також доводить відсутність завдання державі збитків.
Крім того, скаржник зазначив про помилковість висновку суду, що ДП «Санаторій «Гопри» не має спеціального дозволу на видобування корисних копалин у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Санаторій має спеціальний дозвіл на користування надрами №4355 від 31.08.2007, дію якого продовжено до 31.08.2033.
Позиція прокурора щодо апеляційної скарги
У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№4803/21/Д1 від 14.01.2022) перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін як таке, що ухвалене з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при об'єктивному дослідженні доказів у справі, а висновки, викладені у рішенні суду, відповідають обставинам справи.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги прокурор, зокрема, зазначив, що постанова Голопристанського районного суду від 04.01.2021 у справі №654/3507/20, на яку посилається апелянт, не свідчить про відсутність факту завдання державі збитків. Провадження у цій справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито, оскільки обставини, викладені у фабулі протоколу, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення.
Також прокурор вказав про те, що 28.01.2021 Херсонським окружним адміністративним судом у справі №540/3747/20 за позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області застосовано заходи реагування до ДП «Санаторій «Гопри», а саме: заборонено видобуток ропи і грязі в «Озеро Соляне» до отримання дозволу Мінприроди та встановлення лімітів.
Крім того, прокурор зазначив про правильність висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні, стосовно того, що відповідач здійснює спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів.
Позиція Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) щодо апеляційної скарги
Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) у письмових поясненнях апеляційну скаргу (вх.№4803/21/Д3 від 18.02.2022) зазначила, що посилання відповідача на те, що він 31.08.2007 отримав спеціальний дозвіл на користування надрами №4355, дію якого було продовжено до 31.08.2033, підтверджують те, що дозвільні документи були отримані до того, як згідно із Указом Президента України №12/2016 від 27.07.2016 оголошено погоджені в установленому порядку території та об'єкти природно-заповідного фонду заказниками, пам'ятками природи загальнодержавного значення, серед яких гідрологічний заказник «Озеро Соляне». Крім того, посилання відповідача на наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 08.12.2016 №494 «Про затвердження Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне» свідчить про те, що санаторію було відомо про необхідність переоформлення дозвільних документів, проте цього зроблено не було. Щодо твердження скаржника про відсутність факту завдання збитків, що підтверджено постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 04.01.2021 у справі №654/3507/20, інспекція вказала, що вказаний факт не є преюдиційним у даній справі, а також зазначила, що у зв'язку з відсутністю на той момент працівників відділу правового забезпечення та обмеженим фінансуванням на судовий збір, у інспекції була відсутня можливість подати апеляційну скаргу на вказану постанову, як і забезпечити представництво під час розгляду адміністративної справи в суді.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів ОСОБА_2 , С.В. Таран.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2021 у справі № 923/546/21, а ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2022 розгляд справи №923/546/21 призначено на 08.02.2022 о 12:00 год.
З метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи в судовому засіданні, яке відбулось 08.02.2022, протокольною ухвалою оголошено перерву до 22.02.2022 об 11:30 год., про що присутні в судовому засіданні прокурор та представник скаржника повідомлені під розписку. Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про дату, час та місце проведення наступного судового засідання повідомлено шляхом направлення ухвали суду апеляційної інстанції від 08.02.2022.
З огляду на тимчасову непрацездатність головуючого судді Л.В. Поліщук з 15.02.2022 по 25.02.2022, судове засідання у призначений день та час не відбулось.
Крім того, суддю зі складу колегії суддів, яка не є суддею-доповідачем, ОСОБА_2 звільнено з посади судді Південно-західного апеляційного господарського суду відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 17.02.2022 №136/0/15-22 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Південно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» та наказу в.о. голови суду С.І. Колоколова від 18.02.2022 №44-к «Про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_2 ».
У зв'язку із звільненням судді зі складу колегії суддів ОСОБА_2 з посади судді Південно-західного апеляційного господарського суду, за розпорядженням керівника апарату суду №326 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/546/21.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2022 для розгляду апеляційної скарги у справі №923/546/21 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2022 справу №923/546/21 прийнято до провадження у новому складі колегії суддів: головуючий суддя Л.В. Поліщук, судді: К.В. Богатир, С.В. Таран.
Водночас, у зв'язку з загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись статтею 3 Конституції України, статтею 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, наказом в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2022 №6-ОД «Про встановлення особливого режиму роботи Південно-західного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових справ до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.
