Справа № 636/2814/21 Провадження 2/636/655/23
30.01.2023 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Золотоверхої О. О.
за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, у якому просила розірвати шлюб між сторонами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подружжя перебуває у зареєстрованому шлюбі з 02.05.2019.
Сімейне життя не склалось через відсутність порозуміння, втрату почуття любові та поваги.
Позивач в позові вказувала, що шлюб із відповідачем було зареєстровано у країні постійного проживання відповідача - р. Казахстан, звідки вона повернулась до України, після чого шлюбні відносини сторони не підтримують та мешкають окремо, спільного господарства не ведуть, майновий спір між сторонами відсутній, примирення між сторонами вважає неможливим.
На підставі викладеного позивач просила суд позов задовольнити.
Позивач та її представник - адвокат Попова М.М., що діє на підставі ордеру, у судове засідання не з'явились, до його початку від позивача та представника позивача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали, на розірванні шлюбу наполягали.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про існування позову, час та місце розгляду справи сповіщений у відповідності із положеннями ст. 498 ЦПК України, у наданому до суду відзиві повідомив, що не має можливості приїхати до України.
Так, в ході виконання судового доручення, відповідач був опитаний компетентним судом за місцем його мешкання, йому вручено копії позовної заяви з додатками та від відповідача відібрано письмовий відзив, в якому останній вказував, що із позовними вимогами ОСОБА_1 про розірвання шлюбу він погоджується, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Також у відзиві відповідач вказував, що факти та обставини її від'їзду з Казахстану, викладені позивачем у позові, не відповідають дійсності, та просив суд надати йому можливість прийняти участь у розгляді справи за допомогою відеозв'язку через месенджер «Ватсап».
Суд, розглянувши позовну заяву, ознайомившись із заявами позивача та її представника, дослідивши матеріали, отримані на виконання судового доручення, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд установив, що шлюб між сторонами зареєстровано 02 травня 2019 року в м. Уральск республіки Казахстан, від шлюбу неповнолітніх дітей сторони не мають, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, оригіналом свідоцтва про шлюб.
Частиною 3 статті 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі статтею 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При цьому, відхиляючи клопотання відповідача щодо його участі у розгляді справи за допомогою відеозв'язку через месенджер «Ватсап», суд керується положеннями ч. 3 ст. 212 ЦПК України, де зазначено про можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Так, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Отже, цивільним процесуальним законодавством регламентовано право учасника цивільного процесу на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, але за наявності засобів щодо підтвердження особи учасника справи. З урахуванням тієї обставини, що запропонований відповідачем спосіб його участі у розгляді справи не передбачений діючим законодавством України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суд при ухваленні рішення враховує позицію відповідача, викладену у відзиві на позов та розглядає справу за його відсутності, що не суперечить положенням ст. 496 ЦПК України.
Суд, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємовідносини подружжя, вважає подальше сімейне життя подружжя і зберігання сім'ї неможливим. За таких обставин шлюб підлягає розірванню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355, 496, п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 02 травня 2019 року ГУ Відділом реєстрації актів цивільного стану міста Уральську р. Казахстан, про що 02.05.2019 складений відповідний запис №50-615-19-0000657.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Чугуївський міський суд Харківської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя О. О. Золотоверха