Справа № 189/74/23
3/189/74/23
іменем України
31.01.2023 року смт. Покровське
Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінова К.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВЧ НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: АДРЕСА_1 , місце служби: ВЧ НОМЕР_1
- за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
За матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення № 26 від 16.12.2022 року, 15.12.2022 року близько 19.00 години військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 знаходився в АДРЕСА_2 у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 15.12.2022 року об 19.00 годині виконував обов'язки військової служби після вживання алкогольних напоїв або наркотичних речовин на території розташування військової частини НОМЕР_1 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення, виходячи з такого.
Докази, що зібрані у даній справі не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не доводять факту його перебування 15.12.2022 року під час проходження військової служби саме у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, так само як і виконання ним військових обов'язків після вживання алкогольних напоїв або наркотичних речовин.
Так, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, за що диспозиція ст. 172-20 КУпАП має відповідну кваліфікацію, а саме: «відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння». Тобто зібрані у справі докази не доводять факту перебування ОСОБА_1 у стані будь-якого сп'яніння, а лише свідчать про його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, за що передбачено окрему кваліфікацію цього правопорушення. Однак, суд не вправі самостійно змінювати кваліфікацію порушення, що викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, а лише розглядає справи на підставі доказів, зібраних по справі.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251,280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимогст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини ( ЄСПЛ ) від 14 лютого 2008 у справі « Кобець проти України » ( з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі « Авшар проти Туреччини » ( Avsar v. Turkey ), п. 282 ) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25). який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).
У зв'язку з вищенаведеним справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1ст. 247 КупАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.33,130,251,252,283-285 КУпАП, суд-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП -закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя К.С. Лукінова