З урахуванням викладеного, дата судового засідання судом апеляційної інстанції в ухвалі від 21.03.2022 не визначалась.
У зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України та продовженням воєнного стану в Україні, наказом голови Південно-західного апеляційного господарського суду №10-ОД від 13.05.2022 «Про особливий режим роботи Південно-західного апеляційного господарського суду» визнано таким, що втратив чинність наказ від 28.02.2022 №6-ОД, яким було зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях, та рекомендовано учасникам судових проваджень розгляд скарг, заяв, клопотань здійснювати дистанційними засобами зв'язку при реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», на офіційну електронну адресу суду inbox@swag.court.gov.ua, з дотриманням вимог щодо підписання документу електронним цифровим підписом, засобами поштового зв'язку, у тому числі АТ «Укрпошта», брати участь у розгляді судових справ дистанційно у режимі відеоконференцзв'язку шляхом подання до суду відповідного клопотання.
Враховуючи викладене, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022 розгляд справи №923/546/21 призначено на 13.09.2022 о 12:30 год. З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказаною ухвалою суду постановлено розглянути апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2021 у справі №923/546/21 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк.
12.09.2022 від скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №923/546/21 (вх.№1420/22 від 12.09.2022).
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Л.В. Поліщук з 12.09.2022 по 16.09.2022 включно, судове засідання, призначене на 13.09.2022, не відбулось, про що складено відповідну довідку.
Суддя-учасник колегії С.В. Таран перебувала у відпустці з 19.09.2022 по 21.09.2022 включно.
Після усунення обставин, які зумовили неможливість проведення 13.09.2022 судового засідання у справі, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 розгляд справи №923/546/21 призначено на 25.10.2022 об 11:30 год.
В судове засідання, яке відбулось 25.10.2022, представник позивача та представник відповідача не з'явилися. З огляду на відсутність відомостей щодо повідомлення позивача та відповідача про дату, час і місце судового засідання, ухвалою суду апеляційної інстанції розгляд справи відкладено на 22.11.2022 о 12:30 год.
У зв'язку з відсутністю електропостачання, судове засідання, призначене на 22.11.2022 о 12:30 год., не відбулось, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку. Після усунення обставин, які зумовили неможливість проведення судового засідання, ухвалою суду від 23.11.2022 розгляд справи №923/546/21 призначено на 20.12.2022 о 12:45 год.
20.12.2022 від скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №923/546/21 (вх.№2031/22 від 20.12.2022).
В судовому засіданні, яке відбулось 20.12.2022, колегією суддів порушено питання про розгляд клопотань представника Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про зупинення провадження у справі №923/546/21 (вх.№1420/22 від 12.09.2022, вх.№2031/22 від 20.12.2022), які мотивовані тим, що відповідач територіально знаходиться у місті Гола Пристань Скадовського району Херсонської області, яке на даний час знаходиться у тимчасовій окупації, що підтверджується Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.08.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26.08.2022 №193), та Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.11.2022, затвердженого наказом Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 30.11.2022 №280 «Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75». Крім того, представником відповідача зазначено, що з дати окупації відповідач фактично не здійснює господарську діяльність, всі документи підприємства залишились на окупованій території, більшість працівників для збереження власного життя покинули окуповану територію, на цей час підприємство фактично не працює, невідомо також про долю майна оздоровниці. За наведених обставин представник відповідача зазначив, що до завершення військового стану в Україні та деокупації всієї Херсонської області провадження у цій справі доцільно зупинити.
Протокольною ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 20.12.2022, клопотання представника відповідача відхилені з огляду на відсутність підстав, передбачених статтями 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, для зупинення провадження у справі.
З огляду на неявку в судове засідання 20.12.2022 представника позивача, стосовно якого були відсутні відомості щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, ухвалою Південно-західного апеляційного суду розгляд справи №923/546/21 відкладено на 24.01.2023 о 12:45 год.
23.01.2023 представником Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про відкладення розгляду справи №923/546/21.
В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача послався на те, що на даний час місто Гола Пристань знаходиться у тимчасовій окупації; з дати окупації відповідач фактично не здійснює господарської діяльності, всі документи підприємства залишилися на окупованій території, більшість працівників покинули окуповану територію, на цей час підприємство фактично не працює, а також невідомо про долю майна останнього.
За наведених обставин представник скаржника зазначив, що до завершення дії військового стану в Україні та деокупації всієї Херсонської області розгляд цієї справи є недоцільним, оскільки не забезпечить виконання завдань господарського судочинства.
