Справа № 463/5018/22
Провадження № 1-кп/461/218/23
23.01.2023 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
при розгляді у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 463/5018/22 клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.307 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
14.07.2022 року в провадження Галицького районного суду м.Львова надійшло кримінальне провадження №12022141360000618 від 21.05.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.307 КК України.
23.01.2023 року в судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, без визначення розміру застави. В клопотанні прокурор зазначив про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, перелічивши останні. Також прокурор зазначив у клопотанні, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Відтак з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а таккож з метою запобігти спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також з метою перешкоджання вчиненню інших кримінальних правопорушень підозрюваним. Зазначає, що виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити подане ним клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши учасників кримінального провадження суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 183 КПК України (яка знаходиться в розділі ІІ КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 перевірена слідчим суддею під час обрання останнім запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Строк покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду. При цьому суд враховує, що обвинувачений раніше судимий. В ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв'язки, тобто в останнього немає офіційних джерел доходу, не одружений, не має утриманців та відсутнє постійне місце проживання. Тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_4 виним у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачають покарання у виді позбавлення волі.
Сукупність вищеперелічених відомостей про обвинуваченого є вагомою для підтвердження можливого ризику переховування обвинуваченого від суду, ризику вчинити інші кримінальні правопорушення та не може бути усунута у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вищевказані ризики є вагоми та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.
З урахуванням викладених ризиків, які існують, особи обвинуваченого, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування такого слід продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.307 України ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.307 України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», без визначення застави, на строк до 21.03.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1