Справа № 752/12104/22
Провадження №: 3/752/80/23
Іменем України
24 січня 2023 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Дмитрук Н.Ю. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу, 24.08.2022 о 21-20 год. у м. Києві по пр.-ту Науки, 74, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Хюндай н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. В подальшому огляд на стан сп'яніння водій ОСОБА_1 пройшов у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер, проба позитивна 1,29 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що не погоджувався із результатами огляду за допомогою Драгера, проте до лікаря його не відвезли.
Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Харчуком О.П. було подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Клопотання мотивовано тим, що незважаючи на незгоду ОСОБА_1 із результатами огляду за допомогою Драгеру, йому не було виписано направлення для проходження огляду в закладі охорони здоров'я. В порушення вимог ст. 256 КУпАП суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол. Відповідно до п. 2.9 а ПДР забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. За керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння передбачене відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином законодавством не передбачено відповідальність за керування транспортним засобом з ознаками сп'яніння. Отже, суть адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Працівники поліції не попередили ОСОБА_1 про застосування відносно нього засобів фіксації. ОСОБА_1 не роз'яснювались його права, в тому числі не свідчити проти себе. Крім того, вважав, що порушено процедура огляду. Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен пройти медичний огляд з метою виявлення стану сп'яніння. Огляд проводиться на місці зупинки із використанням спеціальних технічних засобів, а в разі незгоди із результатами у найближчому закладі охорони здоров'я. Між тим, незважаючи на незгоду ОСОБА_2 із результатами огляду, працівники поліції не склали відповідного направлення для проходження огляду в закладі охорони здоров'я, а почали вказувати, що огляд на стан сп'яніння з закладі охорони здоров'я є фактично аналогічним огляду, що проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу та включає у себе лише продування «Драгер» проту вказане не відповідає вимогам Інструкції, оскільки лікар повинен провести зовнішній огляд особи та відібрати біологічний матеріал з метою проведення лабораторних досліджень і отримання певних результатів.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані, в тому числі алкогольного сп'яніння, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Однак у протоколі зазначено дії, які не відповідають диспозиції вказаної статті, відповідальність за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння не передбачена.
Крім того, із відеозапису убачається, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП, а саме при незгоді водія із результатами огляду за допомогою приладу «Драгер» його не було направлено до закладу охорони здоров'я, що в свою чергу свідчить про недійсність такого огляду.
З огляду на положення статті 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 247 п. 1 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту винесення.
Суддя Н.Ю. Дмитрук