Розглянувши клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, колегія суддів протокольною ухвалою, постановленою в судовому засіданні 24.01.2023, відхилила його з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та третьої статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Положеннями частин другої - четвертої статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Частиною одинадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Згідно із частиною дванадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У цій справі учасники справи про дату, час та місце проведення судового засідання, призначеного на 24.01.2023, повідомлені належним чином; явка представників учасників справи обов'язковою не визнавалась.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Таким чином, оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов'язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, вимоги та доводи скаржника викладені письмово у апеляційній скарзі, апеляційний суд заслухав пояснення представника ДП «Санаторій «Гопри» у судовому засіданні, яке відбулось 08.02.2022, розгляд справи неодноразово відкладався, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.
Позивач про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, проте не скористався своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Прокурор надав усні пояснення, в яких заперечував проти апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, а також письмові пояснення позивача щодо апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи
Указом Президента України від 27.07.2016 № 312/2016 «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» оголошено погоджені в установленому порядку території та об'єкти природно-заповідного фонду заказниками, пам'ятками природи загальнодержавного значення згідно з переліком (додаток 1), до якого включено гідрологічний заказник «Озеро Соляне», площею 120 гектарів земель, у тому числі: 22,2 гектара земель державної власності, які перебувають у постійному користуванні дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»; 97,8 гектара земель комунальної власності Голопристанської міської ради.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 08.12.2016 №494 затверджено Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне».
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Положення гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне» оголошено Указом Президента України від 27 липня 2016 року №312 «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення». Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.
Пунктом 3.3. Положення гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне» передбачено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах території заказника здійснюється на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами у сфері охорони навколишнього природного середовища у межах лімітів, установлених Мінприроди.
У червні 2019 року посадовими особами Державної екологічної інспекції у Херсонській області здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця», в ході якої встановлено, зокрема, що останнім здійснюється видобуток грязі і ропи без дозволу на встановлення відповідних лімітів за спеціальне використання природних ресурсів у межах території заказнику «Озере Соляне», що є порушенням статті 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд».
За наслідками проведеної в червні 2019 року перевірки Державною екологічною інспекцією у Херсонській області складено відповідний припис №01-50/290/19 від 18.06.2019, яким було приписано головному лікарю Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» Антіпову Д.І., зокрема, отримати до 01.09.2019 дозвіл для здійснення видобутку грязі і ропи, у межах встановлених лімітів на спеціальне використання природних ресурсів у межах території гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне».
В подальшому, у період з 21 вересня по 02 жовтня 2020 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» закритого акціонерного товариства лікувально- оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в частині виконання припису Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 18.06.2019 №01-50/290/19.
Державною екологічною інспекцією у Херсонській області за результатами вказаної перевірки складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 07-14/344/20.
За результатами перевірки було встановлено, що припис Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 18.06.2019 №01-50/290/19 в частині отримання дозволу для здійснення видобутку грязі і ропи, у межах встановлених лімітів на спеціальне використання природних ресурсів у межах території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Озеро Соляне», не виконано.
Так, під час перевірки встановлено, що Дочірнє підприємство «Санаторій «Гопри» закритого акціонерного товариства лікувально- оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» здійснює спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а саме добування ропи та лікувальної грязі, без оформлення дозволів, виданих уповноваженими на те органами у сфері охорони навколишнього природного середовища та без лімітів, установлених Мінприроди.
Відповідно до довідки відповідача за період III кварталу 2016 року по II квартал 2020 року видобуто 22350,5 куб.м. ропи та 973,7 куб.м. грязі.
За результатами перевірки державним інспектором складено розрахунок від 07.10.2020 № 03-06/65 розміру шкоди, заподіяної державі відповідачем внаслідок використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно із вказаним розрахунком, унаслідок добування підприємством без дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах території природно-заповідного фонду, у період третього кварталу 2016 року - другого кварталу 2020 року 22350,5 куб.м. ропи та 973,7 куб.м. грязі, державі завдано збитки на суму 24303816,40 грн.
З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки, Державною екологічною інспекцією у Херсонській області 02.10.2020 винесено на адресу Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» закритого акціонерного товариства лікувально- оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» припис № 07-14/344/20.
Також позивачем 16.10.2020 за вих. № 2847/10-07/08-35 відповідачу направлено претензію №85 про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства у сумі 24303816,40 грн.
