cправа № 752/25845/21
провадження №: 2/752/1646/23
03.01.2023 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання, -
У жовтнті 2021 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 44045,63 грн., стягнення судового збору у розмірі 908,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22400,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.10.2020 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 був укладений Договір про виготовлення та встановлення меблевих виробів №2710/20-1, відповідно до умов якого відповідач зобов'язалася виготовити та встановити за адресою замовника міжкімнатні двері ELDOOR та панелювання настінне ELIO у строки, визначені у Додатку №2 до Договору про виготовлення та встановлення меблевих виробів від 27.10.2020 №2710/20-1. Позивач вказує, що відповідач повинен був виготовити та встановити меблі до 31.12.2020 включно, проте виконав свої зобов'язання за договором лише 28.07.2021, тобто з простроченням 209 днів. У п. 18.1 Договору сторони погодили, що у разі порушення зобов'язань, передбачених у п. 9.1 цього Договору, замовник може стягувати пеню в розмірі 0,1 % від вартості меблевих та столярних виробів за кожен робочий день прострочення. Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 44045,63 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.10.2021 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач надала до суду відзив, у якому заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідно до п. 15.1 Договору строк виготовлення меблевих виробів починається з дати погодження замовником Специфікації, а не з дати укладення Договору. Відповідач вказує, що перша специфікація на встановлення дверних коробок була підписана представником позивача лише 19.11.2020. Із вказаної дати затвердження позивачем Специфікації у відповідача було 30 робочих днів для здійснення монтажу дверних коробок, який вона здійснила у встановлений строк, а саме 28.12.2020.
26.04.2021 представником позивача було підписано Специфікацію щодо дверних полотен, налічників та дверних відкосів (панелей пристінних і стельових). Відповідно до умов Договору дверні полотна, налічники та дверні відкоси (панелі пристінні і стельові) мали бути встановлені відповідачем протягом 65 робочих днів з дати підписання позивачем Специфікації, тобто з 26.04.2021, а не з дати укладення Договору. Відповідач зазначає, що вона належним чином виконала свої зобов'язання 28.07.2021, про що було складено та підписано позивачем Акт прийому передачі.
Відповідно до ст. 179 ЦПК України позивач правом подання до суду відповіді на відзив не скористалась.
Суд, всебічно, повно, та об'єктивно дослідивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.
У ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Судом встановлено, що 27.10.2020 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ФОП ОСОБА_2 був укладений Договір про виготовлення та встановлення меблевих виробів №2710/20-1 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 14.1 Договору виконавець ФОП ОСОБА_2 зобов'язалася на власний ризик, власними та залученими силами і засобами виконати у відповідності до умов цього Договору комплекс робіт по виготовленню та встановленню меблевих та столярних робіт на об'єкті Замовника ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
У пунктах 7.1, 8.1 та 9.1 сторони погодили, що строк виготовлення, доставки та монтажу встановлюється згідно графіку, визначеного у Додатку № 2 до Договору.
Згідно п. 15.1 Договору строк виготовлення меблевих виробів починається з дати погодження замовником Специфікації.
У п. 18.1 Договору сторони погодили, що у разі порушення зобов'язань, передбачених у п. 9.1 цього Договору, замовник може стягувати пеню в розмірі 0,1 % від вартості меблевих та столярних виробів за кожен робочий день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Судом встановлено, що 19.11.2020 була підписана представником позивача, визначеним у п. 2.1 Договору, специфікація на встановлення дверних коробок .
Відповідно до Додатку № 2 до Договору строк виготовлення дверних коробок становить 20 робочих днів, доставка на об'єкт становить 5 робочих днів та монтаж становить 5 робочих днів, таким чином загальний строк здійснення монтажу дверних коробок становить 30 робочих днів.
26.04.2021 представником позивача, визначеним у п. 2.1 Договору, було підписано Специфікацію щодо дверних полотен, налічників та дверних відкосів (панелей пристінних і стельових).
Відповідно до Додатку № 2 до Договору дверні полотна, налічники та дверні відкоси (панелі пристінні і стельові) мали бути встановлені відповідачем протягом 65 робочих днів.
28.07.2021 відповідач встановив дверні полотна та виконав договірні зобов'язання, про що сторонами складено та підписано Акт прийому передачі дверних полотен.
У Акті прийому передачі дверних коробок від 28.07.2021, позивач зазначила, що не має претензій до кількості, якості виконаних робіт та зовнішнього вигляду виробів.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором про виготовлення та встановлення меблевих виробів від 27.10.2020 №2710/20-1 у розмірі 44045,63 грн., позивач здійснила розрахунок строку виготовлення меблевих виробів від дати підписання Договору.
Проте, такий розрахунок є необґрунтованим та не відповідає положенням п. 15.1 Договору, відповідно до якого сторони погодили, що строк виготовлення меблевих виробів починається з дати погодження замовником Специфікації.
Частинами 1, 2, 3 та 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь з відповідача ФОП ОСОБА_2 пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 44045,63 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У порядку ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Мазур