Справа № 438/973/22
Провадження № 3/438/7/2023
іменем України
30 січня 2023 року місто Борислав
Суддя Бориславського міського суду Львівської області Пантелєєв Д.Г., за участю секретаря Дівчур В.М., за участю захисника-адвоката Ломакіна В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Бориславі Львівської області, громадянки України, не працюючої, з вищою освітою, одруженої, має двох малолітніх дітей, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.130 ч.1 КУпАП,
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №338910 від 09 жовтня 2022 року вказано, що 09.10.2022 року о 23 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 в м. Бориславі по вул. Петлюри, 25, керувала автомобілем «Ніссан Кашкай» державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому порядку на місці зупинки з використанням технічного засобу «Драгер 6820», тест №3996, результат 0,61 % проміле, чим порушив п.2.9 а Правил Дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не визнала. Надала суду письмові пояснення в яких вказала, що 09.10.2022 року вона з чоловіком та двома малолітніми дітьми поверталася від родички, яка проживає у м. Уріж Дрогобицького району. В м. Бориславі по вул.Петлюри, приблизно о 22 год 45 хв. керуючи автомобілем, по зустрічній смузі руху побачила поліцейський автомобіль без проблискових маячків, який проїхавши її автомобіль, розвернувся на автозаправній станції «Чіпо» і поїхав за її автомобілем. Наблизившись до її автомобілю, поліцейські ввімкнули проблискові маячки, після чого вона зупинила авто, вийшла з нього та підійшла до працівників поліції, щоб дізнатися причину зупинки, оскільки у авто спали діти. Поліцейські її попередили про те, що скоро почнеться комендантська година, спитали хто перебуває в авто та попросили документи. Вона пред'явила свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія при собі не мала, але пред'явила його у додатку «Дія». Після чого поліцейський повідомив їй, що не має можливості провести перевірку її посвідчення, тому попросив почекати на інший наряд поліції. Приблизно о 23-20 год. приїхав інший наряд поліції, якому вона пред'явила документи, після чого її запросили в авто поліції, де поліцейський у своєму планшеті переконався, що вона має посвідчення водія, після чого, запропонував пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння. Оскільки вона не вживала алкоголю, тому була спокійна та погодилася пройти тест, який показав 0,61 проміле. З результатом алкотесту не згодна, про що свідчить відмова від підпису у протоколі. На її прохання пройти тест у медичному закладі, їй було відмовлено, мотивуючи тим, що їм необхідно терміново їхати на новий виклик. Крім того, її транспортний засіб зупинив один екіпаж поліції о 22-45 год., а складав протокол вже інший екіпаж, який приїхав о 23-20 год., у зазначений у протоколі час вона не керувала транспортним засобом. Крім того, перед проведенням огляду поліцейський її не проінформував про порядок застосування спеціального технічного засобу «Драгер Алкотест №6820». Також їй не було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначені у ст.268 КУпАП. На даний час, складений відносно неї протокол за ч.1 ст.126 КУпАП оскаржується до ГУ НП у Львівській області. Враховуючи викладене, просить суд закрити провадження у справі про притягнення її до відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 -адвокат Ломакін В.В. підтримав надані ОСОБА_1 суду пояснення. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Надав письмові пояснення, в яких зазначив, що при проведенні огляду та складанні протоколу поліцейськими не були залучені свідки. Крім того, зупинка транспортного засобу відбулася о 22-45 год., поліцейські прибули на місце зупинки о 23-25 год., протокол був складений о 23-52 год., що повністю спростовує зазначене у протоколі, що водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом 09 жовтня 2022 року о 23-25 хв. Всупереч вимогам закону, поліцейський перед проведенням огляду не інформував особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування технічного засобу, огляд проводився без присутності 2 свідків, чим порушено вимоги п.6 Інструкції. З відеозапису доданого до протоколу видно, що результат огляду на стан сп'яніння оголошений ОСОБА_1 о 23-30 хв., а тест, що долучений до матеріалів справи проведений о 23:32 год., і на ньому відсутній підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також з відеозапису видно, що ОСОБА_1 не погоджується з результатом огляду та просить пройти огляд у медичному закладі, на що поліцейський їй відмовив, посилаючись на те, що поспішає на інший виклик. Враховуючи викладене, просить суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Борислава, громадянка України, не працююча, яка проживає за адресою : АДРЕСА_2 , суду пояснила, що ОСОБА_1 є її дочка. 09.10.2022 року приблизно о 23-30 год. дочка їй зателефонувала та попросила, щоб вона під'їхала на місце. Вона приїхала, поліцейській їй повідомив, що її дочка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, на що вона сказала, що цього не може бути, оскільки дочка не вживає алкоголь, так як має алергію. Тоді вона запропонувала працівнику поліції, щоб її дочка пройшла огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що їй було відмовлено, посилаючись на брак часу в зв'язку з необхідністю їхати на виклик. Поліцейські роз'їхались і вони теж поїхали, запаху алкоголю від дочки не було.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Ломакіна В.В., свідка ОСОБА_2 , дослідивши та проаналізувавши адміністративний матеріал, а саме протокол про адміністративне правопорушення від 09 жовтня 2022 року серії ААД №338910, додані до протоколу матеріали, суд прийшов до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З відеозапису, доданого до протоколу та дослідженому в судовому засіданні вбачається, що поліцейський автомобіль о 23-25 год. під'їжджає до припаркованого на узбіччі дороги автомобілю «Ніссан Кашкай», тобто на відеозаписі відсутній факт керування ОСОБА_1 автомобілем.
Також з відеозапису вбачається, що працівник поліції проводить ОСОБА_1 до поліцейського автомобілю для перевірки наявності посвідчення водія, після чого пропонує їй пройти огляд на стан сп'яніння, при цьому перед початком проведення огляду не інформує її про порядок застосування технічного засобу. Також видно, як поліцейський надав ОСОБА_1 прилад «Драгер» з вже приєднаним мундштуком, при цьому результат тесту був визначений після неодноразового продуття алкотестеру. Свідки при проведенні огляду були відсутні.
Відповідно до ч.ч.5,6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
З відеозапису вбачається, що результат огляду на стан сп'яніння оголошений ОСОБА_1 о 23-30 хв., а тест, що долучений до матеріалів справи проведений о 23:32 год. Також з відеозапису видно, що ОСОБА_1 не погоджується з результатом огляду та просить пройти огляд у медичному закладі, на що поліцейський їй відмовив, посилаючись на те, що поспішає на інший виклик.
Згідно ч.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» одним із завдань вмотивованого рішення є демонстрація сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Також за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що додані до протоколу докази спростовують зазначені у протоколі обставини, оскільки ними не підтверджений факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Крім того, при проведенні огляду останньої на стан сп'яніння, поліцейським не були дотримані вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, а саме: ОСОБА_1 перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський не проінформував про порядок застосування спеціального технічного засобу, огляд на стан сп'яніння проведено у відсутності свідків, на її прохання пройти огляд у медичному закладі в зв'язку з незгодою з висновком тесту, поліцейським було відмовлено.
Аналізуючи докази у сукупності між собою, суд приходить до висновку про те, що достатніх доказів для наявності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у діях ОСОБА_1 не встановлено, суд не може свій висновок робити на припущеннях, внаслідок чого провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.130,247,251,254,256,283-285 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Суддя Пантелєєв Д.Г.