За твердженням прокурора, відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства на загальну суму 24303816,40 грн.
Звертаючись з даним позовом до господарського суду, прокурор послався на те, що санаторій здійснює спеціальне використання природних ресурсів у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
При цьому прокурор зазначив, що державі заподіяно збитків на суму 24303816,40грн, а заявлена у позові до стягнення сума становить 4636795,80 грн за період третій-четвертий квартали 2019 року - другий квартал 2020 року, з урахуванням довідки від 01.10.2020 № 147 про добування у період третього-четвертого кварталів 2019 року - другого кварталу 2020 року для лікування відпочиваючих 4256,5 куб.м. ропи та 193,4 куб.м. грязі. Розрахунок здійснено відповідно до додатку № 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».
Позиція суду апеляційної інстанції
Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (стаття 50 Конституції України) і зобов'язаний не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки (стаття 66 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
За вимогами статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Згідно із частиною другою статті 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.
До природно-заповідного фонду України, зокрема, належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища (стаття 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).
Статтею 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що до природних ресурсів загальнодержавного значення належать: а) внутрішні морські води та територіальне море; б) природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони; в) атмосферне повітря; г) підземні води; д) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області; е) лісові ресурси державного значення; є) природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; ж) дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України «Про тваринний світ» і які перебувають у державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення; з) корисні копалини, за винятком загальнопоширених. Законодавством України можуть бути віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення й інші природні ресурси. До природних ресурсів місцевого значення належать природні ресурси, не віднесені законодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів (частина перша статті 149 Господарського кодексу України).
Приписами статті 151 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Положення аналогічного змісту містяться також у статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яка передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Статтею 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Поряд з цим, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (стаття 1 Кодексу України про надра).
Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення дійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (стаття 6 Кодексу України про надра).
Грязі лікувальні (мулові сульфідні, сопкові, сапропелеві, торфові) та ропа (лікувальна, промислова) згідно з приписами статей 1, 6 Кодексу України про надра є частиною надр та є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827.
Надра надаються у користування для видобування корисних копалин (стаття 14 Кодексу України про надра).
Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Статтею 16 Кодексу України про надра встановлено, що подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування лікувальних грязей та ропи, а дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду - право на їх використання.
Колегією суддів встановлено, що відповідач отримав лише спеціальний дозвіл на користування надрами №4355, виданий Державною службою геології та надр України 31.08.2007, дію якого було продовжено до 31.08.2033. У вказаному дозволі зазначено: вид користування надрами - видобування корисних копалин, мета користування надрами - видобування лікувальних грязей та ропи, придатних для лікування та загальнооздоровчих цілей; назва родовища - родовище «Гопри»; місцезнаходження - Херсонська область, Голопристанський район; прив'язка на місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України - Південна околиця м.Гола Пристань, на лівому березі р.Конка; вид корисної копалини - грязі сульфідні мулові, ропа лікувальна.
В той же час, надання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та встановлення лімітів здійснюється з 16.02.2010 (дати набрання чинності Законом України №1826-VІ від 21.01.2010, яким доповнено статтею 9-1Закон України «Про природно-заповідний фонд України»).
Спеціальне використання природних ресурсів у межах території заказника загальнодержавного значення «Озеро Соляне» на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами у сфері охорони навколишнього природного середовища у межах лімітів, установлених Мінприроди, передбачено також Положенням про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне» (пункт 3.3.), затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 494 від 08.12.2016.
Проте всупереч статті 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та пункту 3.3. Положення гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Озеро Соляне» відповідач здійснював спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
При цьому додатковим підтвердженням того, що відповідач здійснює спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду є рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі № 540/3747/20, яким задоволено позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Херсонській області до ДП «Санаторій «Гопри», застосовано заходи реагування Державної екологічної інспекції у Херсонській області до ДП «Санаторій «Гопри», а саме: заборонено видобуток ропи і грязі з «Озеро Соляне» до отримання дозволу Мінприроди та встановлення лімітів. Вказане рішення суду набрало законної сили 12.07.2021.
Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до приписів частини першої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (стаття 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Аналогічна правова позиція стосовно складу цивільного правопорушення викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/4933/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Зібраними у справі доказами: актом № 07-14/344/20 від 21 вересня - 02 жовтня 2020, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Дочірнім підприємством «Санаторій «Гопри» закритого акціонерного товариства лікувально- оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та приписом №07-14/344/20 від 02.10.2020 в повній мірі підтверджується факт скоєння відповідачем правопорушення.
