Справа №443/1521/22
Провадження №2/443/130/23
іменем України
30 січня 2023 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальна громада села Кнісело в особі Бібрської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (відповідачі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальна громада селища Кнісело в особі Бібрської міської ради Львівського району Львівської області, в якій просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кніселівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, загальною площею 1,4508 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія II-ЛВ №026884 від 22.03.2001, виданого на підставі рішення Жидачівської районної ради №225 від 22.09.2000 та зареєстрованого в книзі реєстрації Державних актів по Кніселівській сільській раді за № 325.
В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Після його смерті відрилася спадщина, до складу якої увійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кніселівської сільської ради, загальною площею 1,4508 га, що належали йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю II-ЛВ №026884 від 22.03.2001. Після смерті ОСОБА_5 спадщину за заповітом прийняв його племінник ОСОБА_4 , який у визначений законом термін звернулися в Ходорівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого нотаріусом заведена спадкова справа №60, а 24.06.2008 йому видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначені земельні ділянки. ОСОБА_4 за життя не зареєстрував за собою право приватної власності на ці земельні ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, увійшли вищевкзаані земельні ділянки, що він успадкував після смерті свого дядька ОСОБА_5 . ОСОБА_4 на випадок смерті заповіту не залишав, а тому спадкування відбулося за законом. 28.11.2022 позивачка звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про права на спадщину після смерті чоловіка, у зв'язку з чим була зведена спадкова справа №3/2012, а 17.09.2012 позивачці видано свідоцтва про право на спадщину за законом на заявлене нею майно. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,4508 га, позивачці відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки.
Відповідачі правом на подання відзиву, а третя особа правом на подання пояснення не скористалися.
Позивачка та її представник у підготовче засідання не з'явилися, однак представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у підготовче засідання не з'явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, визнання позову та розуміння наслідків визнання позову.
Представник третьої особи у підготовче засідання не з'явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи не подав.
Заяви, клопотання, подані учасниками справи.
Представником позивачки подано заяву про розгляд справи за відсутності його та позивачки і підтримання заявлених вимог в повному обсязі (а.с.31).
Відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про розгляд справи за його відсутності, визнання позовних вимог та розуміння наслідків визнання позову (а.с.25).
Відповідачкою ОСОБА_3 подано заяву про розгляд справи за його відсутності, визнання позовних вимог та розуміння наслідків визнання позову (а.с.28).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 13.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.20-21).
Ухвалою підготовчого засідання від 30.01.2023 судом постановлено проводити розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.31).
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона позивачки посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відпоідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЛВ №026884 від 22.03.2001 ОСОБА_5 на підставі рішення Жидачівської районної ради народних депутатів від 22.09.2000 №225 передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 1,4508 га, які розташовані на території Кніселівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №325 (а.с.15).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Львів, що піжтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 10.02.2012 (а.с.10).
Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №13335583 від 28.02.2008, після смерті ОСОБА_5 зареєстровано спадкову справу за №60 (а.с.8).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.06.2008, спадкоємцем майна зазначеного в заповіті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 . Спадкове майно, на яке у вказаній частці видано це свідоцтво складається з права на приватну власність на землю, переданій для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,4508 га, належного спадкодавцеві на підстав Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №026884, виданого 22.03.2001 (а.с.9).
Довідкою про склад сім'ї ТзОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» від 08.08.2018 встанволено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 - власник, ОСОБА_3 - дочка, ОСОБА_6 - внучка, ОСОБА_2 - син. ОСОБА_4 був зареєстрований і проживав за даною адресою з 07.10.2002 (а.с.11).
Згідно з Витягом зі Спадкового реєстру №67379628 від 19.11.2021, піля смерті ОСОБА_4 зареєстрована спадкова справа №3/2012 і видано 17.09.2012 свідоцтва про право на спадщину серії ВРХ 556117 та серії ВРХ 556118 (а.с.13).
Довідкою Відділу у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15.04.2021 встановлено, що згідно книги реєстрації державних актів на право приватної власності на землю на території Кніселівської сільської ради Жидачівського району Львівської області на підставі рішення Жидачівської районної ради народних депутатів від 22.09.2000 №225 на ОСОБА_5 зареєстрований Державний акт на право приватної власності на землю серії II-ЛВ №026884 від 22.03.2001. Реєстраційний номер 325. Площа земельної ділянки 1,4508 га. Цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14).
Листом Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу від 28.11.2022 повідомлено ОСОБА_1 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки, а також зазначено про видачу 17.09.2012 на її ім'я двох свідоцтв про право на спадщину за законом (а.с.17).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивачки права власності на майно у порядку спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права (належного юридичного оформлення у позасудовому порядку) через його невизнання нотаріусом, який відмовив у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Норми права, які застосував суд.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина 1 статті 1225 ЦК України).
Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
Згідно з частиною 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини (день його смерті) належало право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 на земельні ділянки площею 1,4508 га згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №026884 від 22.03.2001, виданого на ім'я останнього.
За життя ОСОБА_4 належним чином спадщину не оформив, а також особистого розпорядження на випадок своєї смерті не зробив.
Спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Надаючи оцінку аргументам сторони позивачки, суд зауважує, що після смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина, до якої входили належні йому права та обов'язки, які не припинилися внаслідок його смерті. З огляду на час смерті ОСОБА_4 спадкування відбулося за законом за правилами, встановленими ЦК України.
Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги за законом (як дружина спадкодавця), прийняла спадщину, оскільки у встановлений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщину, про що свідчать видані на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом.
Інші спадкоємці першої черги за законом - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (діти спадкодавця) спадщину після смерті батька ОСОБА_4 не прийняли, що випливає із змісту поданих ними до суду заяв, у яких вони позов визнали повністю та ствердили суду про розуміння наслідників такого визнання.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 має обґрунтоване право власності на земельні ділянки загальною площею 1,4508 га в межах згідно з планом, які розташована на території Кніселівської сільської ради та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом як спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_4 , однак позбавлена можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивачка має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв'язку з чим і звернулася до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.
На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальна громада села Кнісело в особі Бібрської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на земельні ділянки загальною площею 1,4508 га у межах згідно з планом, які розташовані на території Кніселівської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ЛВ №026884 від 22.03.2001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №325.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення - 30 січня 2023 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів