Справа № 752/18859/22
Провадження № 2-о/752/172/23
Іменем України
23.01.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Литвиненко Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження у приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про видачу обмежувального припису, -
В грудні 2022 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
В обґрунтування заяви зазначено, що 14.06.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який було розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2020 року у справі № 752/22877/19. В період шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати разом із заявником, та перебуває на її утриманні. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2021 року у справі № 752/22952/21, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти та додаткові витрати на утримання дитини, яке ОСОБА_2 належним чином не виконується. Заявник вказує, що в ті дні коли батько дитини тверезий, вона жодним чином не чинить перешкод для його спілкування із дитиною. Однак, після розлучення колишній чоловік не дає заявнику спокою, кожного дня телефонує та погрожує їй фізичною розправою. Постійно пише заявнику погрозливі повідомлення. В грудні 2022 року ОСОБА_2 , вкотре, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зустрів заявника, почав її ображати, принижувати, перешкоджаючи їй та сину самостійно піти додому. Заявник попереджала ОСОБА_2 про виклик поліції, однак, останній, зухвало ігнорував попередження заявника, продовжуючи їх переслідувати. Опинившись в будівлі гуртожитку, де заявник проживає разом із сином, ОСОБА_2 витягнув ніж та почав погрожувати заявнику фізичною розправою. Плач дитини зупинив дії ОСОБА_2 та заявник мала змогу викликати поліцію За результатами розгляду заяви заявника, ОСОБА_2 було видано терміновий заборонний припис строком на 10 днів. Однак, заявник вказує, що оскільки вона постійно потерпає від протиправних дій колишнього чоловіка, постійно отримує повідомлення та дзвінки із погрозами, та залякуваннями, її психологічний стан кожного дня погіршується. Посилаючись на викладене, а також з метою забезпечення дієвого та ефективного способу захисту від повторного вчинення насильства з боку колишнього чоловіка, заявник вимушена звернутись до суду із даною заявою та просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 строком на 6 (шість) місяців, яким визначити такі заходи тимчасового обмеження: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та в будь-якому іншому місці, де б не проживала, остання; заборонити ОСОБА_2 наближатись на відстань менше 500 метрів до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ; заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись із нею; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_1 або контактувати із нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.01.2023 року, у справі було відкрито провадження, призначено судове засідання, а також залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Суду подала письмову заяву про розгляд справи без її участі, просила вимоги заяви задовольнити з викладених в ній підстав.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. З будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Заперечення на заяву до суду не надходили.
Заінтересована особа Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання явку свого представника не забезпечила. Про розгляд справи повідомлялась належним чином.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта.
14.06.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який було розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23.06.2020 року у справі № 752/22877/19.
В період шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Заявниця зазначає, що її колишній чоловік систематично вчиняє щодо неї психологічне та фізичне насильство, постійно направляє їй текстові повідомлення із погрозами застосування фізичного насильства, що підтверджується копією листування із месенджера.
ОСОБА_2 неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення психологічного та фізичного насильства відносно заявниці, про що свідчать копії відповідних постанов, наявні в автоматизованій системі документообігу суду.
Крім того, 15.12.2022 року ОСОБА_2 близько 16-37 год. в АДРЕСА_1 , за місцем проживання заявника, знову погрожував їй фізичною розправою, в зв'язку з чим заявник вимушена була звернутись із заявою до правоохоронних органів.
Також, відносно ОСОБА_2 21.12.2022 року було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника строком на 10 діб.
З аналізу поданих стороною заявниці доказів, судом встановлено, що мають місце очевидні ризики продовження заподіяння колишнім чоловіком насильства відносно заявниці, а тому з метою попередження повторення у подальшому неправомірних дій зі сторони кривдника ОСОБА_2 , наявні підстави для застосування заходів тимчасового обмеження його прав.
Так, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Як визначає стаття 1 зазначеного Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Стаття 26 зазначеного Закону визначає, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають, зокрема, постраждала особа або її представник.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.
Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.
У разі порушення кримінального провадження у зв'язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов'язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону, рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України, у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до ч. 1 ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Враховуючи наведені заявницею фактичні та правові підстави в сукупності з доданими до заяви доказами, суд вважає, що наявні обґрунтовані ризики продовження вчинення ОСОБА_2 насильства відносно заявника, а тому приходить до висновку про законність заявлених вимог та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 на строк 6 місяців із встановленням заходів тимчасового обмеження його прав, в зв'язку із чим заява підлягає задоволенню
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 350-6, 352-355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про видачу обмежувального припису, - задовольнити.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ), - на строк 6 (шість) місяців, яким встановити наступні заходи тимчасового обмеження:
1.Заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , та в будь-якому іншому місці, де б не проживала, остання.
2.Заборонити ОСОБА_2 наближатись на відстань менше 500 метрів до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
3.Заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись із нею.
4.Заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , або контактувати із нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Голосіївську районну у місті Києві державну адміністрацію.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Н.П. Чередніченко