Так, у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду:
-протиправна поведінка, яка полягає у невжитті заходів щодо своєчасного отримання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
-шкода, яка розрахована відповідно до додатку № 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд»;
-причинний зв'язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача;
- вина, яка полягає у порушені правил спеціального використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а саме: використання ропи та лікувальних грязей за відсутності відповідного дозволу та встановлених лімітів, що підтверджується актом перевірки, приписом. При цьому апеляційний суд виходить з презумції вини правопорушника та приймає до уваги, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у використанні ропи та лікувальних грязей у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Зважаючи на викладене, у діях відповідача наявний склад всіх чотирьох елементів, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Відповідно до статті 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Розрахунок розміру відшкодування збитків здійснений згідно із додатком № 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок, встановила, що він є вірним та корегуванню не потребує.
За таких обставин, апеляційний суд підтримує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо листів Херсонської обласної державної адміністрації від 30.10.2020 та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 22.03.2021, на які посилається відповідач, обґрунтовуючи відсутність необхідності встановлення лімітів у здійсненні своєї господарської діяльності, колегія суддів зазначає, що у вказаних листах є посилання на Інструкцію про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 24.01.2008 № 27 (у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 06.08.2020 № 15), тобто на час надання відповіді, яка визначає порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення для підприємств, установ, організацій, інших землевласників або землекористувачів, у власності яких знаходяться природні ресурси в межах цих територій та об'єктів, за винятком корисних копалин, водних ресурсів, видів тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України та рослинних угрупувань, що занесені до Зеленої книги України.
Вказані положення у такій редакції діють з 15.09.2020, часу набрання чинності наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 15 від 06.08.2020 «Про внесення змін до Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24 січня 2008 року № 27, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 12 лютого 2008 року № 117/14808.
Однак, прокурором позовні вимоги пред'явлено за період третього-четвертого кварталів 2019 року - другого кварталу 2020 року, тобто з 01.07.2019 по 30.06.2020.
Таким чином, як вірно встановив Господарський суд Херсонської області, на час виникнення спірних відносин діяла Інструкція в редакції від 24.01.2008, яка визначала порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення для всіх підприємств, установ, організацій, землевласників, у віданні яких знаходяться природні ресурси в межах зазначених територій та об'єктів, за винятком природних ресурсів, які використовуються для заготівлі деревини шляхом проведення рубок головного користування, добування живиці, мисливських видів тварин, водних живих ресурсів, використання видів тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України, а також рослинних угрупувань, що занесені до Зеленої книги України.
А тому суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача стосовно того, що за умови наявності спеціального дозволу на користування надрами у нього відсутня необхідність у встановленні лімітів на використання природних ресурсів у межах заказника «Озеро Соляне».
Стосовно тверджень апелянта про відсутність у акті Державної екологічної інспекції у Херсонській області №07-14/344/20 від 21 вересня - 02 жовтня 2020 інформації про пошкодження водного об'єкта, болота: забирання ґрунту (гравію, піску, мулу тощо) з водойм, прориття каналів та відсутності в матеріалах справи кадастрової еколого-економічної оцінки колегія суддів зазначає таке.
Згідно із частиною четвертою статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
У відзиві на позовну заяву, поданому Дочірнім підприємством «Санаторій «Гопри» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», не містилося вказівки на незгоду з обставинами, на яких ґрунтувалися позовні вимоги, саме у зв'язку з відсутністю в акті інформації про пошкодження водного об'єкта, болота та кадастрової еколого-економічної оцінки, отже, відповідач не вправі заперечувати проти таких обставин під час розгляду справи по суті з відповідних мотивів, які були ним наведені лише в апеляційній інстанції (подібні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №910/8662/20, від 02.06.2020 у справі № 909/1054/19).
Доводи апеляційної скарги, що судом попередньої інстанції не враховано постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 04.01.2021 у справі №654/3507/20, провадження №3/654/2155/2020, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , який перебував на посаді заступника директора з технічної частини та відповідального за природно-заповідний фонд санаторію «Гопри», є безпідставними, оскільки законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення природоохоронного законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Підставою позову у даній справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідача, який здійснював спеціальне використання природних ресурсів у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду без лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, суд апеляційної керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному рішенні.
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника не спростовують висновків Господарського суду Херсонської області про задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 11.11.2021 у справі №923/546/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 30.01.2023.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран